Вирок № 7246332, 01.07.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1 – 99, 2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

з участю: прокурора Сіряк Т.В.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ХАЗАЙ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не має, військовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого,

по ст. 286 ч. 2 КК України ,-

в с т а н о в и в :

22 липня 2005 року, приблизно, в 2 години, підсудний ОСОБА_5, керуючи мотоциклом „ Ява - 350 ”, державний реєстраційний номер 43 – 56 ПОД, здійснюючи рух в темний час доби з порушенням вимог пунктів 31.1, 31.4, 31.4.3 ( а ), 31.6 ( б ) Правил дорожнього руху України, при не працюючому зовнішньому освітленні транспортного засобу по автодорозі Гадяч – Миргород в с. Зуївці Миргородського району Полтавської області та, перевозячи в якості пасажира потерпілу ОСОБА_2, поблизу повороту на вул. Партизанська згаданого населеного пункту допустив зіткнення з мотоциклом під управлінням неповнолітнього на той час ОСОБА_6, кримінальну справу відносно якого закрито на підставі акту амністії, який в якості пасажира перевозив потерпілу ОСОБА_1 і виконував маневр розвороту та рухався в зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо – транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, забійної рани голови, струсу головного мозку, які за висновком судово – медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Потерпілій ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, закритого перелому наколінника, струсу головного мозку, що за висновком судово – медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Свою вину в інкримінованому діянні, в межах пред’явленого обвинувачення, підсудний ОСОБА_5, як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи судом, визнав частково. Від давання показань підсудний фактично відмовився. З протоколу його допиту, як обвинуваченого вбачається, що 22.07.2005 року, в темний час доби, він дійсно керував мотоциклом, перевозячи ним в якості пасажира потерпілу ОСОБА_2. Світло фари керованого ним транспортного засобу було відсутнє. Стверджував, що той момент в стані алкогольного сп’яніння він не перебував, оскільки в цей вечір вживав безалкогольне пиво. Під час їзди в темноті його мотоцикл зіткнувся з іншим транспортним засобом, як виявилося згодом, з мотоциклом під керуванням ОСОБА_6, який також здійснював рух без світла і в якості пасажира перевозив потерпілу ОСОБА_1. В результаті зіткнення всі вони одержали тілесні ушкодження та були доставлені до районної лікарні, де перебували на стаціонарному лікуванні. Свою вину визнає частково, вважаючи винним у цій пригоді також і ОСОБА_6 / а.с. 133 /.

Разом з частковим визнанням своєї вини у інкримінованому діянні, вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується такими доказами, дослідженими та перевіреними в ході судового слідства:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, з яких вбачається, що 21.07.2005 року, в вечірній час, вона разом зі своїми знайомими, серед яких були ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_2, відпочивала в барі с. Зуївці Миргородського району. Приблизно, в 2 години 22.07.2005 року втрьох на мотоциклі під керуванням ОСОБА_6 вони переїхали до іншого бару в цьому ж населеному пункті, де зустріли підсудного. Чи вживав він спиртні напої, потерпіла не бачила. Згодом вони вирішили їхати по домівкам, після чого потерпіла сіла на мотоцикл до ОСОБА_6 та перші від’їхали від бару. За ними слідували ОСОБА_5, який перевозив потерпілу ОСОБА_2. Проїхавши певну відстань від бару, ОСОБА_6 розвернув свій мотоцикл, в якому на той час зникло освітлення, і почав рухатися у зворотньому напрямку. В цей момент потерпіла відчула удар і втратила свідомість. Прийшовши до свідомості, на землі поряд з собою побачила інших учасників дорожньої пригоди, яких згодом доставили до районної лікарні разом з нею. З приводу одержаних травм тривалий час лікувалася у Миргородській ЦРЛ;

- з показань потерпілої ОСОБА_2 слідує, що 22.07.2005 року, в нічний час, після відпочинку в барі, на мотоциклі під керуванням підсудного вона поверталася додому. Попереду них на мотоциклі поїхали ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_1. Під час руху на узбіччі дороги бачила стоячий мотоцикл з освітленням, який вони обминули. Потім відчула зіткнення, після чого втратила свідомість. Згодом біля них зупинився автомобіль та було викликано швидку медичну допомогу, якою їх доставили до районної лікарні. В наслідок травмування на лікуванні вона перебувала тривалий час.

- допитаний в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що 22.07.2005 року, приблизно, в 2 години він на мотоциклі їхав додому. Перед ним на мотоциклі проїхали ОСОБА_6 разом з потерпілою ОСОБА_1, а слідом за ними також на мотоциклі без освітлення підсудний ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_2. Згодом він відчув удав, побачив іскри та почув крики. Прибувши на це місце разом з ОСОБА_8, вони побачили лежачими на землі поряд з мотоциклами потерпілих, підсудного та ОСОБА_6, який був непритомним;

- за змістом протоколу огляду місця дорожньо – транспортної пригоди, схеми до цього протоколу, в них зафіксовано загальну обстановку на місці ДТП, погодні та дорожні умови на час пригоди, характер розташування транспортних засобів на місці пригоди, місце розташування слідів зіткнення у вигляді розбитого скла / а.с. 7 – 11 / ;

- протоколом огляду і перевірки технічного стану мотоцикла „Ява – 350”, державний номерний знак 43 – 56 ПОД, за яким на ньому виявлено механічні пошкодження у вигляді деформацій бокових та передніх частин / а.с. 15 – 16 /;

- протоколом огляду і перевірки технічного стану мотоцикла „Ява – 350”, за яким на ньому виявлено механічні пошкодження у вигляді деформацій передніх частин, а також сліди речовини схожої на кров, що виявлені на сидінні / а.с. 12 – 13 /;

- протоколами відтворення обстановки та обставин дорожньо – транспортної пригоди за участю потерпілої ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які на місці пригоди уточнили свої показання щодо механізму та обставин ДТП / а.с. 103 – 110 /;

- висновками судово – медичних експертиз учасників дорожньо – транспортної пригоди, за якими у потерпілої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, закритого перелому наколінника, струсу головного мозку, що виникли від дії тупих предметів, по давності відповідають строку їх заподіяння і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили довгостроковий розлад здоров’я / а.с. 38 /; у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, забійної рани голови, струсу головного мозку, які виникли від дії тупих предметів, по давності відповідають строку їх заподіяння і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; у підсудного ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого черезмищелкового перелому лівого стегна зі зміщенням відламків, що виникли від дії тупих предметів, по давності відповідають строку їх заподіяння і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої стегнової кістки, травматичного шоку, синців та саднів на тілі, які виникли від дії тупих предметів, по давності відповідають строку їх заподіяння і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення / а.с. 38, 44, 50, 56, 22 /;

- матеріалами автотехнічної експертизи, з висновками якої погоджується суд, визнаючи вірогідними наведені в них дослідження, як такі, що узгоджуються з сукупністю інших доказів, оцінених судом, за якими в конкретній дорожній обстановці технічна можливість попередити зіткнення з боку водія ОСОБА_5 визначалася у виконанні ним вимог пунктів 31.1, 31.4, 31.4.3 ( а ), 31.6 ( б ) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було ніяких перешкод технічного характеру. Саме ці дії не відповідали вимогам вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху та з технічної точки хору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. Згідно цього ж висновку водієм ОСОБА_6 також порушено вимоги пунктів 2.3, 31.1, 31.4, 31.4.3 ( а ), 31.6 ( б ), що знаходяться в причинному зв’язку з виникненням дорожньої пригоди і її наслідками / а.с. 116 – 121 /;

- медичними довідками про надання відповідної допомоги, перебування на стаціонарному лікуванні, тривалість та вартість лікування, відсутність в крові потерпілих, підсудного і ОСОБА_9 алкоголю / а.с. 24 – 27, 33, 84, 150, 152, 154, 156/;

- постановою суду про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 2 КК України ОСОБА_6 на підставі акту амністії / а.с. 287 – 228 /.

В результаті аналізу доказів суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено факту перебування підсудного в стані алкогольного сп’янінням в момент дорожньої пригоди. Таких доказів не одержано і в ході судового слідства.

Таким чином, розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, перевіривши докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що неправочинне діяння ОСОБА_5, яке проявилося у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілим тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, слід кваліфікувати по ст. 286 ч. 2 КК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

При призначенні міри покарання ОСОБА_10 враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке є необережним, його наслідки, характер допущених ним порушень Правил дорожнього руху та ставлення до цих порушень, характер неправочинної поведінки ОСОБА_6, як учасника дорожнього руху. Судом також приймається до уваги та обставина, що цей підсудний має постійне місце проживання та сім’ю, за якими характеризується позитивно, вперше засуджується. Крім того, суд приймає до уваги також і позицію потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили суворо не карати підсудного. Разом з тим, зважаючи на характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, наявність винних дій іншої особи, давність вчиненого діяння суд не вбачає за доцільне позбавляти ОСОБА_5 права керування транспортними засобами. За переконанням суду, це покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання винного і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, враховуючи особу цього підсудного, а також той факт, що він сам постраждав у дорожній пригоді до якої причетна і інша особа, яка звільнена від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, суд вважає за можливе призначити йому основне покарання за статтею 286 ч. 2 КК України, по якій він засуджується, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статі, відповідно до положень ст. 69 КК України.

Заявлені цивільні позови прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину на загальну суму 8279 гривень 69 копійок, підлягають до часткового задоволення на підставі положень ст. 93 – 1 КПК України з урахуванням часткової дольової вини підсудного та наявність іншої особи, причетної до травмування осіб, які потерпіли від злочину.

Керуючись ст. ст. 16 – 1, 323, 324 КПК України , суд , -

з а с у д и в :

ХАЗАЙ ОСОБА_4 визнати винним і призначити покарання по ст. 286 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у виді 200 ( двохсот ) годин громадських робіт без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільні позови прокурора задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації ( розрахунковий рахунок 25424350001001, код 01999402, ОПЕР МФО 331025 ) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину 4139 / чотири тисячі сто тридцять дев’ять / гривень 85 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_11