Вирок № 7246301, 10.02.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1 – 22, 2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

з участю : прокурора Сіряк Т.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_4 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 10.07.2008 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області по ст. ст. 296 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, під вартою по цій справі перебуває з 10 листопада 2008 року,

по ст. 128 КК України ,-

в с т а н о в и в :

16 серпня 2008 року, приблизно, в 1 годину підсудний ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи поблизу магазину – павільйону, розташованого по вул. Гоголя, 187 в м. Миргороді Полтавської області, в ході сварки, що виникла з потерпілою ОСОБА_2 на грунті особистих неприязних відносин, схватив її рукою навколо шиї та штовхнув на проїзджу частину вулиці Гоголя. В результаті поштовху потерпіла впала на правий бік. Після того, як ОСОБА_2 піднялася, ОСОБА_3 знову штовхнув її обома руками в груди і та впала на спину в наслідок чого одержала тілесні ушкодження.

В результаті цих необережних дій підсудного потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому першого пальця правої кисті, струсу головного мозку, саднів та синців на тілі, які за висновком судово – медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Свою вину в інкримінованому діянні за постановою прокурора про зміну обвинувачення в суді підсудний визнав повністю і пояснив, що 16.08.2008 року він перебував на автобусній зупинці поблизу торгового павільйону, що по вул. Гоголя в м. Миргороді, де розмовляв із знайомим. В цей час до них підійшла потерпіла і почала втручатися в їх розмову, на що він їй зробив зауваження. В результаті цього між ними виникла сварка і штовханина. Після того як його обличчя було подряпане, а футболку порвано, він декілька разів штовхнув потерпілу і та падала на асфальт, а потім їх розборонили сторонні особи і ОСОБА_2 кудись пішла. Стверджував, що в подальшому завдану шкоду потерпілій ним було відшкодовано повністю.

Окрім власного повного визнання підсудним своєї вини за постановою прокурора про зміну обвинувачення в суді, його вина повністю підтверджується такими доказами, перевіреними в ході судового слідства :

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка повідомила, що 16.08.2008 року, після відпочинку зі своїми знайомими, прибули до торгівельного павільйону на автобусній зупинці, що по вул. Гоголя в м. Миргороді, в районі центральної лікарні, з метою випити кави. В цей час вона помітила свого знайомого, який розмовляв з підсудним, підійшла до них і втрутилася в їх розмову. В результаті цього між підсудним та нею виникла сварка. Підсудний декілька разів штовхав її і вона падала на асфальтове покриття вулиці, в наслідок чого одержала тілесні ушкодження. Футболку підсудному порвала при падінні, утримуючись за неї. Її подруга намагалася втрутитися в конфлікт і подряпала підсудного. Після цього вона пішла в приймальне відділення лікарні, де її оглянув лікар та наклав гіпс на праву кисть;

- ці свої показання щодо обставин конфлікту, механізму падінь та одержання тілесних ушкоджень потерпіла відтворила і уточнила при відтворенні обстановки та обставин злочину за її участі, що відображено у відповідному протоколі та фототаблицях – додатках до нього / а.с. 52 – 61 /;

- з показань свідка ОСОБА_5 слідує, що 16.08.2008 року вона працювала в торговому павільйоні, на автобусній зупинці та почула шум. По виходу з приміщення побачила підсудного, який знімав майку, яка була розірвана, а на шиї малися подряпини. Там ще було чотири чоловіка, яких вона не знає. Потім потерпіла підбігла до підсудного і почала наносити йому удари, а той став відбиватися і ОСОБА_2 упала на асфальт. Злякавшись побаченого, свідок зайшла в приміщення магазину, звідки спостерігала за всим у вікно;

- свідок ОСОБА_6 в своїх показаннях вказав на те, що в вечірній час 16.08.2008 року він стояв на автобусній зупинці та розмовляв з підсудним. В цей час в їх розмову втрутилася ОСОБА_2, після чого підсудний зробив їй зауваження. Потерпіла відійшла, а потім накинулася на ОСОБА_3 з кулаками і почала його ображати. Підсудний відштовхнув її, через що вона впала. Потім знову кинулася до нього, а той почав відбігати і впав. З показань свідка, він зрозумів, що та його вдарила ногою;

- допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили факт виникнення конфлікту між підсудним та ОСОБА_2 через те, що остання втрутилася в чужу розмову, спровокувавши конфлікт, в ході якого підсудний декілька разів штовхав її і та падала на асфальт;

- свідок ОСОБА_11 показав, що 16.08.2008 року він, ОСОБА_12 та її подруга – потерпіла в нічний час прибули на таксі до магазину – павільйону, що знаходиться біля центральної лікарні. В цей час ОСОБА_2 підійшла до хлопців, які там розмовляли, а він разом з ОСОБА_12 зайшли в приміщення магазину за кавою. По виходу з магазину свідок бачив, як підсудний декілька разів штовхав потерпілу і та падала на асфальт від поштовхів;

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 до органів міліції про заподіяння їй тілесних ушкоджень підсудним 16.08.2008 року / а.с. 12 /;

- медичною довідкою про звернення потерпілої в 1 годину 50 хвилин 16.08.2008 року до травмпункту Миргородської ЦРЛ та надання їй медичної допомоги / а.с. 25 /

- матеріалами судово – медичної експертизи потерпілої, за якими у неї виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому першого пальця правої кисті, струсу головного мозку, саднів та синців на тілі, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я. / а.с. 108 – 109 /;

- медичною довідкою про тривалість стаціонарного лікування потерпілої в травматологічному відділенні ЦРЛ та розмір витрат закладу охорони здоров’я на її лікування / а.с. 139 /;

- письмовими заявами потерпілої про відшкодування їй завданої шкоди підсудним та з проханнями пом’якшити йому покарання / а.с. 134, 229 /.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 275 КПК України, за якою розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що умисні, необережні дії ОСОБА_3, які проявилися у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, слід кваліфікувати по ст. 128 КК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного слід визнати щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, в обвинувальному висновку не наведено, а суд не знаходить.

При призначенні міри покарання підсудному враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, його необережний характер, ставлення підсудного до скоєного і його наслідків, характер поведінки самої потерпілої під час конфлікту, а також особа ОСОБА_3, який раніше хоч і засуджувався за скоєння злочину, проте має молодий вік та недостатній життєвий досвід, згідно медичного висновку / а.с. 165 / страждає на гіпертонічну хворобу, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час проживає в сім’ї разом з обома батьками, які спроможні справляти на нього належний вплив.

Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, враховуючи особу цього підсудного, а також його молодий вік та стан здоров’я, суд вважає за можливе призначити йому основне покарання за статтею 128 КК України, по якій він засуджується, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статі, відповідно до положень ст. 69 КК України.

Заявлений цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає до задоволення на підставі положень ст. 93 – 1 КПК України.

Керуючись ст. ст. 16 – 1, 323, 324 КПК України ,суд , -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання по ст. 128 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в сумі 1200 / одна тисяча двісті / гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного підсудному цим вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2008 року, остаточно призначивши ОСОБА_3 міру покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 / два / роки і штрафом в сумі 1200 / одна тисяча двісті / гривень.

На підставі положень, визначених ч. 3 ст. 72 КК України покарання за цим вироком у виді штрафу виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши засудженого з – під варти в залі суду.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації ( розрахунковий рахунок 25424350001001, код 01999402, ОПЕР МФО 331025 ) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину 1425 / одну тисячу чотириста двадцять п’ять / гривень 70 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_13