Ухвала суду № 72463391, 27.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/1447/16-к 27.02.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 11-кп/784/320/18 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч.1 ст.121 КК України Крутій Ю.П.

Доповідач апеляційного суду:

Маркова Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого - Маркової Т.О.,

суддів - Гулий В.П., Куценко О.В.

за участю секретаря - Клімової Л.В.,

розглянувши за матеріалами кримінального провадження №12015150040005174 апеляційну скаргу захисника Корженка В.А. на вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.11.2017 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого в силу ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

учасники судового провадження

прокурор: Телечкан Д.В.

обвинувачений: ОСОБА_4

захисник : Корженко В.А.

потерпіла: ОСОБА_5

В с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави в особі Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги 19161 грн 45 коп. коштів, затрачених на лікування потерпілого від злочину, та на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 16925 грн 34 коп., а також моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Вирішено питання стосовно речових доказів та судових витрат.

В апеляційній скарзі захисник Корженко В.А. просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та застосувати ст. 75 КК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник вказує, що покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_4 не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, за своїм видом та розміром є явно несправедливим та суворим.

Так, судом не прийнято до уваги думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та із застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, думку потерпілої ОСОБА_5, яка підтримала прокурора та просила не позбавляти ОСОБА_4 волі, думки самого ОСОБА_6 та захисника, які просили суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Також судом не враховано, що ОСОБА_6 добровільно відшкодував потерпілій частину матеріальної шкоди в сумі 4000 грн на лікування ОСОБА_7, що також є обставиною, яка пом'якшує покарання.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 жовтня 2015 року приблизно о 15-00 годині, ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 5 по вул. Шкільній в м. Миколаєві на ґрунті виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_7, між якими виникла сварка, на автомобілі «Daewoo Nexia», державний номер НОМЕР_1, вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_7, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з забиттям головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдальними крововиливом з крововиливом в бічні шлуночки мозку, закритого перелому кісток носу з носовим крововиливом, множинних саден на обличчі, забитої рани мочки лівого вуха, саден на грудній клітині по задній поверхні та на нижніх кінцівках, які відносяться до категорії тяжких за ознаками небезпеки для життя.

Після вчиненого вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 з місця пригоди зник.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника Корженка В.А. на підтримку апеляційної скарги, заперечення потерпілої ОСОБА_5, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені цього правопорушення.

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочину обвинуваченим.

Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України КК України є вірною і апелянтом не оспорюється.

Призначаючи покарання суд у відповідності до ст. 65, 66, 67 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особи обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, часткового відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.2,3 ст. 50 КК України, може бути досягнута лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, належним чином вмотивувавши таке рішення у вироку.

Таке покарання, на думку апеляційного суду, відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги захисника, в якій він посилається на суворість покарання та просить пом'якшити призначене покарання, та застосувати ст. 75 КК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції цих вимог закону не порушив і призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_4 з додержанням вимог Кримінального кодексу України.

З урахуванням цього, підстав вважати призначене обвинуваченому покарання таким, що не відповідає вимогам кримінального законодавства, апеляційний суд не вбачає.

Посилання апелянта на такі обставини, як визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування збитків потерпілому ступінь тяжкості вчиненого істотно не знижує.

Крім того, апеляційний суд враховує фактичні обставини скоєного, оскільки в результаті отриманої травми потерпілий ОСОБА_7 став інвалідом 1 групи, самостійного пересуватись не може. До того ж апелянт не навів переконливих доводів про доцільність звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, а лише послався на обставину, що пом'якшує його покарання.

З огляду на наведене та відсутністю підстав для зміни вироку, передбачених ст. 409 КПК України, з наведених апелянтом мотивів, апеляційний суд не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання та застосування ст. 75 КК України, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника Корженко В.А. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 424,532 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Корженко В.А. залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2017 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: