Справа № 2 – 246, 2009 р .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Рубан Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства “Миргородводоканал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
в с т а н о в и в :
В січні 2009 року підприємство “Миргородводоканал” звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по подачі води та прийманню стічних вод, посилаючись на порушення відповідачем його прав.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі відповідної довіреності / а.с. 10 /, заявлені позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 700 гр. 34 коп. та понесені судові витрати, пояснивши, що на час розгляду справи ОСОБА_1, як власник квартири, заборгувала позивачу саме цю суму за надані послуги. З пояснень представника вбачається, що в лютому 2007 року відповідач зверталася до позивача з заявою про припинення надання відповідних послуг, посилаючись на те, що у належній їй квартирі фактично не проживає і послуг не одержує.
Відповідач ОСОБА_1 заявлений позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, пояснивши, що вона дійсно є власником квартири АДРЕСА_1. Проте, в цій квартирі не зареєстрована і фактично не проживає, послугами позивача не користується. З пояснень відповідача вбачається, що в лютому 2007 року нею подано відповідачу письмову заяву, в якій вона повідомила його про не проживання у згаданій квартирі та просила опломбувати відповідні крани. Однак до цього часу позивач її заяву належним чином не розглянув та відмовляється задовольнити її, посилаючись на несплату відповідачем попереднього боргу.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі і проаналізувавши їх, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідками та копією договору купівлі – продажу квартири / а.с. 4, 18 – 22 /.
Відповідно до ст. ст. 319 ч. 4, 322 ЦК України власність зобов’язує, а тягар утримання майна лежить на власнику. Зважаючи на викладені обставини, відповідач повинна була оплачувати відповідні послуги, або своєчасно та у встановленому порядку відмовитися від них.
Згідно з підпунктом 3 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім’ї ( у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі ( будинку садибного типу ) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Як вбачається з копії заяви, наданої стороною позивача, 22 лютого 2007 року відповідач ОСОБА_1 дійсно звернулася до позивача з такою заявою, в якій просила опломбувати ввідні крани в її квартирі в зв’язку з не проживанням в ній / а.с. 31 /.
Посилання представника позивача на те, що відповідач була належним чином повідомлена про день та час опломбування кранів її квартири, а відтак не забезпечила доступ до них представника виконавця послуг, не підтверджені доказами та не заслуговують на увагу, виходячи з дійсних намірів відповідача не проводити оплату вартості послуг в зв’язку з не проживанням у належній їй квартирі.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 підтверджується довідкою Миргородського КЖЕУ, копією акту будинкового комітету та копіями письмових заяв відповідача про припинення відповідних комунальних послуг, адресованими їх виконавцям / а.с. 4, 23 – 25 /.
Таким чином, суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 мала оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення з моменту набуття права власності на її квартиру до моменту подачі позивачу відповідної письмової заяви про припинення таких послуг, тобто з 08 лютого 2005 року по 22 лютого 2007 року включно.
Станом на час розгляду справи за вказаний період вона заборгували позивачу за надані послуги 226 гривень 02 копійки, що підтверджується довідкою позивача про нарахування і проплату таких послуг / а.с. 21 – 23 /. Саме ця сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Подальша оплата таких послуг, після звернення відповідача до позивача з відповідною письмовою заявою не ґрунтуються на Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України “Про житлово – комунальні послуги” споживач зобов’язаний оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як слідує з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
За викладених обставин позовні вимоги підприємства “Миргородводоканал” підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 319 ч. 4, 322 ЦК України, ст.ст. 20, 32 Закону України “Про житлово – комунальні послуги”, п. п. 18, 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, суд ,-
в и р і ш и в :
Позов підприємства “Миргородводоканал” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно – каналізаційого господарства “Миргородводоканал” ( юридична адреса: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Шишацька, 82, розрахунковий рахунок 2600130017695 у відділенні банку „ВіЕйБІ Банк”, м. Миргороді, МФО 331887, код ЄДРПОУ 03362560 ) в рахунок заборгованості за надані послуги 226 / двісті двадцять шість / гривень 02 копійки та в рахунок відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судової справи 30 / тридцять / гривень.
Всього стягнути з відповідача на користь позивача 256 гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету м. Миргорода 51 / п’ятдесят одну / гривну судового збору в рахунок відшкодування судових витрат, від яких позивач був звільнений при подачі цього позову в суд / а.с. 11 / .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_3
Судове рішення № 7246465, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 23.02.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-246/2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: