Рішення № 7246481, 13.05.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2 – 369, 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку „ Правекс – Банк ” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и в :

В лютому 2009 року Акціонерний банк “Правекс – Банк” звернувся в суд з цим позовом до відповідачів ОСОБА_1В та ОСОБА_2, посилаючись на порушення ними прав позивача та своїх зобов’язань за раніше укладеними договорами.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 45 /, заявлений позов підтримав, просив задовольнити його, пояснивши, що свого часу позивачем укладено з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір, згідно якого тому було надано грошову суму, а відповідач зобов’язувався щомісячно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування ним. На забезпечення цього договору з відповідачем ОСОБА_2 банком було укладено договір поруки, за яким та зобов’язувалися, в разі неналежного виконання зобов’язання відповідачем ОСОБА_1, виконати всі зобов’язання, як солідарний боржник. Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує основний договір, є підстави для стягнення з відповідачів грошової суми за кредитним договором і всіх понесених позивачем судових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 заявлений позов визнав, не заперечував проти його задоволення, пояснивши, що він дійсно уклав із позивачем кредитний договір, за яким одержав грошову суму для придбання автомобіля. Його поручителем виступила відповідач ОСОБА_2. Так як в подальшому у нього виникли певні фінансові складності, він не в змозі виплачувати одержаний кредит.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4, допущений до участі в справі на підставі положень ч. 6 ст. 42 ЦПК України, заявлений позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні щодо цього відповідача. При цьому відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що про зміну умов кредитного договору з першим відповідачем, позивач її не інформував, відповідно до умов укладеного договору листів їй про це не направляв. Своєї згоди на збільшення обсягу її відповідальності позивачу вона не давала. Крім того, банк вправі звернути стягнення на майно відповідача ОСОБА_1, яке перебуває у заставі.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідачів, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що між сторонами по справі склалися і існують правовідносини, які випливають із виконання зобов’язань за укладеними договорами.

28 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, яким визначено права та обв’язки його сторін. Згідно п. 4.4 та 1.2 згаданого Договору цей відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів в сумі 658 гривень щомісяця до 10 числа наступного місяця та сплачувати відсотки за користування коштами. У разі порушення позичальником умов цього Договору, банк вправі вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати належних відсотків, а відповідач зобов’язаний повернути позивачу суму заборгованості, що залишилася. / а.с. 9 – 13 /.

Виконання цього договору було забезпечено Договором застави транспортного засобу від 28.12.2005 року, укладеного позивачем з ОСОБА_1 / а.с. 14 – 17 /.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як видно з доказів, наданих стороною позивача, банк виконав свої зобов’язання перед відповідачем ОСОБА_1, надавши йому кредит, а останній ухиляється від належного виконання своїх зобов’язань за Договором.

За розрахунками позивача, які суд визнає обґрунтованими та такими, що випливають із укладеного і доповненого Договору, на час розгляду справи відповідач заборгував банку 14556 гривень 10 копійок / а.с. 18 – 20 /.

Відповідно до пунктів 2.3, 4.1, 4.2 Договору поруки № 1948 – 004/05 Р від 28 грудня 2005 року, укладеного між банком – позивачем і відповідачем ОСОБА_2, кредитор має право без згоди поручителя в односторонньому порядку змінити або доповнити умови цього Договору та направити на адресу Поручителя офіційний лист із викладенням змін або доповнень. Факт здачі до установи зв’язку відповідного листа може бути зокрема підтверджено квитанцією установи зв’язку про направлення офіційного листа Поручителю. У всьому іншому, що не передбачено цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України / а.с. 23 – 25 /.

В супереч положенням ст. ст. 10. 60 ЦПК України стороною позивача суду не надано жодних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог пункту 2.3 вищезгаданого Договору поруки.

За змістом частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При викладених обставинах позовні вимоги заявлені до відповідача ОСОБА_2 є безпідставними та бездоказовими.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань за Договором поруки належним чином не виконує, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення за рахунок цього відповідача.

Понесені позивачем судові витрати по розгляду даної справи, які документально підтверджені / а.с. 30, 31 /, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 77, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 525, 526, 530, 553, 555, 559 ч. 1, 610, 611, 623, 625, 1054 ЦК України, пунктів 1.2, 1.3, 4.4, 7.1.4, 9.1.2, 10.1 Кредитного договору № 1948 – 004/05Р від 28 грудня 2005 року, пунктів 2.3, 4.1, 4.2 Договору поруки № 1948 – 004/05Р від 28 грудня 2005 року, суд , –

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного комерційного банку „ Правекс – Банк ” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку „ Правекс – Банк ” на розрахунковий рахунок № 290981202011, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920 14556 / чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят шість / гривень 10 копійок в рахунок заборгованості за кредитним договором; 145 / сто сорок п’ять / гривень 56 копійок в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті позову судовим збором та 30 / тридцять / гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судової справи.

Всього стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 14731 гривну 66 копійок.

У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_5