Рішення № 7246461, 25.02.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2 – 211, 2009 р .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління до ОСОБА_1 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території , -

в с т а н о в и в :

В січні 2009 року Миргородське КЖЕУ звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що відповідач, являючись власником квартири в багатоквартирному житловому будинку, який утримується позивачем, не проводить оплати за утримання цього будинку і його території .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі відповідної довіреності / а.с. 38 /, заявлений позов підтримав, просив задовольнити його і стягнути з відповідача 2031 гривну 42 копійки, пояснивши, що станом на 01.12.2008 року той заборгував позивачу саме вказану суму за утримання будинку та прибудинкової території. З пояснень цього представника, письмові заперечення відповідача проти позову спростовуються письмовими доказами, що надані позивачем. Доказів відповідачем на заперечення позову суду не надано.

Відповідач ОСОБА_1 заявлений позов не визнав, надавши суду письмові заперечення / а.с. 37 /, та пояснив, що фактично позивачем окремі послуги не надавалися, а окремі з них надавалися не в повному обсязі. З пояснень відповідача вбачається, що за місцем реєстрації у належній йому квартирі він проживає не постійно. В запереченнях на позов до спірних правовідносин просив застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності та, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири № 16 в багатоквартирному будинку № 76/2, який знаходиться по вул. Гоголя в м. Миргороді, де і зареєстрований / а.с. 11 – 13, 132, 133 /. Будинок, в якому знаходиться його квартира, та прибудинкова територія обслуговуються позивачем / а.с. 11, 14 /.

Заперечення відповідача про те, що позивач не має права на проведення зазначеної у позові діяльності по обслуговуванню будинку та його прибудинкової території, а також посилання на те, що позивач взагалі не здійснює таку діяльність, спростовуються письмовими доказами, наданими представником позивача / а.с. 9, 29, 44 – 131 /. В супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували його заперечення та спростовували заявлені позовні вимоги.

Зважаючи на тарифи, затверджені відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування / а.с. 16 – 21 /, станом на 01.12.2008 року відповідач заборгував позивачу плату за надані послуги, що підтверджується розрахунками позивача, які суд визнає вірогідними / а.с. 22 – 23 /.

Разом з тим, оскільки позивач, як балансоутримувач будинку, має певний штат працівників, на яких покладено обов’язок по контролю за надання відповідних послуг та своєчасне справляння плати за ці послуги, він повинен був слідкувати за своєчасністю оплати наданих ним послуг мешканцями відповідних будинків, в тому числі і відповідачу. З цих підстав суд приходить до висновку про те, що позивач міг довідатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила в межах строків загальної позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, суд вважає, що заява відповідача про наслідки спливу позовної давності, ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 267 ЦК України, а тому заявлений позивачем позов підлягає до часткового задоволення за період з січня 2006 року по день звернення в суд з цим позовом. За цей період, згідно довідки Миргородського КЖЕУ відповідач мав оплатити позивачу за надані послуги 1398 гривень 83 копійки ( 394,38 + 478,20 + 526, 25 гр.).

Незважаючи на письмові вимоги позивача, відповідач ОСОБА_1 на них належним чином не зреагував, заборговані кошти не сплатив / а.с. 26 – 28 /.

Відповідно до ст. ст. 319 ч. 4, 322 ЦК України власність зобов’язує, а тягар утримання майна лежить на власнику.

Оскільки між позивачем та відповідачем склалися і фактично існують правовідносини по обслуговуванню будинку та прибудинкової території з власністю відповідача, згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Вимоги позивача про відшкодування судових витрат, які документально підтверджені / а.с. 1 /, слід задовольнити на підставі положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 20 гр. 65 копійок, що становить 68,85% задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 77, 79, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1, 267 ч. 3, 319, 322, 526, 527 ЦК України, пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово – комунальні послуги, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов Миргородського КЖЕУ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління ( юридична адреса: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Сорочинська, 23, розрахунковий рахунок 26008125468 в „ОСОБА_3 Аваль” м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 03351409 ) в рахунок заборгованої плати на утримання будинку та прибудинкової території 1398 / одну тисячу триста дев’яносто вісім / гривень 83 копійки та в рахунок відшкодування судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду судової справи 20 / двадцять / гривень 65 копійок .

Всього стягнути з відповідача на користь позивача 1419 гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Миргорода 51 / п’ятдесят одну / гривну в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору, від яких позивач був звільнений при подачі цього позову в суд / а.с. 8 /.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_4