Постанова № 72541245, 26.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/1477/17 22-ц/774/355/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/1477/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання -

сторони:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК",

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (надалі – ПАТ "МАРФІН БАНК") про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що між Відкритим акціонерним товариством „МОРСЬКИЙ ОСОБА_4”, правонаступником якого з 12.11.2010 року є ПАТ „МАРФІН БАНК”, та ОСОБА_2, укладено Кредитний договір №00094/RK від 01 серпня 2006 року з Додатковою угодою №1 від 14 липня.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надав ОСОБА_2 кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у сумі 22 029,84 доларів США з 01 серпня 2006 року і терміном погашення до 01 серпня 2013 року включно, а ОСОБА_2 зобов’язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за Кредитним договором №00094/RK від 01 серпня 2006 року, між Відкритим акціонерним товариством „МОРСЬКИЙ ОСОБА_4”, правонаступником якого з 12.11.2010 року є ПАТ „МАРФІН БАНК”, та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 00216-СК від 01 серпня 2006 року з Додатковою угодою №1 від 14.07.2009 року.

05.06.2015 року позивач отримала письмову вимога ПАТ „МАРФІН БАНК” за вих. № 427/04 про порушення забезпеченого порукою зобов'язання, в якому ОСОБА_4 вимагав дострокового (при тому, що строк дії кредитного договору закінчився 01.08.2013 року) повернення кредитних коштів в повному обсязі, процентів та пені, що станом на 05.06.2015 року становила 3 613,74 дол. США та 110 654,80 грн.

Позивач вважає, що, оскільки в договорі не вказано термін дії поруки, то вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя.

Посилаючись на те, що по 01лютого 2014 року включно ПАТ „МАРФІН БАНК” не пред’явив до неї вимоги, як до поручителя за Кредитним договором №00094/RK від 01 серпня 2006 року, позивач просила суд: визнати поруку, що виникла на підставі договору поруки від 01 серпня 2006 року № 00216-СК, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_4» (правонаступник - ПАТ «МАРФІН БАНК»), такою що припинена з 1 лютого 2014 року; стягнути з ПАТ «МАРФІН БАНК» на її користь судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано поруку, що виникла на підставі договору поруки від 01 серпня 2006 року № 00216-СК, укладеним між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством " МОРСЬКИЙ ОСОБА_4", правонаступник - Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК», такою що припинена з 1 лютого 2014 року.

Стягнуто в рівних частинах з ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 640,00 грн., тобто з кожного по 320, 00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «МАРФІН БАНК» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що Кредитний договір №00094/RK від 01 серпня 2006 року з Додатковою угодою №1 від 14 липня.2009 року в п. 1.1. містить кінцевий термін погашення заборгованості – 01 серпня 2013 року, однак не встановлено терміну виконання зобов’язань. Оскільки, договір поруки має додатковий характер, то ОСОБА_4 05.06.2015 року, тобто в межах дії поруки, направив поручителю повідомлення про добровільне погашення заборгованості. У зв’язку з невиконанням цієї вимоги, ПАТ «МАРФІН БАНК» звернувся до суду з вимогою до поручителя в межах шестимісячного терміну пред’явлення вимоги до поручителя. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, проте кредитні зобов’язання ОСОБА_2 перед банком, забезпечені порукою ОСОБА_1, погашені не були, а тому відсутні підстави вважати припиненими зобов’язання за Договором поруки №00216 СК від 01.08.2006 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_6.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_6.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ „МАРФІН БАНК” – адвоката ОСОБА_7, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, позивача ОСОБА_1, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом на час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством „МОРСЬКИЙ ОСОБА_4”, правонаступником якого з 12.11.2010 року є ПАТ „МАРФІН БАНК”, та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 00094/RK від 01 серпня 2006 року та Додаткову угоду №1 від 14.07.2009 року, на підставі якого ОСОБА_4 надав позичальнику кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у сумі 22 029,84 доларів США з 01 серпня 2006 року із терміном погашення до 01 серпня 2013 року включно на наступні цілі: на споживчі цілі, у сумі 16 874,00 доларів США , а також у сумі 5 155,84 доларів США на оплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п. п. 2.1.З., 2.2.7. кредитного договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 9,0 % річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом та зі сплатою: комісії за обслуговування кредиту 0,21 % від суми наданого кредиту, що сплачується у щомісяця в період сплати у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту; комісії за оформлення Кредитного договору 100,00 грн. , що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту; комісії за дострокове погашення Кредиту згідно з п. 3.8. цього Договору, а Позичальник зобов’язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в Кредитному договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами Кредитного договору, також здійснювати погашення заборгованості за Кредитним договором (за винятком комісії що сплачується у момент надання Кредиту) в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п. п. 3.1., 3.3. Кредитного договору, комісію, розраховану відповідно до п. 3.5. Кредитного Договору (а.с. 6-11).

В забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором № 00094/RK 01 серпня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „МОРСЬКИЙ ОСОБА_4”, правонаступником якого з 12.11.2010 року є ПАТ „МАРФІН БАНК”, та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 00216-СК від 01 серпня 2006 року та Додаткову угоду №1 від 14.07.2009 року, яка є невід’ємною частиною договору поруки (а.с. 14-16).

В зв'язку з порушенням умов кредитного договору та не своєчасним погашенням заборгованості, 05.06.2015 року на адресу Позивача надійшла письмова вимога вих № 427/04 про порушення забезпеченого порукою зобов'язання, в якому ОСОБА_4 вимагав дострокового повернення кредитних коштів в повному обсязі, процентів та пені, що станом на 05.06.2015 року становила 3 613,74 дол. США та 110 654,80 грн.(а.с. 17).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався ст. 599 ЦК України й виходив з того, що строк виконання основного зобов’язання настав 01 серпня 2013 року, та, оскільки, протягом шести місяців після його спливу, банк не пред’явив вимоги до поручителя про погашення кредитної заборгованості, порука вважається припиненою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов’язання – кредитного договору – характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.ст. 553,554 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.6. Договору поруки, цей договір набирає чинності з мемонту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов’язань за Кредитним договором і за цим Договором (а.с. 14).

Оскільки, з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п. 4.6) про його дію до повного виконання зобов’язань не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порука припиняється після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв’язку із закінченням строку її чинності ч.4 ст. 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст. 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст. 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги), якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя (третє речення ч.4 ст. 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред’явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні ч.4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців (або протягом строку встановленому у договорі поруки, тобто протягом одного року) від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов’язання має бути пред’явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому, навіть якщо в межах строку дії поруки була пред’явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов’язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Отже, непред’явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, є підставою для припинення обов’язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов’язанням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у позивача існувало право звернутися до суду з позовом до поручителя протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов’язання – 01 серпня 2013 року, тобто по 01 лютого 2014 року включно.

Отже, не вчинення кредитором ПАТ „МАРФІН БАНК” дій щодо звернення до суду після спливу строку, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України, припиняє права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, а порука є припиненою.

Аналогічні висновки висловлені в Постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14, від 15 вересня 2016 року у справі №6-223цс16, за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, які, на час розгляду справи, мали враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, Договір поруки 00216-СК від 01 серпня 2006 року, укладений між Відкритим Акціонерним Товариством " МОРСЬКИЙ ОСОБА_4", правонаступником якого є ПАТ «МАРФІН БАНК», та ОСОБА_8 є припинений і доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"– залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: