Рішення № 72569759, 16.02.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/448/2018

Справа № 359/6718/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Нагорної А.В., Сінкевича В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за об'єднаними позовами ОСОБА_1 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дихне Євгеній Григорович, про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування наказу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці (т.1 а.с.1-6).

17.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відповідно до заявлених вимог просила суд: скасувати наказ Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 06.10.2017 №01-07/1-1408/п п.2 «Про припинення трудового договору», та поновити її на роботі на посаді заступника головного бухгалтера, а також стягнути з Державного підприємства» Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на її користь середній заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2017 по дату видання відповідачем наказу про поновлення (т.2 а.с.1-5). Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про об'єднання позовів (т.2 а.с.1).

Ухвалою судді від 23.10.2017 (т.2 а.с.15) було об'єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (т.2 а.с.15).

Свої вимоги позивач обґрунтовувала наступним. Вона працювала в бухгалтерії Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 1996 року. З 1999 року - на посаді заступника головного бухгалтера, з 07 травня 2017 року є головою ради Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю».

24.07.2017 генеральний директор ДП МА «Бориспіль» Рябікін П.Б. підписав наказ № 01-07-192 «Про зміну істотних умов праці», відповідно до якого з 25.09.2017 позивачу, як заступнику головного бухгалтера, посадовий оклад зменшений майже у 2,5 рази: з 14485 гривень до 6070 гривень на місяць.

Позивач стверджує, що справжньою причиною прийняття вказаного наказу є упереджене ставлення особисто до позивача з боку певних осіб керівництва аеропорту, а не якісь об'єктивні виробничі обставини, про що, на думку, позивача свідчать наступні обставини.

А саме, наказом від 10.03.2017 № 01-07-22 «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру» були перейменовані назви підрозділів та посад в структурі бухгалтерії аеропорту. В тому числі була скорочена посада заступника головного бухгалтера в кількості 2 одиниць. Проводився конкурс на переведення працівників бухгалтерії зі старих на нові посади, на якому позивач заявила на свою пріоритетність на посаду начальника відділу звітності та оподаткування у новій структурі бухгалтерії, а також 13.05.2017 вона направила на ім'я генерального директора аеропорту письмові зауваження щодо процедури проведення вказаного конкурсу.

Позивач також зазначає, що відповідачем було прийняте рішення про її звільнення через скорочення, про що свідчить подання начальна відділу кадрів ДП МА «Бориспіль» від 26.06.2017 № 11-22-241 на адресу Профспілки з проханням надати згоду на її звільнення, та що в подальшому наказом від 18.07.2017 № 01-07-186 до наказу від 10.03.2017 № 01-07-22 були внесені зміни, згідно з якими посада заступника головного бухгалтера скорочена в кількості не 2, а 1 одиниці. Позивача залишили на її посаді заступника головного бухгалтера.

24.07.2017 був прийнятий наказ № 01-07-192, що оскаржується. Додатком до цього наказу було складено попередження позивача про зміну істотних умов праці щодо зменшення посадового окладу

В той же день, 24.07.2017, до Профспілки надійшов лист відповідача, яким повідомлялось про вказані вище зміни істотних умов праці, у відповідь на який позивачем, як головою ради Профспілки генеральному директору аеропорту було направлено подання в порядку ст.21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з вимогою переглянути наказ від 24.07.2017 №01-07-192 на підставі невідповідності його вимогам трудового законодавства.

Наказом від 16.08.2017. № 01-07/1-383 позивачу було визначене нове робоче місце: в будівлі терміналу «В», в той час, як бухгалтерія знаходиться зовсім в іншому місці аеропорту, на відстані, приблизно, 1 км. 24.07.2017 позивач получила нову посадову інструкцію заступника головного бухгалтера від 21.07.2017 № 29-05/2-151.

Також позивач зазначила, що 13 липня 2017 вона вийшла на роботу після відпустки та не змогла зайти до свого кабінету, який був опечатаний, та що 6 липня 2017 було здійснено відкриття кабінету позивача з метою вилучення системного блоку її робочого комп'ютера. Начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань листом від 26.07.2017 № 41-28/8-4 повідомив, що на підприємстві відбулося масове вилучення системних блоків комп'ютерів з робочих місць працівників з подальшою їх інсталяцією та переформатуванням, в зв'язку з усуненням наслідків враження 27.06.2017 вірусом комп'ютерів. Позивач зазначає, що у першій декаді липня всі працівники бухгалтерії отримали системні блоки комп'ютерів після інсталяції, крім неї, в зв'язку з цим, вона не мала можливості належним чином виконувати свої посадові обов'язки, про що вона періодично повідомляла свого безпосереднього керівника - головного бухгалтера та начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань, а також генерального директора аеропорту.

Позивач зазначає, що в ході виконання своїх посадових обов'язків, вона виявляла порушення, які, на її погляд, мають ознаки корупційного правопорушення, про що вона неодноразово письмово повідомляла генерального директора аеропорту, начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення трудового законодавства щодо визначення умов договору про працю, які погіршують становище працівника порівняно з законодавством про працю України, зокрема умовами Галузевої угоди від 18.11.2013 №30, укладеної між Міністерством інфраструктури України, Фондом державного майна України, Федерацією роботодавців транспорту України та профспілками працівників цивільної авіації України, а саме: положеннями Додатку №3 Галузевої угоди, яким визначено, що посадові оклади заступникам встановлюються на 5- 15 % менше посадового окладу відповідного керівника (начальника); посадові оклади головним бухгалтерам встановлюються на рівні посадових окладів заступників керівника.

Оскаржуючи, ухвалені рішення щодо зміни істотних умов праці та подальше звільнення, позивач посилається на порушення відповідачем трудового законодавства, зокрема ч.3 ст.252 КЗпП України щодо звільнення її без звернення до Профспілки за отриманням згоди, а також на вимоги ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», яка встановлює норми державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, в тому числі, що особа або член її сім'ї, не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

21.09.2017 представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову, якою до прийняття Бориспільським міськрайонним судом рішення, зупинити дію наказу від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці» (т.1 а.с.47).

Ухвалою від 22.09.2017 в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено (т.1 а.с.1-2).

В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, дали пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав подані до суду письмові заперечення та пояснення, відповідно до яких відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та надуманими (т.1 а.с.56-60, 173,181-187).

На підставі наказу від 10.03.2017 №01-07-22 відбулися зміни в організаційній структурі та штатному розписі підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, в результаті яких з 15.03.2017 створено відділ звітності та оподаткування. Також зазначено, що відповідно до пункту 3.2 Положення про відділ звітності та оподаткування від 10.05.2017 №29-05-43, працівники відділу звітності та оподаткування складають на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку фінансову та податкову звітність підприємства, надають на підпис генеральному директору та головному бухгалтеру, подають в установлені діючим законодавством строки контролюючим органам.

Відповідач зазначає, що посадові обов'язки позивача, визначені посадовою інструкцією від 28.08.2015 №14-05/2-3 повністю перейшли до працівників відділу звітності та оподаткування, та, що з огляду на суттєве зменшення обсягу та складності посадових обов'язків позивача, на підставі наказу від 18.07.2017 №01-07-186, з яким позивач ознайомилася 19.07.2017, та у зв'язку з наявністю виробничої необхідності у додатковій організації та контролі робіт пов'язаної з касовими операціями, передбачалося розроблення та затвердження, в термін до 24.07.2017, посадової інструкції заступника головного бухгалтера з урахуванням змін, що відбулися в підрозділах, підпорядкованих головному бухгалтеру. Відповідну посадову інструкцію було розроблено та затверджено 21.07.2017 за № 29-05/2-151, та 24.07.2017 надано її позивачу. Також зазначає, що за змістом посадової інструкції від 21.07.2017 № 29-05/2-151, посадові обов'язки позивача зводились лише до організації, здійснення та контролювання загального адміністрування та координації ведення касових операцій ДП МА «Бориспіль» в частині застосування на підприємстві всіх реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи зміни в організації виробництва і праці підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, та відповідно до обсягу визначених посадових обов'язків позивача, наказом від 24.07.2017 № 01-07-192 прийнято рішення про зміну істотних умов праці позивача - з 25.09.2017 їй встановлено посадовий оклад в розмірі 6070 грн. на місяць. Відповідне попередження вручене позивачу 24.07.2017, тобто не пізніше ніж за два місяці до настання вказаних змін. Відповідач стверджує, що шляхом вжиття зазначених вище заходів підприємству вдалося запобігти звільненню позивача з роботи, оскільки відповідно до наказу від 10.03.2017 № 01-07-22 її посада підлягала скороченню.

Також зазначає, що відповідно до додатку 3 до Галузевої угоди, на яку позивач посилається у позовній заяві, мінімальний коефіцієнт міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень окладу начальників інших відділів, служб до посадового окладу техніків загальних професій без категорій становить 1,9. Також зазначає, що посадовий оклад техніків загальних професій без категорій на даний час складає 4260 грн. на місяць. Відповідно до примітки, що міститься в додатку 3 до Угоди, посадові оклади заступникам встановлюються на 5-25 відсотків менше посадового окладу відповідного керівника (начальника). В зв'язку з цим розрахунок посадового окладу ОСОБА_1 є наступним: 4 260* 1.9-25%=6070.00.

Відповідач зазначає, що Галузевою угодою визначається розрахунок мінімальних тарифних ставок, що діють на підприємстві для кожної категорії працівників, та вважає хибним твердження ОСОБА_1 про те, що її посадовий оклад необхідно визначати з розрахунку, що його сума має бути на 5-25 відсотків менше фактичного, а не визначеного мінімального розміру посадового окладу головного бухгалтера, оскільки при формуванні посадових окладів керівництва враховуються певні умови, як-то обсяг робіт тощо.

Крім того, для категорії керівників «Головний бухгалтер» взагалі визначено окремий порядок визначення посадового окладу, а саме: на рівні посадових окладів заступників керівника. Відповідач звертає увагу, що навіть в період коли ОСОБА_1 обіймала посаду головного бухгалтера (станом на 01.06.2014), то співвідношення посадових окладів її заступників (8425 грн.) не ґрунтувалося на розрахунку на 5-25 відсотків менше фактичного посадового окладу головного бухгалтера (19190грн.)

В поданих до суду запереченнях від 23.10.2017 №35-22/2-272 зосереджувалася увага на тому, що оскільки ОСОБА_1 була головою Ради Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю», на виконання вимог ст. 252 КЗпП України щодо отримання від виборного профспілкового органу згоди на зміну умов оплати праці його члена, ДП МА «Бориспіль» звернулося до вказаної профспілки з відповідним листом від 24.07.2017 №01-22-2728.

Натомість, у відповідь на вказаний лист, ДП МА «Бориспіль» отримало подання від 11.08.2017 №01-01-15, зміст якого свідчить про те, що всупереч нормі ст. 252 КЗпП України, якою передбачено колегіальний розгляд відповідних питань, лист розглядався ОСОБА_1 відносно себе самої одноособово без участі виборного органу профспілки, що на думку відповідача свідчить про не обґрунтованість відмови в наданні згоди на зміну істотних умов праці. Також вважають, що члени Незалежна профспілка «За гідну працю» не забезпечує мінімальних соціальних гарантій для її членів, внаслідок чого останні не припиняють своє членство в інших профспілках, які дійсно забезпечують їх ці гарантії, та що обставини даної справи вказують на те, що діяльність очолюваної позивачем профспілки була спрямована не на здійснення представництва та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, а на досягнення позивачем власних цілей шляхом недобросовісного використання статусу члена виборного органу профспілки при розгляді питання щодо зміни істотних умов праці.

Звертають увагу, що 24 липня 2017 року позивачу була надана посадова інструкція від 21.07.2017 №29-05/2-151, проте позивачем не підписаний аркуш ознайомлення з інструкцією, в зв'язку з чим розпорядженням головного бухгалтера від 28.07.2017 № 14-08-17 позивача зобов'язано, у термін до 14.00 години 28.07.2017, надати головному бухгалтеру оригінал аркушу ознайомлення з посадовою інструкцією від 21.07.2017 №29-05/2-151 з наявним оригіналом особистого підпису, що підтверджує факт ознайомлення з вказаною посадовою інструкцією. Також зазначає, що замість виконання вказаного розпорядження, позивач написав на аркуші, на якому воно було надруковане, текст з викладом вочевидь суб'єктивних обставин, які нібито унеможливлювали позивачу здійснити ознайомлення з посадовою інструкцією від 21.07.2017 №29-05/2-151.

Відповідач зазначає, що в позовній заяві міститься ряд посилань на певні обставини (як-то визначення позивачу робочого місця, вилучення системних блоків комп'ютерів працівників підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, у зв'язку з вірусною атакою тощо), а також посилання на велику кількість норм законодавства. Вивчивши зазначені посилання позивача на відповідні обставини та норми законодавства, відповідач дійшов висновку, що вони взагалі не стосуються предмету даного спору і жодним чином не обґрунтовують позовних вимог позивача.

На думку Відповідача, вказані посилання здійснені Позивачем з єдиною метою - відведення уваги як суду, так і учасників судового розгляду, від суті предмета спору, який є доволі зрозумілим, та зосередження її на значному масиві обставин, які жодного відношення до даного спору не мають.

Представник відповідача в судовому засіданні також пояснив, що відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, звернення позивача до відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань не мітили відомостей про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а тому, на позивача не поширюється дія ст.53 вказаного Закону.

Третя особа Дихне Є.Г. в судове засіданні не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся за місцем роботи, заперечень по суті позову не подав.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідка головного бухгалтера ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_8, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді заступника головного бухгалтера.

Дана обставина повністю визнана відповідачем та підтверджується долученими до матеріалів цивільної справи письмовими доказами, зокрема оскаржуваними наказами.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 також є головою Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю», яка діє в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 7 травня 2017 року. Дана обставина відповідачем також не оспорюється та підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням (т.а.с.156)

В ході судового розгляду цивільної справи встановлено наступні обставини.

Так, 10.03.2017 року був виданий наказ в.о. Генерального директора Дихне Є.Г. «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру» №01-07-22 (т.1 а.с.61-63), яким з 15 березня 2017 року було скорочено в штатному розписі шість підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, та 42 посади, в тому числі посади заступника головного бухгалтера в кількості 2 одиниці, одночасно створено в організаційній структурі та включено до штатного розпису шість підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, з 44 посадами.

Як визнано відповідачем, з 3-х посад заступників головного бухгалтера, відповідно до вказаного наказу, підлягало скороченню 2 посади заступника головного бухгалтера, в тому числі посада позивача.

З вищевказаним наказом позивач була ознайомлена 10.05.2017 , при цьому зазначила, що конкурс є неможливим, оскільки згідно ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про скорочення, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві (т.1 а.с.64).

Відповідно до долучених до матеріалів документів, позивач 11.05.2017 року звернулась із заявою на ім'я генерального директора Рябікіна П.Б. (т.1 а.с.7), в якій зазначала, що погодилась на запропоновану їй посаду начальника відділу звітності та оподаткування та просила оформити її переведення відповідно до ст.24 КЗпП України, а також звернула увагу, що видане головним бухгалтером направлення на співбесіду для проходження конкурсу на заміщення вакантних посад, таким, що порушує вимог ст.49-2 КЗпП України.

13.05.2015 позивач звернулась до генерального директора Рябікіна П.Б. із письмовими зауваженням щодо процедури скорочення (т.1 а.с.9-11), відповідно до якої звертала увагу на недотримання вимог Інструкції «Про порядок звільнення працівників з ініціативи адміністрації підприємства», затвердженої наказом в.о. генерального директора від 02.04.2015, щодо зазначення причин запланованого скорочення, строк роботи комісії з визначення працівників, які підлягатимуть скороченню, а також щодо проведеного конкурсу, складу конкурсної комісії та неврахування вимог профспілки щодо усунення порушень трудового законодавства, оскільки згідно наказу «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру» від 10.03.2017 №01-07-22 зі змінами, кількість одиниць не зменшилась, а навпаки збільшилась з 42 штатних одиниць на 44 штатних одиниці.

З відповідей, адресованих ОСОБА_1 відповідачем (т.1 а.с.8,12) вбачається, що відповідач вважав, що проведення конкурсного відбору кандидата на вакантну посаду узгоджується з нормами чинного законодавства та, а також, посилаючись на вимоги ч.3 ст.64 Господарського кодексу України зазначав, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис, вважав, що скорочення кількості працівників відбувається у випадку ліквідації посад.

Також встановлено, 26.06.2017 року за вих. №11-22-241 відповідач направив в адресу Незалежної профспілки авапрацівників «За гідну працю» подання «Щодо звільнення працівника ДП МА «Бориспіль» (т.1 а.с.23-24), підписане начальником відділу кадрів Бригунець О.А., за змістом якого зазначено про те, що керуючись ст.ст.40,42,43,252 КЗпП України адміністрація ДП МА «Бориспіль» звертається з проханням розглянути подання в установленому порядку на засіданні профспілкового комітету та дати згоду на звільнення заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 за скороченням штату працівників по ч.1 п.1 ст.40 КЗпП України.

Суд звертає увагу, що за змістом ст.43 КЗпП України з поданням має звертатися власник, або уповноважений ним орган, яким, вочевидь, має бути керівник підприємства, що наділений повноваженням прийняття на роботу та звільнення працівників.

За змістом пропозицій, підписаних головою Ради Профспілки ОСОБА_1, датованих 14.07.2017 №01-01-12,отриманих в той же день відповідачем (т.1 а.с.26-27), було, зокрема, повідомлено, що обсяг відомостей, зазначений у поданні, не достатній з точки зору вимог ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» для проведення повного аналізу і надання обґрунтованої відповіді, в зв'язку з цим висловлено прохання надати інформацію про причини видання наказу №01-07-22 від 10.03.2017 року, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень. Також звернуто увагу, що відповідно до вимог ст.43 КЗпП України подання про розірвання трудового договору з працівником підписується власником або уповноваженим ним органом та, що подання про звільнення ОСОБА_1 підписане начальником відділу кадрів Бригунець О.А., яка не є власником, а доказів того, що ця посадова особа має відповідні повноваження, не надані. Також повідомлено, що у зв'язку з цим документ, від 26.06.2017 №11-22-241 під назвою «Подання щодо звільнення працівника ДП МА «Бориспіль» не є поданням у розумінні положень ст.43 КЗпП України, тому воно не може бути розглянуте Радою профспілки і порядку ст.43 КЗпП України.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.07.2017 року Генеральним директором ДП МА «Бориспіль» Рябікіним П.Б. був виданий наказ №01-07-186 «Про внесення змін до Наказу від 10.03.2017 №01-07-22 Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру» (т.1 а.с.92), яким в пункті 3 вказаного Наказу від 10.03.2017 №01-07-22 вираз «заступник головного бухгалтера в кількості 2 одиниці» замінено на вираз «-заступник головного бухгалтера в кількості 1 одиниця». Одночасно п.2 та п.4 цього наказу передбачено: головному бухгалтеру ОСОБА_8, враховуючи проведену реорганізацію структурних підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру, в термін до 24 липня 2017 року: розробити та затвердити в установленому на підприємстві порядку посадову інструкцію заступника головного бухгалтера з урахуванням змін, що відбулися згідно з Наказом від 10.03.2017 №01-07-22 «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру»; організувати ознайомлення з цим наказом під підпис заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 та надати до відділу кадрів письмове підтвердження; директору по персоналу: організувати внесення змін до штатного розпису підприємства.

.

З вказаним наказом позивач ознайомлена 19.07.2017 о 14 годині, яка зазначила, що додає службову записку від 19.04.2017 №14-10-38 на головного бухгалтера ОСОБА_8 щодо забезпечення її належним чином обладнанням для роботи для виконання її обов'язків.

Встановлено, що 21.07.2017 головним бухгалтером ОСОБА_8 була розроблена та заступником генерального директора з економіки та фінансів Звонарьовим Н.О. затверджена Посадова інструкція заступника головного бухгалтера №29-05/2-151, яку позивач, згідно з її особистим підписом отримала 24.07.2017 о 15.45 год. (т.1 а.с.93-98).

Також встановлено, що 24.07.2017 року Генеральним директором ДП МА «Бориспіль» Рябікіним П.Б. був виданий наказ №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці» (т.1 а.с.99), яким, в зв'язку із внесеними змінами до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру та відповідно до обсягу визначених посадових обов'язків, наказано встановити з 25 вересня 2017 року заступнику головного бухгалтера ОСОБА_1 посадовий оклад в розмірі 6070 гривень на місяць. Одночасно п.2 наказу зазначено : головному бухгалтеру ОСОБА_8 в термін до 25 липня 2017 року організувати ознайомлення з цим наказом та попередженням про зміну істотних умов праці (Додаток до цього наказу) Під підпис вищезазначеного працівника та надати до відділу кадрів письмове підтвердження про його згоду/незгоду продовжувати роботу в нових умовах праці. П.3 наказу директору по персоналу наказано: у випадку незгоди працівника із зміною істотних умов праці вжити до них необхідних заходів згідно з чинним законодавством; організувати внесення змін до штатного розпису підприємства.

Копію наказу від 24.07.2017 №01-07-192 позивач отримала 24.07.2017 о 15.50год, про що свідчить її особистий запис на бланку наказу (т.1 а.с.99).

Одночасно позивач отримала попередження про зміну істотних умов праці від 24.07.2017, який зобов'язалась повернути найближчим часом (т.1 а.с.100). Про свою згоду чи незгоду на продовження роботи після змін істотних умов праці з 25 вересня 2017 року при ознайомленні з попередженням не повідомила.

В той же день, 24.07.2017 року за вих.№01-22-2728 за підписом Генерального директора ДП МА «Бориспіль» Рябікіна П.Б. на адресу Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «За гідну працю» було направлено повідомлення про проведені зміни на підставі вищевказаних наказів від 10.03.2-17 №01-07-22, від 18.07.2017 №01-07-186 та від 24.07.2017 №01-07-192 Про зміну істотних умов праці, а також зазначено, що відповідно до ст.252 КЗпП України з 25 вересня 2017 року заступнику головного бухгалтера ОСОБА_1 буде встановлено посадовий оклад у розмірі 6070 гривень на місяць (т. а.с.115), яке було отримано нарочно ОСОБА_1 24.07.2017 о 16год.

Також встановлено, що 11.08.2017 на адресу Генерального директора ДП МА «Бориспіль» головою Ради Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю» ОСОБА_1 було направлено подання в порядку ст.21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (т.1 а.с.116-117), за змістом якого звернуто увагу на недотримання відповідачем вимог ч.4 ст.97, п.3 ст.247 КЗпП України, а саме, що роботодавець, який вирішив змінити істотні умови праці зобов'язаний погодити прийняте рішення з виборним органом первинної профспілкової організації, та що Незалежна профспілка авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю» не погоджувало жодних змін питання оплати праці, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадового окладу ОСОБА_1, а також зазначено, що наказ №01-07-192 не відповідає вимогам додатку №3 до Галузевої угоди. Одночасно просили розглянути це подання, скасувати наказ «Про зміну істотних умов праці» від 24.07.2017 №01-07-192, видати новий - у відповідності до вимог вказаних в поданні норм трудового законодавства.

Вказане подання відповідачем отримано 11.08.2017, вх. №01-16-4185В, про що свідчить відповідний штамп з відміткою про реєстрацію (т.1 а.с.116).

Будь-яких доказів, що подання було розглянуто відповідачем по суті та надана відповідь, суду надано не було.

Також встановлено, шо наказом Генерального директора Рябікіна П.Б. від 16.08.2017 №01-07/1-383 «Щодо визначення робочого місця» було визначено ОСОБА_1, заступнику головного бухгалтера, підрозділів підпорядкованих головному бухгалтеру робоче місце у будівлі терміналу «В» (ІІ поверх, кімната №4) та наказано забезпечити її необхідними для роботи засобами, з прямим підпорядкуванням головному бухгалтеру ОСОБА_8 (т.1 ас.124). Наказ отримано позивачем 18.08.2017 о 15.41 год, про що свідчить її особистий запис на документі.

Відповідно до списку користувачів «База встановлення ПК після кібер атаки» (т.1 а.с.190-213) позивачу було встановлено персональний комп'ютер модель CБ Prime 04.09.2017 (порядковий №515 у списку з 649 користувачів)

Наказом в.о. Генерального директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Дихне Г.Є. від 06.10.2017 №01-07/1-1408/п п.2 «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 звільнено з посади заступника головного бухгалтера на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (т.2 а.с.6).

Також в ході розгляду даної цивільної справи встановлено, що позивач, починаючи з 10.07.2017 неодноразово зверталась із завами на ім'я генерального директора ДП МА «Бориспіль» Рябікіна П.Б., а також на ім'я начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М.В. з заявами, в яких повідомляла про виявлені нею порушення в діяльності посадових осіб підприємства, а також щодо порушення її трудових прав (незабезпечення робочим місцем, обладнанням, з приводу вилучення її комп'ютера та збереження інформації, з проханням захистити її відповідно до вимог антикорупційного законодавства) (т.1 а.с.13-14,17,21,31,34,38), на що отримувала відповіді- роз'яснення, а також була повідомлена, що її заяви відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», Антикорупційної програми ДП МА «Бориспіль» на 2017 рік, були зареєстровані в Журналі реєстру виявлених або повідомлених можливих фактів порушення вимог антикорупційного законодавства в ДП МА «Бориспіль» за №41-28/8-2 від 07.07.2017 (заява від 03.07.2017, про яку зазначено в службовій записці начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань від 27.10.2017 №41-10-879 - т.1 а.с.175-176) за №41-28/8-3 від 10.07.2017 (заява від 10.07.2017 «Про невжиття заходів відшкодування завданих підприємству збитків та конфлікт інтересів відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції»), за №41-28/8-8 (заява від 14.07.2017), за №41-28/8-7 25.07.2017 (заява від 17.07.2017 «Щодо невжиття заходів щодо своєчасного оприбуткування основного засобу, допущення нанесення збитків державному підприємству та порушення керівництвом ДП МА «Бориспіль» ЗУ «Про запобігання корупції») (т.1 а.с.15-16,18-19,20,22).

Як встановлено, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М.В. в листі від 10.08.2017 за №41-28/8-3/2 по заяві позивача від 10.07.2017 року повідомлено що надана позивачем інформація не містить відомостей та порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та антикорупційного законодавства в цілому, у зв'язку з чим перевірка завершена, запропоновано ознайомитися з переліком встановлених заборон та обмежень, наведених у Розділі IV Закону України «Про запобігання корупції», які є предметом розгляду повідомлень відділом запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ДП МА «Бориспіль»(т.1 а.с.22).

Листом від 23.08.2017 за №41-28/8-7, підписаним т.в.о. начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Братко С.М. позивачу повідомлено, що строк перевірки по заяві від 17.07.2017 «Щодо невжиття заходів щодо своєчасного оприбуткування основного засобу, допущення нанесення збитків державному підприємству та порушення керівництвом ДП МА «Бориспіль» ЗУ «Про запобігання корупції» продовжений до 2-х місяців (т.1 а.с.20).

Відомості щодо результатів розгляду заяв позивача від 14.07.2017 та від 17.07.2017 року (т.1 а.с.13-14, 17) в матеріалах цивільної справи відсутні, сторонами суду надані не були.

Водночас, як вбачається зі змісту службової записки начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М.В. «щодо надання інформації» від 27.10.2017 №41-10-879 (т.1 а.с.17-176) відділом запобігання корупції та внутрішніх розслідування по кожному повідомленому факту ОСОБА_1 проведено детальну перевірку інформації щодо порушень антикорупційного законодавства. Внаслідок проведених перевірок обставин викладених у повідомленнях: 1) не є предметом порушення антикорупційного законодавства; 2) не є достовірними та не відповідають дійсності.

За змістом ч.1 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Відповідно до вимог ч.2 цієї статті особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Зокрема, ч.3 вказаної статті передбачено, що особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Крім того, як визначено ч.7 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

Перелік встановлених законом обмежень, направлених на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушення, визначений Розділом IV Закону України «Про запобігання корупції», на що було звернуто увагу позивача керівником створеного на підприємстві в ДП МА «Бориспіль» спеціального підрозділу (т.1 а.с.22).

Такими обмеженнями є :обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах (ст.22 Закону); обмеження щодо одержання подарунків (ст.23 Закону); з апобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними (ст.24 Закону); обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.25 Закону); обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (ст.26 Закону); обмеження спільної роботи близьких осіб (ст.27 Закону).

Проте, судом не встановлено з долучених до матеріалів справи повідомлень позивача, адресованих, зокрема на ім'я начальника відділу запобігання корупції відомостей, які б містили в собі інформацію щодо обмежень, визначених ст.ст.22-27 Закону України «Про запобігання корупції».

Будь-яких належних і допустимих доказів того, що викладена в заявах позивача інформація знайшла своє підтвердження, суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

В цьому зв'язку, суд приходить до висновку, що посилання позивача, що відповідачем при її звільненні були порушені вимоги ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: змінені умови праці та виданий наказ про звільнення, чим порушений статус викривача, є безпідставними та не доведеними, оскільки сам лише факт реєстрації заяв позивача у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Антикорупційної програми ДП МА «Бориспіль» на 2017 рік в Журналі реєстру виявлених або повідомлених можливих фактів порушення вимог антикорупційного законодавства в ДП МА «Бориспіль», не є таким належним і допустимим доказом.

Крім того, позивачем не доведено та не знайшло свого належного підтвердження, що зміна умов праці, скорочення заробітної плати та звільнення позивача є наслідком здійснених нею повідомлень, а не у зв'язку з виданням уповноваженим власником органом наказу №01-07-22 від 10.03.2017 року «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру», яким було скорочено посаду позивача, тобто до її звернень, здійснених відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та пов'язаних з цим наказом наступних рішень та дій відповідача, а саме щодо внесення змін до вказаного наказу наказом №01-07-186 від 18.07.2017 «Про внесення змін до Наказу від 10.03.2017 №01-07-22 «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру», яким було відмінено раніше прийняте рішення щодо скорочення посади позивача; затвердженням нової Посадової інструкції заступника головного бухгалтера №29-05/2-151 від 21.07.2017 з урахуванням змін, що відбулися згідно з Наказом від 10.03.2017 №01-07-22 «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру»; та відмовою позивача від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Водночас, встановлені судовому засіданні обставини справи, дають підстави суду дійти до висновку, що зміна умов праці позивача відповідно до оскаржуваного наказу від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці та її звільнення на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України оскаржуваним наказом від 06.10.2017 №01-07/1-1408/п, здійснені відповідачем з порушенням вимог чинного трудового законодавства України та умов чинної Галузевої угоди на 2013-2015 роки між Міністерством інфраструктури України, Фондом державного майна України, Федерацією роботодавців транспорту України та профспілками працівників цивільної авіації України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

За змістом ч.3,4 цієї статті у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36цього Кодексу.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Як визначено ч.2 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Згідно з вимогами ч.3 цієї статті конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.4 ст.97 КЗпП України власник, або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Так, відповідно до п.п.2.1, 2.5, 2.10.1, 2.10.2 Галузевої угоди на 2013-2015 роки, укладеної між Міністерством інфраструктури України, Фондом державного майна України, Федерацією роботодавців транспорту України та профспілками працівників цивільної авіації України, визначено, що угода укладена з метою посилення соціального захисту працівників, сприяння підвищенню ефективності роботи Підприємств, реалізації на цій основі професійних, трудових і соціально-економічних гарантій найманих працівників; встановлює для працівників підприємств мінімальні соціальні гарантії, компенсації та пільги; положення Угоди діють і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії Сторін, які її підписали, в тому числі на навчальні заклади, що мають повітряні судна та/або здійснюють підготовку авіаційного персоналу; жодна зі Сторін протягом дії Угоди не може в односторонньому порядку призупинити виконання взятих на себе зобов'язань, порушити узгоджені положення і норми (т.1 а.с.101-113).

Додатком 3 до Галузевої угоди визначені мінімальні коефіцієнти міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень окладів керівників, професіоналів, фахівців Підприємств до посадового окладу техніка (т.1 а.с.113), якими, зокрема передбачено, що мінімальні коефіцієнти співвідношення окладів до посадового окладу техніка становлять: начальники інших служб, відділів - 1,9 , начальники основних для Підприємства служб та відділів - 2,1.

Як встановлено судом, оскаржуваним наказом від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці» позивачу як заступнику головного бухгалтера з 25 вересня 2017 року встановлено посадовий оклад у розмірі 6070 гривень на місяць (т.1 а.с.99), виходячи з розрахунку: 4260грн.(мінімальний оклад техніка, визначеного штатним розписом 4260 (т.1 а.с.114) х 1,9-25%=6070 (т.1 а.с.183).

Суд звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено застосування в даному випадку коефіцієнта 1,9, а не іншого, визначеного Галузевою угодою коефіцієнта - 2,1.

Крім того, при визначенні розміру посадового окладу позивачу, відповідачем не дотримано вимог вищевказаного Додатку 3 до Галузевої угоди, оскільки Приміткою до мінімальних коефіцієнтів міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень окладів керівників, професіоналів, фахівців Підприємств до посадового окладу техніка (т.1 а.с.113) визначено, що посадові оклади заступникам встановлюються на 5-25 відсотків менше посадового окладу відповідного керівника (начальника).

Дана обставина відповідачем не оспорюється.

Посилання відповідача на той факт, що посадові оклади головним бухгалтерам встановлюються на рівні посадових окладів заступників керівників та що в період, коли ОСОБА_1 обіймала посаду головного бухгалтера співвідношення окладів не ґрунтувались на розрахунку 5-25 відсотків менше фактичного посадового окладу головного бухгалтера (т.1 а.с. 181-184,189), не можуть слугувати підставою для зменшення посадового окладу працівника, враховуючи, що розмір посадового окладу, який був визначений позивачу до зміни істотних умов праці нею не оскаржується та не є предметом судового розгляду. Суд, також, враховує, що будь-які застереження щодо розмірів посадових окладів заступників головного бухгалтеру у вищевказаному Додатку 3 до Галузевої угоди відсутні (т.1 а.с.113).

Суд, також, вважає необґрунтованими заперечення відповідача, що зменшення посадового окладу пов'язано та відповідає обсягу покладених на неї посадових обов'язків (у зв'язку з суттєвим їх зменшенням), оскільки при порівнянні Посадової інструкції заступника головного бухгалтера, що була чинною до 21.07.2017 року (від 18.08.2015 №14-05/2-3, т.1 а.с.85-91) та, затвердженою 21.07.2017 року за №29-05/2-151 (т.1 а.с.-93-98) вбачається, що розділ 4 «Посадові обов'язки» раніше були викладені у 31-ому пункті, з 21.07.2017 - у 18 пунктах, при цьому аналізом цих обов'язків встановлено, що більшість з таких пунктів носять загальний характер, в той час, як конкретні покладені на заступника головного бухгалтера щодо безпосереднього створення та контролю документів бухгалтерського обліку та звітності обов'язки були викладені: в Посадовій інструкції від 18.08.2015 №14-05/2-3 - в пунктах п.п.4.1, 4.2, 4.15, 4.18, 4.20, 4.21, 4.24 (т.1 а.с.86-89); в Посадовій інструкції від 21.07.2017 року за №29-05/2-151 - в пунктах 4.1 (який складається з п'яти абзаців-підпунктів), 4.3, 4.4, 4.5 (т.1 а.с.85-97).

Аналіз змін, що були внесені до обсягу посадових обов'язків заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 свідчить про те, що такі зміни неможливо визнати суттєвими за обсягом посадових обов'язків, оскільки конкретні, покладені на заступника головного бухгалтера функції не зменшились, а якщо і зменшились за обсягом документів та інформації, які мала складати, перевіряти, аналізувати позивач, то відповідачем ці обставини належними і допустимими доказами не доведені.

Виходячи лише тільки з кількісного показнику (пунктів, у яких викладені обв'язки заступника головного бухгалтера) при їх порівнянні до і після внесення змін, слід дійти висновку, що співвідношення (31 до18 - кількість пунктів розділу «Обов'язки» всього, та 7 та 4(а якщо враховувати підпункти - 8) пунктів, в яких, конкретизовані обов'язки), слід дійти до висновку, що зменшення посадового окладу з 14485 грн (т.1 а.с.159) до 6070 (т.1 а.с.99), тобто більш ніж 2,3 рази, слід визнати необґрунтованими, таким що не відповідало змінам в обсязі покладених на позивача обов'язків.

Суд також зауважує, що показання свідка головного бухгалтера ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_8, що позивач не виконувала покладені на неї обов'язки, слід визнати необґрунтованими, належними і недостатніми, оскільки будь-яких письмових доказів того, що позивач відмовлялась виконувати доручену їй роботу (розпорядження головного бухгалтера, акти про відмову), а також докази того, що позивач після зміни її робочого місця у відповідності до розпорядження керівника підприємства (наказ «щодо визначення робочого місця» від 16.08.2017 №01-07/1-383, т.1 а.с.124) та до забезпечення її належними засобами (повернення комп'ютера- 04.09.2017,т.1 а.с.208) мала таку можливість, суду надано не було.

Крім того, суд прийшов до висновку, що зміна істотних умов праці та звільнення позивача відбулись з грубим порушенням вимог ст.252 КЗпП України.

Так, згідно з вимогами ч.2 ст.252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до ч.3 цієї статті звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Крім того, за змістом ч.4 вказаної статті звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я.

07 травня 2017 року відповідач був повідомлений про створення працівниками підприємства Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю», а також, що головою Ради є позивач ОСОБА_1.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не звертався до Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю», Головою Ради якої є позивач за наданням згоди на істотну зміну умов праці позивача та на її звільнення, оскільки долучене до матеріалів повідомлення (т.1 а.с.30) не містило в собі прохання надати таку згоду, але лише інформувало про прийняте уповноваженим власником органом рішення.

Тому, заперечення відповідача, що позивач одноособово розглядала такі звернення слід визнати необґрунтованим.

Такими, що не заслуговують на увагу, суд вважає заперечення відповідача, що створення Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю» носило штучний характер та було спрямовано на захист інтересів одного працівника - ОСОБА_1, оскільки такі міркування відповідача не звільняли його від обов'язку дотримуватись вищенаведених вимог ч.2 ст.252 КЗпП України.

Крім того, суд звертає увагу, що про необхідність дотримання такого порядку, відповідачу було відомо, що підтверджується направленим в адресу Незалежної профспілки авіапрацівників аеропорту «Бориспіль» «За гідну працю» поданням від 26.06.2017 №11-22-241 щодо надання згоди на звільнення заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 (за скороченням штату працівників по ч.1 п.1 ст.40 Кодексу Законів про працю України) (т.1 а.с.23-25).

В зв'язку з вище викладеним, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування наказів Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці» та від 06.10.2017 №01-07/1-1408/п «Про припинення трудового договору», а також поновлення її на посаді заступника головного бухгалтера в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» підлягають задоволенню і позивач має бути поновлений з дати звільнення - з 06.10.2017 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

В зв'язку з цим підлягає задоволенню вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.10.2017 по 16.02.2018 року включно (91 робочий день) на суму 122247 гривень 58 копійок, виходячи з розрахунку : 1343,38(середньоденна заробітна плата позивача за серпень-вересень 2017 року)х 91 (час вимушеного прогулу, кількість робочих днів за нормами робочого часу при 40 годинному робочому тижні).

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Оскільки резолютивна частина рішення суду про поновлення на роботі повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у 264-265 ЦПК України, в ній серед іншого має бути зазначено розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні.

При цьому суд враховує, що «Порядок обчислення середньої заробітної плати», затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, а також враховує, що розмір середньоденної заробітної плати та норма місячних робочих змін визначена відповідачем в наданій суду довідці (т.1 а.с.158), і будь-яких належних і допустимих доказів на спростування викладених в наданому позивачем розрахунку даних, суду надано не було.

Строк звернення з позовом до суду визначений ст.232 КЗпП України позивачем не порушений.

Відповідно до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору судові витрати в сумі 640 грн. (т.1 а.с.1) за вимогою немайнового характеру щодо оскарження наказу про зміну істотних умов праці, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовом про поновлення на роботі, 640 гривень з позовної вимоги немайнового характеру про поновлення на роботі та в сумі 640 гривень з позовної вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266,273,430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати наказ Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 24.07.2017 №01-07-192 «Про зміну істотних умов праці».

Скасувати наказ Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 06.10.2017 №01-07/1-1408/п п.2 «Про припинення трудового договору», яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника головного бухгалтера на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України, та поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб -НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на посаді заступника головного бухгалтера в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, зареєстроване місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул.Бориспіль-7).

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, зареєстроване місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул.Бориспіль-7) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб -НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2017 по 16.02.2018 в розмірі 122247 гривень 58 копійок (сто двадцять дві тисячі двісті сорок сім гривень п'ятдесят вісім копійок) з утримання обов'язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, зареєстроване місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул.Бориспіль-7) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб -НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок гривень).

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, зареєстроване місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул.Бориспіль-7) судовий збір на користь держави в розмірі 1280 гривень (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Повний текст рішення виготовлено не пізніше 02.03.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.Муранова-Лесів