Вирок № 72529448, 02.03.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1140/16-к

Провадження № 1-кп/309/6/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О.Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

за участю прокурора Драгула Ю.Ю.

захисника Стець М.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хуст кримінальне провадження №42015070000000072 внесене до ЄРДР від 09.04.2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді слідчого слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району), відповідно до наказу від 04.09.2008 за№368о/с управління МВС України в Закарпатській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, яка виконує функції представника влади із правоохоронними і правозастосовними повноваженнями, 03 січня 2015 року, у невстановлений час, грубо порушив свої службові обов'язки, умисно, використовуючи своє службове становище усупереч інтересам служби, вчинив складання завідомо неправдивих офіційних документів - службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно наказу від 04.09.2008 за№368о/с управління МВС України в Закарпатській області, ОСОБА_2 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району).

До прямих обов'язків ОСОБА_2, як слідчого, входило, зокрема, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень в межах компетенції, передбаченої кримінальним процесуальним кодексом України, дотримання вимог Конституції України, КПК та законів України під час досудового розслідування, забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень.

Так, 01.01.2015 року керівником органу досудового розслідування - начальником слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) слідчому ОСОБА_2. було доручено проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070050000005 від 01.01.2015 за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_5

В той же день, тобто 01.01.2015 року слідчий ОСОБА_2 у приміщенні реанімаційного відділення Хустської районної лікарні допитав ОСОБА_5 у якості потерпілого, встановивши у останнього обставини спричинення йому тілесних ушкоджень. Наступного дня - тобто 02.01.2015 року, під час додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5, проведеного у приміщенні реанімаційного відділення Хустської районної лікарні, було встановлено, що тілесні ушкодження йому спричинив мешканець м.Хуст ОСОБА_6 разом з іншими, невставленими досудовим розслідуванням, особами.

З огляду на викладене, керівником органу досудового розслідування - начальником слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) слідчому ОСОБА_2. було надано вказівку провести з потерпілим ОСОБА_5 слідчі дії, а саме - впізнання осіб за фотознімками.

Відповідно до вимог ч.7 ст.223, ч.6 ст.228 КПК України - слідчий зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи для впізнання, у тому числі за фотознімками, а зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. За результатами проведення пред'явлення для впізнання, відповідно до вимог ст.231 КПК України, - складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст.103, 104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

В той же час, у порушення вимог кримінального процесуального законодавства, слідчий ОСОБА_2, умисно, усупереч інтересам служби, 03.01.2015 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) у м.Хуст по вул.900-річчя Хуста, 29, склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015, у якому зазначив, що в цей день, тобто 03.01.2015, він - слідчий СВ Хустського МВ ОСОБА_2, з 10.00 по 10.40 години, у приміщенні палати №2 травматологічного відділення Хустської районної лікарні у присутності понятих: ОСОБА_7, мешканки АДРЕСА_2, та ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_3, провів пред'явлення для впізнання фотознімків громадян потерпілому ОСОБА_5, та за результатами пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілий впізнав на фотознімку під номером 2 особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження по загальних рисах обличчя, тобто, згідно довідки до протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 03.01.2015, - впізнав громадянина ОСОБА_9

Крім цього, у порушення вимог кримінального процесуального законодавства, слідчий ОСОБА_2, умисно, усупереч інтересам служби, 03.01.2015 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні слідчого відділення Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) у м.Хуст по вул.900-річчя Хуста, 29, склав інший завідомо неправдивий офіційний документ - протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015, у якому зазначив, що в цей день, тобто 03.01.2015, він - слідчий СВ Хустського МВ ОСОБА_2, з 11.00 по 11.20 години, у приміщенні Хустської районної лікарні (травматологічне відділення), у присутності понятих: ОСОБА_7, мешканки АДРЕСА_2, та ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_3, провів пред'явлення для впізнання фотознімків громадян потерпілому ОСОБА_5, та за результатами пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілий впізнав на фотознімку під номером 1 особу, яка спричиняла йому тілесні ушкодження по загальних рисах обличчя, тобто, згідно довідки до протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 03.01.2015, - впізнав громадянина ОСОБА_6

В той же час, досудовим розслідуванням встановлено, що такі слідчі дії - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ні 03.01.2015 року, ні в інший час слідчим ОСОБА_2 з потерпілим ОСОБА_5 у приміщенні Хустської РЛ не проводилась, понятий ОСОБА_8 підписав зазначений протокол у приміщенні Хустського МВ у невстановлений досудовим розслідуванням час на прохання слідчого, не будучи присутнім під час проведення такої слідчої дії, а зазначена у протоколі понята ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживає, встановити таку особу вжитими слідчими та оперативними заходами під час досудового розслідування не представилось можливим.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи підписів від 16.06.2015 за №15/481, - підписи від імені ОСОБА_5 у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Вирішити питання про те, чи виконані підписи від імені ОСОБА_5 у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року ОСОБА_2, чи іншою особою - не надалось можливим.

Таким чином, слідчий ОСОБА_2 склав завідомо неправдиві офіційні документи - два протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_5, у яких зазначені відомості про саме проведення слідчої дії, час та місце проведення, хід та результати слідчої дії, участь понятих під час проведення такої, які не відповідають дійсності та є завідомо неправдивими.

За вказане кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України не визнав та відмовився від дачі показів у відповідності до ст. 63 Конституції України.

Вина обвинуваченого стверджується показами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, письмовими матеріалами кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 фальшував кримінальне провадження про вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_13, які в ніч на 01.01.2015 року нанесли численні тілесні ушкодження його сину ОСОБА_5, після чого вивезли його в сторону кладовища і там залишати помирати на морозі. 02.01.2015 року в палату Хустської районної лікарні, де лікувався його син приходили працівники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_2, які мали намір провести слідчі дії. ОСОБА_2 розпитував сина чи пам'ятає він, хто наніс йому тілесні ушкодження. Син відповів, що коли злочинці розмовляли між собою, то ім'я одного із них було ОСОБА_16. Далі ОСОБА_10 показав на планшеті декілька фотографій осіб, які могли бути причетні до вчинення злочину. Серед них син вказав на ОСОБА_6. Більше нікого не впізнав. Після цього ОСОБА_2 відповів, що дуже добре знає ОСОБА_6, що він би не поліз просто так когось бити, просив розповісти справжні причини його побиття, зазначивши, що викривши ОСОБА_6 він більше «не жилєц». Після цих слів ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_10, що не більше не хоче бачити цього слідчого. Протоколи впізнання не підписували, оскільки в лікарню більше працівники поліції не приходили. Син точно назвав осіб, котрі вчинили злочин - ОСОБА_6 та особа на ім'я «ОСОБА_16». На особу на прізвище ОСОБА_9 син не вказував. Протокол впізнання не підписував. Лише 18.03.2015 року в судовому засіданні в судді ОСОБА_17. виявилось, що підроблені протоколи впізнання, які не проводились.

Потерпілий вважає, що ОСОБА_2 повинен нести значно більшу відповідальність, ніж пред'явлене йому обвинувачення, просить притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальної згідно вимог закону.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 01.01.2015 року ОСОБА_6 та особа ім'я «ОСОБА_16» як пізніше з'ясувалось, що це ОСОБА_13 нанесли йому численні тілесні ушкодження, після чого вивезли до кладовища та залишили біля повороту на турбазу «Нарцис». Він від численних побоїв втрачав свідомість. Прийшов до свідомості в лікарні. В лікарню приходили працівники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_2, які показували на планшеті фотографії . Він впізнав ОСОБА_6 Слідча дія як впізнання не проводилась, підписи у протоколі впізнання він не ставив, оскільки після нанесених травм руки були обморожені. Раніше ОСОБА_6 не впізнав. Він не вказував на особу, яка візуально схожа на ОСОБА_9, оскільки чітко назвав Лесика.

Вина обвинуваченого стверджується показами свідків.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 01.01.2015 року ОСОБА_5, було знайдено в районі турбази «Нарцис» в непритомному стані з ознаками обмороженням та відправлено до Хустської районної лікарні. Наступного дня, 02.01.2015 року коли потерпілого ОСОБА_3 було переведено із реанімаційного відділення у травматологічне відділення він прийшов до лікарні. Розмовляв з потерпілим ОСОБА_5 та його батьком. В ході розмови ОСОБА_5 назвав прикмети осіб, які нанесли йому тілесні ушкодження, прізвища чи імена не називав. Після чого підібрали перелік можливих осіб, встановили марку автомобіля «Мерседес S» на якому пересувались злочинці. Встановили, що в день події ОСОБА_5 пересувався на моторолері. Було внесено відомості до ЄРДР за фактом крадіжки моторолера та речей потерпілого ОСОБА_5 за заявою його батька ОСОБА_3 Виїжджав на місце події, де було виявлено потерпілого ОСОБА_5 біля турбази «Нарцис» і на р. Тиса. Слідчим ОСОБА_2 було зроблено фотографії осіб, причетних до злочину. ОСОБА_2 був на огляді місця події на р. Тиса. Разом із ОСОБА_14 приходив в лікарню, розмовляв з потерпілим. В ході розмови стало відомо, що до злочину причетний чоловік на прізвисько «ОСОБА_16» та ОСОБА_6 На планшеті показував ОСОБА_5, фотографії, серед яких він вказав на ОСОБА_6 Було складено протокол впізнання. Інша особа, на яку вказав потерпілий була схожа на чоловіка по прізвищу ОСОБА_9, тому було поставлено питання про причетність останнього до вчинення злочину. Не пам'ятає чи просив потерпілого ОСОБА_5 підписати протокол впізнання. Всі процесуальні документи зберігались при матеріалах кримінального провадження. Потім стало відомо, що з порушенням КПК України складались протоколи впізнання. Не може стверджувати, що слідчим ОСОБА_2 підроблено підписи на протоколах впізнання.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 02.01.2015 року був у лікарні в лікаря ОСОБА_18. У коридорі побачив ОСОБА_2, який поросив його затриматись, та пройти до дверей однієї із лікарняних палат. Він погодився. Підійшов разом і з ОСОБА_2 до однієї із палат, стояв у дверях. У палаті лежало декілька осіб. Один із хворих лежав на ліжку під вікном із перебинтованою головою. ОСОБА_2 попросив його постояти у дверях поки він покаже тому хлопцю 4 фотографії. Крім нього в коридорі біля палати була ще одна жінка в якості понятої, прізвища якої він не пам'ятає. Потім ОСОБА_2 зайшов у палату. Що було далі він не бачив, а потім пішов. Через деякий час йому на мобільний зателефонував ОСОБА_2, домовились про зустріч у кафе, оскільки на вимогу ОСОБА_2 йому потрібно було підписати документи. При зустрічі підписав протокол, який приніс із собою ОСОБА_2 Того ж дня після обіду ОСОБА_2 знову йому зателефонував і попросив прийти у відділ поліції. У поліції ОСОБА_2 пояснив йому, що хлопець із лікарні є потерпілим, що в лікарні проводилась слідча дія впізнання, той хлопець впізнав деяких осіб із фотографій, які він показував. Попросив знову підписати документ на 3 аркушах.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що потерпілого ОСОБА_5 у лікарні відвідував неодноразово. Коли потерпілого ОСОБА_5 перевели із реанімаційного відділення у травматологічне відділення, то він називав ім'я нападника ОСОБА_6 Слідчий ОСОБА_2 давав йому доручення після 8-9 січня 2015 року. Особисто він не підходив у лікарні до потерпілого ОСОБА_5 з планшетом і ніякі фото йому не показував. Коли потерпілим було названо ОСОБА_6, то вживалося всіх заходів щодо встановлення місця знаходження підозрюваного та автомобіля. Про здобуту інформацію у ході розшукових дій зі слідчим контактували. Від слідчого доручення отримував, а отримавши розписував на відповідального працівника для виконання. Фактично доручення від слідчого отримав 8-9 січня, так як з 01 січня не спостерігав слідчого по даній справі. Оперативні працівники вживали розшукових заходів одразу, так як розуміли що йде втрата часу: збирали відео файли та накопичували їх на носіях (флешках). Безпосередньо свідок ОСОБА_11 слідчому ніяких відеоматеріалів не передавав. Прізвище іншого нападника з'явилося після того, як потерпілий бачив фото у лікарні. Слідчий не ставив перед свідком питання про те де матеріали відеоспостереження. Свідок приймав безпосередню участь у огляді місця події, проте не впевнений чи підписував протокол. Отримані докази: відео та інші письмові передавалися слідчому як відповідь на доручення. Щодо підробки протоколу слідчих дій свідкові нічого не було відомо нічого, так як він не приймав участі у даній слідчій дії. Всі зібрані матеріали свідок ОСОБА_11 особисто не передавав слідчому. Взагалі перші дні встановлювали хронометраж потерпілого: де і коли перебував. Щодо слідчої дії пред'явлення особи до впізнання по фотознімках нічого не відомо свідкові і він особисто також не проводив таку слідчу дію.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що01.01.2015 року займав посаду начальника Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області, отримував відомості від працівників чергової частини щодо всіх тяжких і особливо тяжких злочини і як керівник органу зобов'язаний був реагувати належним чином. 01.01.2015 року зранку він з першим заступником ОСОБА_10 виїхали до Хустської районної лікарні, де потерпілий ОСОБА_5 перебував у реанімаційному відділенні без свідомості. Вони намагалися поговорити з батьком потерпілого ОСОБА_3, проте він не зміг нічого повідомити. Після того поїхали на місце події, звідки забрала карета швидкої допомоги потерпілого ОСОБА_5 Почали організовувати першочергові заходи щодо розкриття та розслідування злочину. Не пам'ятає чи було в день події внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Повідомлення про злочин надійшло у чергову частину, було зареєстровано у встановленому порядку, після чого було порушено кримінальне провадження. Справу порушував і розслідував слідчий ОСОБА_2, справа перебувала на контролі начальника органу на особливому контролі. Не пам'ятає, коли стало відомо про коло осіб, підозрюваних у нападі на потерпілого ОСОБА_5 Зі слів потерпілого ОСОБА_5 стало відомо, що напад на нього скоїв ОСОБА_6 Чи називав ще якісь імена не пригадує. Потім справу було скеровано до Слідчого Управління УМВС України в Закарпатській області. Про те, що у процесі розслідування вказаної події було сфальсифіковано докази йому нічого не відомо.

Вина обвинуваченого стверджується і письмовими матеріалами справи:

- висновком судово-почеркознавчої експертизи підписів від 16.06.2015 за №15/481, де зазначено, що підписи від імені ОСОБА_5 у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Вирішити питання про те, чи виконані підписи від імені ОСОБА_5 у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року ОСОБА_2, чи іншою особою - не надалось можливим. Підписи від імені слідчого Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2, у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року та довідках до них виконані ОСОБА_2 Рукописні записи у двох протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2015 року виконані ОСОБА_2 (а.с. 135-138);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи підписів від 21.10.2015 за №15/822, де зазначено, що підпис від імені ОСОБА_5 на пам'ятці про процесуальні права та обов'язки потерпілого від 01.01.2015 року виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_5 у протоколі допиту потерпілого від 01.01.2015 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_5 у протоколі додаткового допиту потерпілого від 02.01.2015 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_5 на пам'ятці про процесуальні права та обов'язки потерпілого від 01.01.2015 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_5 ц протоколі допиту потерпілого від 01.01.2015 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Підписи від імені громадянина ОСОБА_5 у протоколі додаткового допиту потерпілого від 02.01.2015 року виконані ОСОБА_3 Вирішити питання про те чи виконані підписи від імені ОСОБА_5 на пам'ятці про процесуальні права та обов'язки потерпілого від 01.01.2015 року, у протоколі допиту потерпілого від 01.01.2015 року та протоколі додаткового допиту потерпілого від 02.01.2015 року ОСОБА_2, чи іншою особою - не виявилось можливим з причини, зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта. Підписи від імені слідчого Хустського МВ УМВС ОСОБА_2 на пам'ятці про процесуальні права і обов'язки потерпілого від 01.01.2015 року у протоколі допиту потерпілого від 01.01.2015 року та протоколі додаткового допиту потерпілого від 02.01.2015 року виконані ОСОБА_2 Рукописні записи у протоколі допиту потерпілого від 01.01.2015 року та протоколі додаткового допиту потерпілого від 02.01.2015 року виконані ОСОБА_2 Рукописний запис «зі слів сина записано вірно» на третьому аркуші протоколу допиту потерпілого від 01.01.2015 року виконаний ОСОБА_3 Рукописний запис «зі слів сина записано вірно» на третьому аркуші протоколу допиту потерпілого від 01.01.2015 року виконаний ОСОБА_5 Рукописний запис «зі слів сина записано вірно» на третьому аркуші протоколу допиту потерпілого від 01.01.2015 року виконаний не ОСОБА_2 Підписи від імені ОСОБА_3 на заяві про видачу одежі від 01.01.2015 року та протоколі огляду речей від 01.01.2015 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Вирішити питання про те, чи виконані підписи від імені ОСОБА_3 на заяві про видачу одежі від 01.01.2015 року та протоколі огляду речей від 01.01.2015 року ОСОБА_2 чи іншою особою не виявилося можливим. Підпис від імені слідчого Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 у протоколі огляду речей від 01.01.2015 року виконаний ОСОБА_2 Рукописні записи у протоколі огляду речей від 01.01. 2015 року виконані ОСОБА_2 (т.2 а.с. 146-152) .

За таких обставин, встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Щодо заявленого клопотання потерпілого ОСОБА_3 щодо зміни обвинувачення щодо ОСОБА_2 на ст. 364 КК України суд констатує, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Виходячи з вимог наведеної норми ст. 337 КПК України суд не може перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_2

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

За місцем проживання, роботи обвинувачений ОСОБА_2 характеризується позитивно /т. 2 а.с. 169/. Хоча по місцю роботи притягався до дисциплінарної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання суд не знайшов.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин невеликої тяжкості, особу винного - характеризується позитивно, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, ставлення до наслідків злочину, і приходить до висновку, що слід призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.

Обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником Стець М.І. заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_2 його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності обґрунтовуючи вимоги тим, що обвинувачений вчинено злочин невеликої тяжкості, з дня вчинення злочину минуло 3 роки.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Санкцією ст. 366 ч. 1 КК України передбачено покарання за даний злочин у вигляді обмеження волі, інкриміноване ОСОБА_2 діяння відносить до злочину невеликої тяжкості, у зв'язку із чим клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Витрати на залучення експерта під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження - 2552,48 гривень за проведення судово-почеркознавчих досліджень підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст.366 КК України та засудити за ч. 1 ст.366 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права на 3 роки обіймати посади працівника правоохоронного органу.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за призначене покарання за ч. 1 ст.366 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права на 3 роки обіймати посади працівника правоохоронного органу у відповідності до п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді застави залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_2 2552,48 гривень за проведення судово-почеркознавчих досліджень на користь держави.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя

Хустського районного суду підпис Волощук О.Я.

З оригіналом вірно

Суддя Хустського районного суду: Волощук О.Я.