Постанова № 72586274, 26.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Кулікової С.В. (суддя-доповідач)

суддів: Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.

за участю секретаря: Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, третя особа: Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання визначеного до виплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов'язання вчинити дії,

Справа № 757/70264/17-цАпеляційне провадження: №22-ц/796/2133/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В. встановила:

у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання неправомірним визначений до виплати у виданій Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ довідці від 16 листопада 2017 року №177 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання розмір суддівської винагороди у сумі 30 720 грн., з яких 19 200 грн. посадовий оклад, 11 520 грн. доплата за вислугу років та просив зобов'язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, в якій вказати, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який перебуває на відповідній посаді, станом після 1 січня 2017 року склала 61 440 грн., у тому числі: посадовий оклад - 38 400 грн., доплата за вислугу років - 23 040 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, третя особа: Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання визначеного до вплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов'язання вчинити дії.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу (позовну заяву) до цього суду для продовження розгляду (прийняття її до розгляду).

Позивач посилається на невідповідність ухвали суду нормам процесуального права, оскільки вимоги були обґрунтовані неправильно проведеним у виданій йому довідці розрахунку суддівської винагороди після підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3 200 грн.

Також позивач вказує, що будь-якого спору з приводу обрахування розміру суддівської винагороди і її виплати в період перебування на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ між сторонами не існує, а викладені у довідці відомості стосувались періоду після звільнення з посади судді, тобто після припинення публічної служби, і не мали безпосереднього відношення до роботи на посаді судді, тому відсутні підстави вважати спір пов'язаним з прийняттям на публічну службу, її проходженням і звільненням з неї.

Належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційної скарги сторони (а.с.28-29), у судове засідання не з'явились, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у їх відсутність.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 15 ЦПК України, під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом, у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Відповідачем по справі є Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто суб'єкт владних повноважень, дії якого по визначенню до виплати розміру суддівської винагороди, оскаржує позивач.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір виник за період після його звільнення з посади судді і після припинення публічної служби, і не мали безпосереднього відношення до його роботи на посаді судді, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані обставини не впливають на порядок судового вирішення спору щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції правильно застосовані норми процесуального права до даних правовідносин, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 5 березня 2018 рік.

Головуючий:

Судді: