ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2018 справа № 905/2507/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: При секретарі судового засідання:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не з»явились не з»явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької області від14.12.2017 р. (повний текст 19.12.2017 р.) ухвалене в м. Харковіу справі№905/2507/17 (суддя Паляниця Ю.О.) за позовом до відповідача: про Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 685 374,40 грн.В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 р. Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область з позовом №09-5/31 від 27.10.2017 р. до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіонадбної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 685 374,40 грн. та суму судового збору у розмірі 10 280,62 грн. (том 1, а.с.3-7).
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” за наявними у матеріалах справи залізничними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 ОСОБА_5 залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 685374,40 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 685374,40 грн., задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” штраф за несвоєчасну доставку вантажу за вересень 2017 року у розмірі 685374,40 грн., а також судовий збір в сумі 10280,62 грн. (том 2, а.с.174-178).
Рішення місцевого суду було вмотивоване встановленням матеріалами справи факту порушення відповідачем строків доставки вантажу, передбачених положеннями ОСОБА_5 залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач – Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область звернулось з апеляційною скаргою №2022/539 від 20.12.2017 р. з додатками, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2507/17 та прийняти нове рішення зменшивши розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 10% від суми позову – 68537,44 грн. (том 2, а.с.187-193).
В обгрунтування поданої апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи, а саме, в суді першої інстанції ПАТ «Укрзалізниця» не заперечувало той факт, що з її боку мали місце порушення визначених правилами термінів доставки вантажів позивачу. Стверджує, що ці порушення виникли з поважних та незалежних від ПАТ «Укрзалізниця» причин.
Підставами для додаткового зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за результатами апеляційного перегляду скаржник зазначив:
- неврахування місцевим судом Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що є спеціальним нормативно-правовим актом, який повинен бути застосований до спірних правовідносин;
- безпідставне залишення судом поза увагою факту знаходження майже всієї залізничної мережі відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, що значно ускладнило транспортне сполучення та забезпечення виконання вимог та положень ОСОБА_5 залізниць України та Правил перевезень вантажу;
- неврахування судом набрання чинності Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, яким було передбачення отримання дозволу на перевезення, перевірку вантажів підрозділами ДФСУ та іншими правоохоронними органами та визначено окремі пункти перетину лінії зіткнення. Наслідком чого стали затримки вантажів на КПВВ та спрямування вантажопотоків не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об’їзд;
- ненадання достатньої оцінки звіту про фінансові результати за 2016р. А саме, зазначає, що проведення антитерористичної операції вплинуло на фінансовий стан відповідача та призвело до отримання збитків у сумі 770310,00 грн., що підтверджено звітом про фінансові результати за 2016р. та за перше півріччя 2017 року збитками у сумі 396951,0 тис. грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя –Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Мартюхіна Н.О. (том 2, а.с.183).
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. було відкрито апеляційне провадження по справі №905/2507/17, зобов»язано учасників справи до 30.01.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 2, а.с.183).
22.01.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського судус від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу №09-5/31 від 19.01.2018 р. з додатками (том 2, а.с.196-229), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечив з наступних підстав:
- наявність затримки вантажу та відсутність відмітки у перевізних документів про збільшення терміну доставки і тривалості затримання і зазначенням таких причин у відповідності до п.1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.;
- систематичність порушення зобов’язань зі своєчасної доставки вантажу відповідачем протягом кількох років з огляду на велику кількість аналогічних інших судових справ та невжиття добровільних заходів з усунення причин такого порушення попри значну фінансову допомогу з боку розташованих у м. Маріуполі підприємств;
- несвоєчасна доставка відповідачем сировини зумовлює порушення позивачем своїх зобов’язань перед власними контрагентами, які нараховують за це штрафні санкції;
- неодноразове спрямування позивачем значних коштів та матеріалів на відновлення зруйнованої залізничної інфраструктури (відновлення декількох підірваних залізничних мостів);
- прибутковість діяльності відповідача як юридичної особи;
- недоведеність доводів щодо неправильного розрахунку розміру штрафних санкцій.
Таким чином, вище наведене свідчить про тяжке фінансове становище ПРАТ «МК «Азовсталь». Невиконання зобов»язань ПАТ «Українська залізниця» щодо терміну доставки вантажу негативним чином впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки не дає фінансової змоги належним чином забезпечити виробничий процес та як наслідок, покращити господарську діяльність ПРАТ «МК «Азовсталь». На підставі викладеного, керуючись ст ст. 42,254,263 Господарського кодексу України, просить, у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Укрзалізниця» по справі №905/2507/17 відмовити в повному обсязі. Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. залишити без змін. Судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи вищенаведенийвідзив.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.ст. 234,268,270 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) було призначено апедяційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. (повний текст 19.12.2017 р.) по справі №905/2507/17 до розгляду на 26.02.2018 р. о 14:40 год. (том 2, а.с.230).
21.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область надійшли додаткові пояснення по справі №905/2507/17 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу №09-5/31 від 16.02.2018 р., в якому останній зазначає, що відповідачем, в порушення ст. ст. 73,76,78 ГПК України, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що порущення термінів доставки мали місце з поважних та незалежних від перевізника причин. Вищенаведена позиція позивача, підтверджується судовою практикою, а саме у справі №905/2096/17, згідно якої судова колегія прийщла до висновку, що доводи відповідача щодо зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу не підлягають задоволенню, у звязку з недоведеністю відсутності вини відповідача, а також відсутністю доказів про вчинення заходів, направлених на недопущення порущення у вигляді несвоєчасної доставки вантажу.
Зокрема, суди звернули увагу на те, що доводи відповідача, що вся залізнична мережа Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» знаходяться в зоні проведення АТО, що в свою чергу значно ускладнило транспортне сполучення та як наслідок забезпечення виконання вимог ОСОБА_5 залізниць України та Правил перевезення вантажів, оскільки позивач також здійснює господарську діяльність у м. Маріуполі, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р. Також, необгрунтованими є доводи відповідача, що порушення взятого на себе зобов»язання мало місце через використання ділянки залізниці їз резервною колією, між ст. Волноваха та ст. Камиш-Зоря, що має місце невилику пропускну здатність, оскільки зазначена обставина була заздалегідь відома відповідачу та організація руху по цій колії залежала виключно від останнього. Судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи дані пояснення.
Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.
Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.
Учасники справи (представники сторін) в судове засідання 26.02.2018 р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: “-вручено за довіреністю повноважному представнику” (том 2, а.с.195).
Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.
Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №908/2507/17 без участі учасників справи.
Відповідно до п.3 ст. 222, ст. 223 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) складено протокол судового засідання (том 2, а.с. 235).
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2507/17. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Згідно п.2.8 «Положення про Регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» має право представлляти інтереси товариства (ПАТ «Українська залізниця») у судах в межах повноважень, передбачених статутутом товариства та цим Положенням, а також виступати позивачем та відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу та відповідачу.
Як встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (залізниця) здійснила доставку вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажоодержувач).
Так, на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними (з додатками відомості вагонів). Належним чином засвідчені копії накладниї містяться в матеріалах справи (том 1, а.с.16-167).
Вищевказані накладні містять відомості про вантаж, відстань перевезення, тариф станції відправлення та призначення календарні штемпелі станцій відправлення, прибуття та видачі вантажу, тощо.
Згідно з календарного штемпелю видачі багажу, а саме пункт 52 кожної накладної, відповідачем свої договірні зобов’язання були виконанні в наступні строки (№ накладної – коли було здійснено доставку): за накладною №51531010 від 19.08.2017р. – 12.09.2017р.,
за накладною №51759777 від 02.09.2017р. – 17.09.2017р., за накладною №51916138 від 12.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51916070 від 12.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51916104 від 12.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51916096 від 12.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51916203 від 12.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51932598 від 13.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51955078 від 14.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №51938611 від 13.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51961829 від 15.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51968030 від 15.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51943454 від 14.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51954287 від 14.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51929370 від 13.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51954253 від 14.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №51970671 від 15.09.2017р. – 24.09.2017р., за накладною №52040482 від 20.09.2017р. – 28.09.2017р., за накладною №52040474 від 20.09.2017р. – 28.09.2017р., за накладною №38760617 від 17.08.2017р. – 02.09.2017р., за накладною №38837209 від 22.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38786299 від 19.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38786307 від 19.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38807020 від 20.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38836516 від 22.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38854063 від 23.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38806998 від 21.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38806980 від 20.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38845822 від 23.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №38828356 від 22.08.2017р. – 04.09.2017р., за накладною №39022991 від 03.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №39022967 від 03.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №39018478 від 03.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №39018486 від 03.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №39018460 від 03.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №39064985 від 06.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №38990776 від 01.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №39096193 від 08.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №39081336 від 07.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №39048228 від 05.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №39081328 від 07.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №39111190 від 09.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №39123112 від 10.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39123070 від 10.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39123096 від 10.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39173125 від 13.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39164306 від 13.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39173505 від 13.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №39230784 від 17.09.2017р. – 28.09.2017р., за накладною №39230776 від 17.09.2017р. – 28.09.2017р., за накладною №41905589 від 31.08.2017р. – 17.09.2017р., за накладною №42190314 від 07.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №42271031 від 09.09.2017р. – 21.09.2017р., за накладною №42451252 від 14.09.2017р. – 24.09.2017р., за накладною №42600122 від 18.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №42676445 від 20.09.2017р. – 30.09.2017р., за накладною №42491266 від 15.09.2017р. – 26.09.2017р., за накладною №45763398 від 21.08.2017р. – 02.09.2017р., за накладною №45763372 від 21.08.2017р. – 02.09.2017р., за накладною №45763364 від 21.08.2017р. – 02.09.2017р., за накладною №46107678 від 29.08.2017р. – 05.09.2017р., за накладною №46477857 від 06.09.2017р. – 12.09.2017р., за накладною №46241311 від 01.09.2017р. – 12.09.2017р., за накладною №46524898 від 07.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №46565016 від 08.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №46448585 від 06.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №46448197 від 06.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №46620936 від 10.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №46620944 від 10.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №46636395 від 14.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №46747788 від 13.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №46883666 від 17.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №46749131 від 13.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №46917563 від 18.09.2017р. – 24.09.2017р., за накладною №46871224 від 17.09.2017р. – 24.09.2017р., за накладною №46871232 від 17.09.2017р. – 24.09.2017р., за накладною №46870465 від 17.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №46870473 від 17.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №47013974 від 21.09.2017р. – 28.09.2017р., за накладною №47027602 від 22.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №47027594 від 22.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №47027578 від 22.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №47031125 від 22.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №47031133 від 22.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №47059860 від 23.09.2017р. – 30.09.2017р., за накладною №47059845 від 23.09.2017р. – 30.09.2017р., за накладною №47060835 від 23.09.2017р. – 30.09.2017р., за накладною №44056620 від 25.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №44126928 від 31.08.2017р. – 08.09.2017р., за накладною №44114486 від 30.08.2017р. – 08.09.2017р., за накладною №44121762 від 31.08.2017р. – 08.09.2017р., за накладною №44147320 від 02.09.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №44153013 від 03.09.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №44133700 від 01.09.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №44104289 від 30.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №44151157 від 02.09.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №44207017 від 07.09.2017р. – 19.09.2017р., за накладною №44231249 від 09.09.2017р. – 19.09.2017р., за накладною №44249159 від 11.09.2017р. – 19.09.2017р., за накладною №44240224 від 10.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №44262715 від 12.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №44234144 від 10.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №44243319 від 11.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №44185718 від 06.09.2017р. – 20.09.2017р., за накладною №44283539 від 14.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №44273209 від 13.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №44281335 від 14.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №44304087 від 16.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №44297067 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №44306207 від 16.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №44298057 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №44311298 від 17.09.2017р. – 26.09.2017р., за накладною №44318004 від 18.09.2017р. – 27.09.2017р., за накладною №44343754 від 20.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №44344810 від 20.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №44347961 від 20.09.2017р. – 29.09.2017р., за накладною №34505180 від 22.08.2017р. – 01.09.2017р., за накладною №34397034 від 16.08.2017р. – 01.09.2017р., за накладною №34512228 від 23.08.2017р. – 02.09.2017р., за накладною №34537977 від 24.08.2017р. – 03.09.2017р., за накладною №34536029 від 24.08.2017р. – 04.09.2017р., за накладною №34502005 від 22.08.2017р. – 04.09.2017р., за накладною №34520262 від 23.08.2017р. – 06.09.2017р., за накладною №34607747 від 29.08.2017р. – 09.09.2017р., за накладною №34641126 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34644336 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34642173 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34550814 від 25.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34562512 від 26.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34658278 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34646141 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34647370 від 31.08.2017р. – 11.09.2017р., за накладною №34722595 від 05.09.2017р. – 14.09.2017р., за накладною №34639286 від 31.08.2017р. – 19.09.2017р., за накладною №34762351 від 07.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №34729574 від 05.09.2107р. – 18.09.2017р., за накладною №34720185 від 05.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №34747709 від 06.09.2017р. – 18.09.2017р., за накладною №34808931 від 10.09.2017р. – 21.09.2017р., за накладною №34808923 від 10.09.2017р. – 22.09.2017р., за накладною №34808899 від 10.09.2017р. – 23.09.2017р., за накладною №34885350 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №34885418 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №34885772 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №34885996 від 15.09.2017р. – 25.09.2017р., за накладною №34933051 від 19.09.2017р. – 30.09.2017 р.
Як вірно зазначив позивач, залізничні накладні не містять приміток про підстави та тривалість затримання у відповідності до п.2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.
За таких обставин, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу в розмірі 685 374,40 грн.
Відповідачем факт прострочення доставки вантажу в суді першої інстанції не заперечувався. За твердженням останнього, несвоєчасність доставки вантажу за означеними накладними була зумовлена знаходженням майже всієї залізничної мережі в зоні проведення антитерористичної операції, що ускладнює транспортне сполучення вздовж лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей.
Крім того, проведення антитерористичної операції вплинуло на фінансовий стан відповідача та призвело до отримання збитків у сумі 770310,00грн., що підтверджено звітом про фінансові результати за 2016р. та за перше півріччя 2017 року збитками у сумі 396951,0 тис. грн.
Своєю чергою, господарський суд Донецької області, встановивши факт порушення відповідачем ОСОБА_5 залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644. та прострочивши доставку, задовольнив позовні вимоги.
А клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву №Д-10/8 від 24.11.2017р. (том 2, а.с.149-152) про зменшення розміру суми штрафу не підлягає задоволенню.
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Сутність даного спору, як вірно було встановлено судом першої інстанції, полягає у застосуванні штрафних санкцій за порушення встановлених термінів доставки вантажу, передбачених положеннями ОСОБА_5 залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин між ним, останні регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ОСОБА_5 залізниць України, Правилами обчислення термінів доставки вантажу, Правилами перевезення вантажів, Правилами видачі вантажів та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України. Оскільки ч.2 ст.307 Господарського кодексу України та ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України вказують на можливість підтвердження укладання договору перевезення вантажу фактом складання провізного документу, у тому числі накладної, складені залізничні накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 16-167) є належним підтвердженням виникнення між позивачем та відповідачем договірних правовідносин з перевезення вантажу.
Між тим, ч.5 ст.306 Господарського кодексу України передбачає регламентацію умов перевезення вантажів серед іншого транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 41 ОСОБА_5 залізниць України регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Крім того, п.1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до пп.1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Своєю чергою, згідно з п.2.10 вказаних Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Датою фактичної видачі вантажу, відповідно до абз.2 п.8 Правил видачі вантажу, вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами позивача та висновками місцевого суду відносно факту порушення відповідачем як перевізником законних права та інтересів позивача на своєчасну доставку вантажів, адже матеріалами справи належним чином у розумінні ст.ст.73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинної з 15.12.2017р.), підтверджено та не спростовано факт порушення відповідачем термінів доставки вантажів залізничним транспортом, встановлених ст.41 ОСОБА_5 залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
Приписами ст.116 ОСОБА_5 залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам – суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Застосування такого виду відповідальності (штрафу) цілком узгоджується із ст.921 Цивільного кодексу України, а відтак – вказує на належність обраного Позивачем і застосованого місцевим судом захисту в розглядуваному випадку.
У даному випадку, встановлений місцевим судом розмір розрахованого позивачем штрафу цілком відповідає фактичним обставина справи, а доводи скаржника щодо неправильності такого розрахунку є необгрунтованими.
Доводи апелянта щодо необхідності застосування до даних правовідносин положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що є спеціальним нормативно-правовим актом, відхиляються апеляційним судом з огляду на відсутність в ньому будь-яких інших правил регулювання відповідальності, ніж в тих, що були застосовані місцевим судом. Більш того, положення означеного Закону та інших нормативно-правових актів, що прийняті у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, так само як і відомості, відображені в звіті про фінансові результати за 2016р. та першу половину 2017 р. були правомірно прийняті до уваги місцевим судом.
Водночас, доводи викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відносно: систематичності порушення зобов’язань зі своєчасної доставки вантажу відповідачем протягом кількох років з огляду на велику кількість аналогічних інших судових справ та невжиття добровільних заходів з усунення причин такого порушення попри значну фінансову допомогу з боку розташованих у м. Маріуполі підприємств, та безпосередньо самого позивача, застосування контрагентами позивача штрафів через невиконання ним зобов’язань, зумовлене порушеннями з боку відповідача; неодноразових зверненень керуючої компанії позивача до Відповідача та Міністерства інфраструктури України з ініціативою розпочати реалізацію стратегічних проектів для збільшення вантажних перевезень у напрямок Маріуполя – колегією суддів апеляційного суду до уваги не приймаються через недоведеність за матеріалами справи.
За висновками суду, відповідачем не доведено винятковості розглядуваного випадку та наявності об'єктивних обставин, що виключали б можливість належного виконання залізницею зобов'язання щодо своєчасної доставки вантажу.
Економічна ситуація в країні, в рівній мірі впливає на фінансове становище обох контрагентів за договором перевезення вантажу, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні переваги певній стороні.
Згідно зі ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст.167 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За висновками суду, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача є співрозмірними з порушенням.
Стосовно вимоги Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” щодо зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу до 10% від суми позову, а саме до 68537,44 грн. судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 ст.233 Господарського кодексу України встановлено, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на час приняття рішення) унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким чином, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
У зв»язку із цим, враховуючи у сукупності викладені вище фактичні обставини справи, виходячи з принципів добросовісності та справедливості, судова колегія дійшла висновку, що вимоги відповідача стосовно зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну доставку вантажів до 10% від суми позову - 68537,44 грн. є необгрунтованими.
Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман Донецької області залишається без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. (повний текст підписано 19.12.2017р.) у справі №905/2507/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. (повний текст підписано 19.12.2017р.) у справі №905/2507/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 26.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2018 р.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Д.О.Попков
ОСОБА_3
Надруковано примірників 5:
1 – позивачу;
1-філії;
1 – відповідачу ;
1 – у справу;
1 – ГСД О;
Судове рішення № 72491651, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 26.02.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/2507/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: