Ухвала суду № 72463382, 26.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8751/17 26.02.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Чебанової-Губарєвої Н.В. Куценко О.В. Маркової Т.О.

за участю секретаря Єфіменка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Волинської області Ковальчука О.В. на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному проваджені, зареєстрованого в ЄРДР за № 32016030000000036, за обвинуваченням

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бориславі Львівської області, мешкає в АДРЕСА_1,

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 числа в с. Білогордка Ізяславського району Хмельницької області, мешкає в АДРЕСА_2,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 числа в с. Велика Слобідка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, мешкає в АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор - Ковальчук О.В.,

обвинувачені - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисники - Тітусь А.В., Максимишин О.Л,. Куліш Д.І.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2017 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України повернуто прокурору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що твердження суду про неконкретність висунутого обвинувачення у зв'язку із не зазначенням місця вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, що може призвести до порушення права на захист, на даній стадії провадження є передчасними та суперечать вимогам процесуального закону, оскільки, на стадії підготовчого засідання суд не вправі робити висновки щодо повноти досудового розслідування, правильності кваліфікації органами досудового розслідування дій обвинувачених та їх відповідності фактичним обставинам справи.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

До суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які крім іншого, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, дійшов висновку про повернення його на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд зазначив, що обвинувальний акт не містить чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки в ньому не зазначено місця вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Такий недолік обвинувального акту робить обвинувачення, висунете ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неконкретним, порушує їх право на захист, зокрема бути детально проінформованим зрозумілою для них мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти них, а суд позбавлений можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Суд зазначив, що місце вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України має вирішальне значення для визначення підсудності вказаного кримінального провадження, оскільки відповідно ч. 1 ст. 32 КПК України, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке кримінальне правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляційної скарги, обвинувачених та їх захисників, які вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Стаття 291 КПК України передбачає, що в обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 91 КПК України про необхідність доказування в кримінальному провадженні події кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення, в обвинувальному акті дані щодо події правопорушення, а також місця його вчинення, повинні бути зазначені чітко та не мати розбіжностей між їх викладенням у фактичних обставинах та формулюванні обвинувачення.

Апеляційний суд вважає, що ухвалою суду першої інстанції правильно зазначено про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено місце, де були вчинені дії обвинуваченими, спрямовані на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України.

Зокрема, інкримінуючи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, службовим особам підприємств, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненими організованою групою, який є тяжким злочином та складається з декілька епізодів, в обвинувальному акті взагалі не зазначені час та місце їх вчинення, що позбавляє, як вірно зазначив суд першої інстанції, визначити підсудність даного кримінального провадження та робить висунуте ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення неконкретним, порушує їх право на захист, зокрема право бути детально проінформованими зрозумілою для них мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти них.

Порушення правил підсудності відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і як наслідок може бути підставою для скасування або зміни судового рішення.

У разі неможливості встановлення місця скоєння вказаного злочину, в обвинувальному акті повинно бути зазначено, що місце вчинення злочинів встановити неможливо, проте таких даних в обвинувальному акті не зазначено.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що вказані недоліки обвинувального акту, унеможливлюють його призначення до судового розгляду, а тому висновки суду про повернення його прокурору, апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими.

Зазначені доводи, які прокурор навів в апеляційній скарзі, є такими, що не дають підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, у зв'язку з чим апеляційним судом відхиляються.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Волинської області Ковальчука О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2017 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України повернуто прокурору, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ ______

Чебанова-Губарєва Н.В. Куценко О.В. Маркова Т.О.