Рішення № 72510142, 01.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

т

Номер провадження 2/243/357/2018

Номер справи 243/10507/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» березня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.

за участю: секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов'янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду із позовною заявою, яка в подальшому уточнювалася, до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов'янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області про визнання батьківства, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що приблизно з 2011 року він з відповідачем працювали разом на одному підприємстві. В січні 2014 року вони почали зустрічатися та з травня 2014 року вони почали жити разом однією сім'єю.

В 2015 році ОСОБА_2 завагітніла. Однак, між ними періодично виникали суперечки і відповідач вирішила переїхати до м. Слов'янська, де проживала її мати. Отримавши відпустку по догляду за дитиною, приблизно в жовтні 2015 року, відповідач зібрала речі та поїхала до м. Слов'янська, а він залишився у м. Києві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3.

Він приїхав через тиждень після народження дитини та періодично навідувався до сина та відповідача, надавав матеріальну допомогу.

Стосунки між ними почали налагоджуватись та у грудні 2016 року ОСОБА_2 разом з їх сином приїхала назад в м. Київ. Але взаємні відносини між ним та відповідачем не склалися та навесні 2016 року між ними виникла чергова сварка, після якої відповідач разом з дитиною поїхала назад до м. Слов'янська.

Періодично відповідач говорила йому, що дитина не від нього і після їх сварки неодноразово про це повторювала. На цьому гранті протягом шести місяці після її від'їзду до м. Слов'янська вони не спілкувалися. В жовтні 2017 року він вирішив навідатися до відповідача та дитини. Приїхавши до м. Слов'янська, він побачив як сильно дитина схожа на нього, тому у нього немає сумнівів, що він є біологічним батьком ОСОБА_3.

Відповідно ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:... за рішенням суду.

Відповідно ст. 128 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Беручи до уваги той факт, що стосунки між ним та відповідачем погіршилися та вона не дає йому бачитися зі своїм сином в добровільному порядку, вважає за потрібне визнати факт батьківства в судовому порядку.

Крім того, у Свідоцтві про народження дитини він не записаний і фактично будь-яких батьківських прав та обов'язків щодо нього він не має. Однак, він вважає себе батьком ОСОБА_3, і бажає виконувати свої батьківські обов'язки щодо нього.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5. підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Тому вважає, що у випадку задоволення судом позовної вимоги про визнання батьківства, необхідно внести зміни до Актового запису №1091 від 19 грудня 2015 року про народження ОСОБА_3, що вчинений у Відділі реєстрації актів громадянського стану по м. Слов'янську Слов'янського міського управління юстиції у Донецькій області.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати його, ОСОБА_1, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до Актового запису №1091 від 19 грудня 2015 року про народження ОСОБА_3, що вчинений у Відділі реєстрації актів громадянського стану по м. Слов'янську Слов'янського міського управління юстиції у Донецькій області, а саме замість відомостей в графі «Відомості про батька» навести: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м. Київ, громадянин України, місце проживання: 04073, АДРЕСА_1».

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Надав Заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії НОМЕР_1, Ордеру Серії НОМЕР_2 та Договору про надання правової допомоги № 01-11/2017 (а.с.16,19-20) у судове засідання не з'явилася. Надала суду Клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.108).

Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні визнала, що позивач ОСОБА_1 є батьком дитини. 27 лютого 2018 року ОСОБА_2 надала Заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги не визнає (а.с.107).

Представник третьої особи - Слов'янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську - Врублевська Т.В., яка діє на підставі Довіреності № 1011/15.22-16 від 16 грудня 2017 року, у судове засідання не з'явилася, надала суду Заяву в якій просила суд винести рішення згідно діючого законодавства (а.с.103).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Слов'янської міської ради - Шевченко М.В., який діє на підставі Довіреності № 29/01-2420 від 18 грудня 2017 року (а.с.46), у судове засідання не з'явився. Надав суду Заяву про розгляд справи без його участі та просив суд винести рішення згідно діючого законодавства.

Суд, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов'янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області про визнання батьківства, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - ОСОБА_3.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 1091 від 19 грудня 2015 року, батьками дитини записані - ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до Витягу № 00016130241 від 19 грудня 2015 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька в Актовому записі № 1091 від 19 грудня 2015 року, про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зроблені Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, записані на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.6-7).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Частиною першою статті 9 вказаної Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Отже, саме в інтересах дитини знати свого батька, а також отримувати від нього піклування та мати можливість на спілкування з ним.

Відповідно до частини першої ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи N 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Європейський суд з прав людини у справі "Савіни проти України" (заява N 39948/06 від 18 грудня 2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" (заява N 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Європейський суд у своєму рішенні у справі "Гаазе проти Німеччини" (заява N 11057/02 від 08 квітня 2004 року) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні визнано, що батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала та підтвердила, що батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.134 СК України на підставі рішення суду Орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Суд також вважає можливим у відповідності до статті 134 Сімейного кодексу України задовольнити вимогу ОСОБА_1 щодо запису його батьком дитини, про що внести відповідні зміни до Актового запису про народження дитини.

Керуючись ст.ст. 126, 128, 141 Сімейного кодексу України, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов'янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов'янської міської ради Донецької області про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Київ, Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов’янська Донецької області, Україна.

Внести зміни до Актового запису про народження №1091, складеного 19 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: замість відомостей в графі «Відомості про батька» зазначити «ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м. Київ, громадянин України, місце проживання: 04073, АДРЕСА_1».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.