Постанова № 72522970, 27.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 справа № 908/5508/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від заявника (приєднаної особи): ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність б/н від 01.02.2018р. ОСОБА_6, ордер №044059 від 12.01.2018р. не з'явився ОСОБА_7, довіреність №68 від 28.12.2017р. ОСОБА_8, довіреність №383 від 27.12.2017р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з урахуванням заяви про Приватного підприємства «Молокозавод-Олком», м.Мелітополь Запорізької області Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Дніпро", м.Київ приєднання до апеляційної скаргина рішення uосподарського суду Запорізької області від06.12.2017р. (повний текст підписано 27.12.2017р.) у справі№ 908/5508/14 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомКомандитного товариства «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», смт. Комиш-Зоря Запорізької області до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства «Молокозавод-Олком», м.Мелітополь Запорізької області 1.Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_9», м.Київ про за участю приєднаної особи 2.Кабінету Міністрів України, м.Київ стягнення 54277604,07грн. Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Дніпро", м.КиївВ С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 р. позивач, Командитне товариство «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», смт. Комиш-Зоря Запорізької області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», м.Київ, Приватного підприємства «Молокозавод-Олком», м.Мелітополь Запорізької області, та Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод», м.Мелітополь Запорізької області, про солідарне стягнення з них заборгованості за договором про надання банківських послуг CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р. у розмірі 54941567,37 грн.

Позов мотивовано невиконанням ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», як позичальником, зобов’язань за договором про надання банківських послуг CR 12-143/200-4 від 16.08.2012р. (з наступними змінами та доповненнями) перед позивачем, Командитним товариством «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», як новим кредитором (відповідно до договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.2014р.) за вищеназваним договором про надання банківських послуг. Вимоги до ПАТ «Київський маргариновий завод» та ПП «Молокозавод-Олком» позивач обґрунтовує укладенням з останніми відповідно Договору поруки №SR 12-157/200 від 16.08.2012 р. та Договору поруки №SR 12-158/200 від 16.08.2012 р., за якими ПАТ «Київський маргариновий завод» та ПП «Молокозавод-Олком» кожний окремо виступили поручителем перед кредитором за виконання ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» зобов’язань з повернення кредитних коштів, наданих за договором про надання банківських послуг CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р.

Позивач під час розгляду справи неодноразово змінював позовні вимоги.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції що діяла на момент вчинення відповідної процесуальної дії, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Публічне акціонерне товариство «ОТП ОСОБА_9».

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2015р. у справі №908/5508/14 позов задоволений повністю з підстав його обґрунтованості. Харківський апеляційний господарський суд, переглядаючи справу, вищевказане рішення господарського суду Запорізької області скасував, у позові відмовив, посилаючись, зокрема, на недоведеність переходу права вимоги на спірну суму до позивача. Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. у справі №908/5508/14 вказані рішення судів були скасовані з підстав невмотивованих висновків суду першої інстанції та передчасних висновків суду апеляційної інстанції. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

При новому розгляді справи позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України неодноразово збільшувався та зменшувався розмір позовних вимог, позивач відмовлявся від їх частини. Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2015 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та ПАТ «Київський маргариновий завод» на користь Позивача заборгованість в сумі 67916790,30грн., провадження у справі в частині стягнення 1137430,73грн. припинено через відмову позивача від позову. Також суд першої інстанції з посиланням на відсутність процесуальної заборони та відповідну заяву позивача змінив статус ПП «Молокозавод-Олком», виключивши його з кола відповідачів та залучивши його до справи у якості третьої особи на боці відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

За наслідками апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд, зокрема, дослідив питання волевиявлення позивача відносно позовних вимог до ПП «Молокозавод-Олком», від яких позивач відмовився згідно з поясненнями представника, а також у відзиві позивача на апеляційну скаргу. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2016 р., резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.2015 р. у справі №908/5508/14 доповнено, припинено провадження у справі №908/5508/14 в частині позовних вимог до ПП "Молокозавод-Олком". В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.2015 р. у справі №908/5508/14 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.04.2016 р. справу №908/5508/14 допущено до провадження Верховного Суду України. За наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2016 р., прийнятої у справі №908/5508/14, Верховний Суд України дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили положення договорів по справі, не з’ясували їх правової природи, а також відповідності їх умов вимогам чинного законодавства, а відтак дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у зв’язку з чим постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2016 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.2016 р. у справі №908/5508/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Кабінету Міністрів України №06-18/7419 від 08.08.2016 р. про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Ухвалою господарського суду першої інстанції відповідне клопотання прийнято судом до розгляду та задоволено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2017 р. залучено ПП «Молокозавод-Олком» іншим відповідачем у справі №908/5508/14 за відповідною заявою позивача від 26.10.2017 р.

Ухвалою суду від 07.11.2017 р. у справі №908/5508/14, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження в частині позовних вимог Командитного товариства «ОСОБА_10 і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Ухвалою від 07.11.2017 р. у справі №908/5508/14, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження в частині позовних вимог Командитного товариства «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» до Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод».

Заявою від 27.09.2017 р. позивачем змінений розмір позовних вимог, відповідно до яких Командитне товариство «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» остаточно просить стягнути з Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» 54277604,07 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 р. у справі №908/5508/14 позовні вимоги Командитного товариства «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» задоволені в повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи обґрунтовано та підтверджено належними та допустимими доказами заборгованість ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» перед позивачем за договором про надання банківських послуг, при цьому докази погашення заборгованості поручителем (ПП «Молокозавод-Олком») в матеріалах справи відсутні. До того ж, місцевий господарський суд встановив, що підстав для визнання поруки за Договором поруки №SR 12-158/200 від 16.08.2012 р. припиненою не вбачається, а позов заявлений позивачем у грудні 2014 р. в межах відповідного 6-місячного строку, встановленого ст. 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне підприємство «Молокозавод-Олком» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та невірну оцінку доказів. Так, відповідач звертає увагу на сукупність обставин, які, на переконання останнього, свідчать про припинення поруки внаслідок непред’явлення вимоги кредитором протягом 6-місячного строку її дії. Апелянт вважає, що заявою позивача від 26.09.2017 р. про залучення ПП “Молокозавод-Олком” до участі у справі в якості іншого відповідача фактично відбулось пред’явлення позовної вимоги до нього поза строками існування поруки. Крім цього, заявник апеляційної скарги наголошує на порушенні місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства, обґрунтовуючи вказане наявністю підстав для припинення провадження у справі у зв’язку з відмовою від позову щодо кожного з відповідачів, до яких пред’явлено позов за позовною заявою від 02.12.2014 р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий Зубченко І.В., судді Склярук О.І., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.01.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі №908/5508/14, зобов’язано позивача та третіх осіб до 29.01.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

З 15.12.2017р. набув чинності ГПК України у новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017р.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд зазначеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

На поштову адресу суду від ПП “Молокозавод-Олком” надійшли доповнення до апеляційної скарги, зокрема щодо оцінки правової природи заяви позивача від 29.09.2017р. та правомірності заявлених позовних вимог до ПП “Молокозавод-Олком”. Зазначені доповнення прийняті судовою колегією до уваги.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що з огляду на повернення Верховним Судом України справи на новий розгляд склад учасників судового процесу змінюється на первісний, як було визначено у позовній заяві від 02.12.2014 р. Також заперечує щодо власної відмови від позовних вимог до ПП “Молокозавод-Олком”. Вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято при повному, об’єктивному та всебічному розгляді судом всіх обставин справи.

Від Кабінету Міністрів України через канцелярію суду отримано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого третя особа-2 просить постановити судове рішення по суті спору відповідно до вимог чинного законодавства України.

05.02.2018 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява від ПАТ “ОСОБА_9 Дніпро” про приєднання до апеляційної скарги на підставі ч. 1 ст. 265 ГПК України, відповідно до якої заявник просить рішення суду Запорізької області від 06.12.2017 р. скасувати. Зазначає, що він є кредитором відповідача за кредитним договором №280910-КЛТМ від 28.09.2010р., вважає, що спірним рішенням вирішено питання про його права щодо повернення ПП “Молокозавод-Олком” заборгованості за кредитним договором, що підтверджено судовими рішеннями по справі №904/5022/14. Свої доводи на користь скасування рішення, що оспорюється, заявник обґрунтовує припиненням, на його думку, поруки в силу ч. 4 ст. 36 ЗУ “Про іпотеку”. Враховуючи приписи ст.265 ГПК України, ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.02.2018р. заява ПАТ “ОСОБА_9 Дніпро” про приєднання до апеляційної скарги задоволена судом.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2018р.

У зв'язку зі звільненням у відставку судді-члена колегії ОСОБА_11, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті повторного автоматизованого розподілу справи сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Склярук О.І.

У судовому засіданні 27.02.2018р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник третьої особи-2 просив постановити судове рішення по суті спору відповідно до вимог чинного законодавства України. Представник приєднаної особи підтримав вимоги, викладені в заяві про приєднання до апеляційної скарги. Представник третьої особи-1 у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи-1 про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка учасників справи не була визнана судом обов’язковою, з огляду на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_9» за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заяву ПАТ “ОСОБА_9 Дніпро” про приєднання до апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено господарським судом та не оспорюється сторонами, між Публічним акціонерним товариством “ОТП ОСОБА_9” (далі – ОСОБА_9, третя особа-1) та Приватним акціонерним товариством "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (далі - Позичальник) був укладений договір про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р., з додатками та договорами про зміни (далі Договір про надання послуг), відповідно до умов якого, третя особа-1 надає на вимогу ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" банківську послугу, а ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" приймає банківську послугу та зобов’язується належним чином виконувати зобов’язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг ПАТ “ОТП ОСОБА_9”. Сторонами названого вище договору встановлено, що кількість банківських послуг, що надаються, є необмеженими, а ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладання додаткових договорів про зміну договору. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами в пунктах 28-31 договору про надання послуг.

Згідно п. 5 Договору послуг, строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов’язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За змістом п. 7 Договору послуг, ОСОБА_9 здійснює надання кожної банківської послуги ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка для кожного разу надається позичальником третій особі-2 в письмовому вигляді.

Серед послуг, які надавались Банком Позичальнику були, зокрема, послуги з надання кредиту, відкриття кредитної лінії, умови яких були погоджені сторонами в п. 28 Договору.

Так, було погоджено надання третьою особою-1 ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" такої послуги, як "кредитна лінія" з лімітом 75000000грн. або еквівалент цієї суми в доларах США (USD) (п. 28.1 Договору послуг, в редакції договору про зміну № 6 від 19.06.2014 р.) та 1650000 доларів США або еквівалент цієї суми в гривнях (п. 28.2 Договору послуг, в редакції договору про зміну № 5 від 20.09.2013 р.).

За умовами п. 34 Договору послуг генеральний ліміт зобов’язань становить 95000000,00грн. або еквівалент цієї суми в доларах США, генеральний строк зобов’язань - період з дати укладання договору та до 30.08.2015 р.

За змістом п. 7 Договору послуг, підставою до надання послуг є заявка клієнта, яка містить також умови виконання відповідного боргового зобов’язання.

На виконання умов Договору послуг та на підставі заявок Позичальника ПАТ "ОТП ОСОБА_9" надав останньому кредитні кошти в сумі 33380000,00грн. по кредитній заявці № 2232/05 від 05.08.2014 р. строком до 03.09.2014 р. та 2385057,87 доларів США: 551597,52 доларів США - по кредитній заявці № 1898/05 від 24.09.2013 р., строком до 20.09.2014 р.; 50870,00 доларів США по кредитній заявці №1502/05 від 20.05.2014 р. строком до 14.11.2014 р.; 36195,00 доларів США по кредитній заявці № 1581/05 від 27.05.2014 р. строком до 14.11.2014 р.; 21930,00 доларів США по кредитній заявці № 1595/05 від 29.05.2014 р. строком до 24.11.2014 р.; 36417,00 доларів США - по кредитній заявці № 1644/05 від 03.06.2014 р. строком до 28.11.2014 р.; 169206,00 доларів США по кредитній заявці № 1657/05 від 04.06.2014 р. строком до 28.11.2014 р.; 250000,00 доларів США по кредитній заявці № 1748/05 від 11.06.2014 р. строком до 05.12.2014 р.; 119000,00 доларів США по кредитній заявці № 1777/05 від 13.06.2014 р. строком до 09.12.2014 р.; 129000,00 доларів США по кредитній заявці № 1786/05 від 16.06.2014 р. строком до 12.12.2014 р.; 227429,65 доларів США по кредитній заявці № 1793/05 від 17.06.2014 р. строком до 12.12.2014 р.; 119700,00 доларів США по кредитній заявці № 1871/05 від 23.06.2014 р. строком до 19.12.2014 р.; 150000,00 доларів США по кредитній заявці № 1502/05 від 20.05.2014р. строком до 22.12.2014р.; 67697,13 доларів США по кредитній заявці № 1948/05 від 01.07.2014 р. строком до 26.12.2014р.; 262590,00 доларів США по кредитній заявці № 2042/05 від 10.07.2014 р. строком до 05.01.2015р..; 193425,57 доларів США по кредитній заявці № 2076/05 від 14.07.2014 р. строком до 09.01.2015 р., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ПАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 9 Договору послуг, ОСОБА_9 вправі вимагати виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній ним частині при настанні випадку невиконання умов договору. В такому випадку виконання боргових зобов’язань повинно бути здійснено Позичальником протягом 7 банківських днів з дня пред’явлення Банком Позичальнику відповідної письмової вимоги про це.

Проаналізувавши умови вищезазначеного договору про надання послуг, судова колегія встановила, що за своє правовою природою цей договір є кредитним, правове регулювання якого визначено в Главі 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На забезпечення вищезазначеного Договору про надання послуг між сторонами 17.08.2012 р. був укладений Договір застави (іпотеки) № PL12-165/200, згідно якого ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" надав Банку в заставу (іпотеку) майно, зазначене в п. 25 Договору, вартість майна також вказана в цьому пункті (далі - Договір застави (іпотеки) (а.с. 25, т. 7).

Також, 16.08.2012 р. між третьою особою-1 та відповідачем у справі, Приватним підприємством “Молокозавод-Олком”, був укладений договір поруки №SR 12-158/200 з додатками (далі - Договір поруки № SR 12-158/200), за умовами якого відповідач поручається перед ПАТ “ОТП ОСОБА_9” за виконання ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боргових зобов’язань та відповідає перед ним за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов’язань позичальника. Порукою забезпечується виконання боргових зобов’язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов’язок відповідача перед третьою особою-1 виникають з моменту укладання договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов’язань. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, порядку і строках, що і боржник, тобто ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод".

Пунктом 21 Договору поруки № SR 12-158/200 було встановлено, що за умовами договору поруки "клієнтом" виступає ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", а "договором" є договір про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р., граничний ліміт 95000000,00грн. (або еквівалент в доларах США), генеральний строк до 30.08.2015 р.

Договір поруки аналогічного змісту за № SR 12-157/200 був також укладений між третьою особою-1 та Публічним акціонерним товариством “Київський маргариновий завод”.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

09.09.2014 р. між Командитним товариством «ОСОБА_10 і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» та ПАТ «ОТП ОСОБА_9» був укладений договір відступлення права вимоги та заміну кредитора, з додатками та договорами про зміну (далі - договір відступлення).

За умовами договору відступлення права кредитора по договору надання банківських послуг № CR12-143/200-4 від 16.08.2012 р. були відступлені ПАТ «ОТП ОСОБА_9» на користь позивача.

Слід зазначити, що в межах господарської справи №908/1977/16 господарським судом досліджувалось питання щодо дійсності названого договору відступлення права вимоги. За результатами розгляду справи №908/1977/16 господарські суди дійшли висновку, що договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.2014 р. є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, що зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання цього договору недійсним. Вказане в силу положень ч. 3 ст. 75 ГПК України (в редакції від 15.12.2017 р.) не потребує доказування в даній справі.

Позивач надіслав ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» повідомлення-вимогу про припинення надання банківських послуг та погашення протягом 7 днів заборгованості в розмірі 33790027,39 грн. та 2425088,27 доларів США, яка була отримана останнім 04.11.2014 р., про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції за №2921/1 на самому листі.

Листом вих. № 3187/23 від 13.11.2014 р. ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» повідомило позивача про неможливість виконання вимоги у визначений строк, у зв’язку з відсутністю грошових коштів.

04.11.2014 р. між позивачем та третьою особою-1 був укладений договір відступлення прав за договорами поруки (далі за текстом – Договір цесії), за змістом якого позивач набув всі права первинного кредитора, як сторони, що іменується "банк", за договорами поруки №12-157/200 та № SR 12-158/200.

Згідно положень п. 3 Договору цесії, з моменту уступки прав третя особа-1 вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між нею та поручителями у зв’язку з укладанням договору поруки.

На виконання умов Договору цесії, позивачем та третьою особою-1 був складений та підписаний ОСОБА_6 приймання-передачі від 04.11.2014 р. про передання третьою особою-1 та приймання позивачем відповідної документації (а.с. 159, т. 1).

За умовами п. 5 Договору цесії, позивач зобов’язаний був протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту набрання чинності договором направити поручителям повідомлення про відступлення прав на користь Позивача.

На виконання умов Договору цесії позивач надіслав 14.11.2014 р. на адресу ПАТ "Київський маргариновий завод" та ПП "Молокозавод Олком" повідомлення-вимогу № 718 від 14.11.2014 р. щодо наявності заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р. в розмірі 33790027,39 грн. та 2425088,27 доларів США, що виходячи з валютного курсу НБУ на дату заявлення вимоги складало 37734373,48грн., припинення надання банківських послуг за вказаним Договором та необхідність в силу укладеного договору поруки здійснити оплату вказаної вище заборгованості протягом семи днів з моменту отримання цього повідомлення-вимоги (а.с. 221-226, т. 1).

Через несплату позичальником заборгованості за Договором надання послуг, була проведена реалізація майна останнього, за рахунок реалізації якого до звернення до суду з даним позовом було погашено 16431413,30 грн. боргу, що також підтверджується актом звірки (а.с. 244, т.1), довідкою про вартість реалізованого майна (а.с. 24, т.7) та звітами про незалежну оцінку майна.

У подальшому між позивачем та ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" був укладений Договір про зміни №10 від 05.12.2014р. (т.7 а.с.108), яким засвідчені обмеження правовідносин між сторонами виключно відносинами по поверненню заборгованості, факт погашення кредитору 16431413,30грн. заборгованості, що зарахована в рахунок погашення заборгованості в рахунок простроченої кредитної заявки від 05.08.2014 р. №2232/05 в сумі 33790027,39грн., а також решта боргу на момент підписання цього договору в обсязі: UАН 17358614,39грн. та USD 2425088,27 доларів США, що виходячи з валютного курсу НБУ на дату(и) підписання договору складає 37383948,23 (тридцять сім мільйонів триста вісімдесят три тисячі дев'ятсот сорок вісім) гривень 23 копійки. Надання інших банківських послуг, передбачених договором про надання банківських послуг кредитором боржнику не проводиться протягом генерального строку. Сторони підтвердили строк виконання боргових зобов’язань згідно із встановленими в кредитних заявках, а також кінцевий строк, що дорівнює генеральному строку до 30.08.2015р.

Таким чином, позивач у грудні 2014 р. звернувся до господарського суду із позовом щодо стягнення вказаної вище заборгованості за Договором про надання послуг з відповідачів солідарно: ПрАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", як позичальника за договором про надання послуг, ПП “Молокозавод-Олком” та ПрАТ “Київський маргариновий завод”, як поручителей за відповідними договорами поруки.

В ході тривалого розгляду справи позивач неодноразово змінював підстави позову, розмір позовних вимог, а також суб’єктний склад учасників справи №908/5508/14.

На даний час позивач просить стягнути частину заборгованості у розмірі 54277604,07 грн. з відповідача ПП “Молокозавод-Олком”.

За правилами перегляду справи в суді апеляційної інстанції (ст. 269 ГПК України в редакції від 15.12.2017р.), предметом апеляційного розгляду за скаргою ПП “Молокозавод-Олком” в даній справі є питання щодо правового регулювання змін процесуального статусу відповідача під час розгляду справи та чинності у зв’язку з цим відповідної поруки, наданої відповідачем кредитору за Договором про надання послуг.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2015 р. змінено статус ПП “Молокозавод-Олком” з відповідача на третю особу. Чинним на той момент процесуальним законодавством вчинення такої дії не було передбачено. Зважаючи на відсутність процесуального документа в матеріалах справи, яким господарський суд за правилами господарського судочинства має вирішувати питання про розгляд позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів прийняттям відповідного рішення, а також скасування Верховним Судом України судового рішення, яким виправлено таке процесуальне порушення, Донецький апеляційний господарський суд вважає за можливе та доцільне встановити дійсне волевиявлення позивача щодо вимоги до ПП “Молокозавод-Олком” на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Зокрема, апеляційний суд розглядає позовні вимоги, заявлені позивачем під час подання позову від 02.12.2014 р., а також приймає до уваги, надає оцінку та розглядає всі наступні подані позивачем заяви щодо позовних вимог останнього.

Так, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що під час нового розгляду даної справи у 2015 р., позивачем прийнято рішення про відмову від позовних вимог до відповідача ПП “Молокозавод-Олком”. На підтвердження вказаного апеляційною інстанцією досліджено наявні в матеріалах справи заяви позивача, відзив на апеляційну скаргу від 28.12.2015р., підписаний директором Командитним товариством «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», а також прослухано пояснення представника позивача з цього приводу, надані ним під час судового засідання в апеляційній інстанції. До того ж, апеляційним судом встановлено, що після подання відповідної заяви про залучення ПП “Молокозавод-Олком” в якості третьої особи позивач подавав документи, в яких пред’являв свої позовні вимоги виключно до ПрАТ “Київський маргариновий завод”, виключивши з підстав позову і відповідний договір поруки, укладений з апелянтом.

Крім того, позивач не оскаржував жодне с прийнятих у справі №908/5508/14 судових рішень з підстав відсутності вирішення питання щодо вимог до ПП “Молокозавод-Олком”. Також апеляційна інстанція звертає увагу на те, що позивачем при поданні будь-яких документів на адресу суду за цей час самостійно визначався статус ПП “Молокозавод-Олком”, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Чинним на той момент процесуальним законодавством не було передбачено можливості процесуальної участі особи у справі одночасно відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

До того ж, судова колегія зауважує, що позивачем самостійно обрано в якості тактики захисту під час повторного нового розгляду справи залучення ПП “Молокозавод-Олком” у справу заявою від 29.09.2017 р. в якості саме іншого відповідача. Така позиція додатково підтверджує волевиявлення позивача та власне визначення ПП “Молокозавод-Олком” особою, яка дотепер не була відповідачем у справі.

За таких обставин, здійснивши правову оцінку поданих позивачем заяв протягом розгляду господарської справи №908/5508/14 у 2015-2016 р.р., суд дійшов висновку, що позивачем під час нового розгляду справи №908/5508/14 у 2015 р. здійснено відмову від позовних вимог до ПП “Молокозавод-Олком”.

Наслідки відмови від позову позивачу було роз’яснено Донецьким апеляційним господарським судом під час судового засідання, відповідне роз’яснення судовою колегією прослухано та приймається до уваги.

При цьому, вирішальним стає питання щодо чинності поруки за договором №SR 12-158/200 від 16.08.2012 р. з часу відмови позивача від позовних вимог до ПП “Молокозавод-Олком” до часу його залучення у справу в якості відповідача ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2017 р.

З урахуванням наявної відмови від позовних вимог щодо ПП “Молокозавод-Олком”, яку відповідно до матеріалів справи позивач неодноразово заявляв протягом жовтня 2015 р. – січня 2016 р., що встановлено судом вище за текстом постанови, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що позивач помилково вважає чинним дотепер договір поруки №SR 12-158/200 від 16.08.2012 р.

Так, за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Верховний Суд України в постанові від 29.06.2016р. у справі №6-272цс16 дійшов висновку, що порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Враховуючи наявну відмову позивача від позовних вимог до Приватного підприємства “Молокозавод-Олком”, що остаточно сформована представником позивача у судовому засіданні, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суб’єктивне право кредитора на отримання виконання зобов’язання від поручителя, реалізоване з поданням позову у 2014 р., з відмовою від такого позову - припинилось. При цьому тривалий розгляд судом позовних вимог за іншим договором поруки (укладеним з ПрАТ “Київський маргариновий завод”), жодним чином не продовжувало дію поруки, наданої за іншим договором поруки № SR 12-158/200.

Так само і зміна підстав позову, яку заявляв аозивач 27.09.2017 р. у зв’язку з залученням ПП “Молокозавод-Олком” в якості іншого відповідача у справі, як зміною правової підстави (власне договору поруки, укладеного з іншим відповідачем), не обґрунтовує та не може бути достатньою та правовою підставою для відновлення дії поруки, яка вже припинилась.

Крім цього, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції, що з переданням справи на новий розгляд залишаються поза увагою всі надані позивачем під час розгляду справи заяви про зміни розміру позовних вимог, підстав позову, заяви про залучення інших учасників судового розгляду тощо, а позов розглядається в первісній редакції. Вказане Донецький апеляційний господарський суд обґрунтовує тим, що судові рішення, які за наслідками перегляду скасовані, а справи за ними передані на новий розгляд, ухвалюються, а згодом і переглядаються судами вищих інстанцій, саме з врахуванням всіх наявних заяв і клопотань учасників судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 06.12.2017р. (повний текст підписано 27.12.2017р.) у справі №908/5508/14 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 265, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Молокозавод-Олком”, м.Мелітополь Запорізької області (з урахуванням заяви Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Дніпро", м.Київ про приєднання до апеляційної скарги) на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повний текст підписано 27.12.2017р.) у справі №908/5508/14 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повний текст підписано 27.12.2017р.) у справі №908/5508/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Командитного товариства «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», смт. Комиш-Зоря Запорізької області до Приватного підприємства “Молокозавод-Олком”, м.Мелітополь Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “ОТП ОСОБА_9”, м.Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Кабінет Міністрів України, м.Київ про стягнення 54277604,07грн. - відмовити.

Стягнути з Командитного товариства «ОСОБА_10 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька обл., Більмацький район, смт.Комиш-Зоря, вул.Поштова, буд.70; код ЄДРПОУ 00954225) на користь Приватного підприємства “Молокозавод-Олком” (72316, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Інтеркультурна, буд.289А; код ЄДРПОУ 31176910) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 109620,00грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 27.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 11 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - третій особі-1; 1 - третій особі-2; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1-ГСЗО; 1 - ПрАТ “Київський маргариновий завод”; 2 - ПрАТ “Мелітопольський олійноекстракційний завод”.; 1- приєднаній особі.