Постанова № 72450046, 22.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1071/17Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/789/102/18 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Міщій О. Я., Загорський О. О.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

з участю представника позивача Майка М.Б.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/1071/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2017 року (головуючий суддя Позняк В.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 594 від 30 листопада 2005 року по кредиту та процентах в розмірі 5515,42 доларів США та пені у розмірі 15,51 гривень.

Позивач зазначив, що 30 листопада 2005 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 594, згідно умов якого позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 10000 дол. США., а відповідач зобов'язався повертати кредит в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 10 листопада 2026 року, сплачувати проценти у розмірі 12,5 % річних в порядку, встановленому кредитним договором, а у випадку порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов"язань - сплачувати пеню у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості, розрахованої на кожен день прострочення платежу.

30 листопада 2005 року в забезпечення виконання зобов"язання по даному кредитному договору між позивачем, ОСОБА_3 (поручитель), та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір поруки, згідно умов якого у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед банком.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, зокрема не здійснював своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, у зв'язку з чим станом на 18 січня 2017 року його заборгованість за кредитним договором становить 5515,42 доларів США по кредиту та процентах, 15,15 грн. пеня, позивач просив стягнути зазначену заборгованість солідарно із обох відповідачів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2017 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, МФО 351005, код ЄРДПОУ 09807750, р/р 29090000000113) заборгованість за кредитним договором № 594 від 30 листопада 2005 року в розмірі 5515 (пять тисяч пятсот пятнадцять) доларів США 42 (сорок два) центи, що за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США станом на 13 листопада 2017 року становить 146250 (сто сорок шість тисяч двісті пятдесят) гривень 90 (девяносто) копійок, - за кредитом та процентами, а також 15 (пятнадцять) гривень 15 (пятнадцять) копійок пені.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, МФО 351005, код ЄРДПОУ 09807750, р/р 29090000000113) по 1143 (одна тисяча сто сорок три) гривні 04 (чотири) копійки понесеного судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права, яке полягає у тому, що суд справу розглянув у їх відсутності, не повідомивши про час і місце судового засідання, чим позбавив їх можливості захищати свої права у даній справі. Окрім цього апелянти звертають увагу на те, що зазначення у рішення суду щодо представницва інтересів ОСОБА_5 не відповідає дійсності, оскільки у день ухвалення рішення ОСОБА_5 не приймав участь у розгляді справи і взагалі він не був представником.

У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній та пояснив, що укладення із позивачем кредитного договору та отримання 10 тис доларів США не заперечує, визнає факт заборгованості, однак вважає, що заявлена позивачем сума заборгованості до стягнення є завищеною.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що рішення суду є законним, обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Відповідачі були належним чином повідомлені судом про розгляд справи, окрім цього інтереси ОСОБА_2 представляв ОСОБА_5 згідно наявної у справі довіреності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення.

Судом встановлено, що 30 листопада 2005 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 594 (а.с. 20-21).

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 10000 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Надання кредиту здійснюється у термін з 30 листопада 2005 року по 10 листопада 2026 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовуються інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, ч.2 п.9.2. цього договору (п.п. 1.2.1, 1.2.2. Договору).

Цільове призначення кредиту придбання житлової нерухомості, а саме трьохкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.4 Договору).

Кредит видається шляхом видачі готівки через касу Банку (п. 1.5 Договору).

За використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5 %. Процентна ставка нараховується на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком позичальнику згідно умов даного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (п.п. 1.3.1, 1.3.2 договору).

За порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (п.7.1 Договору).

Згідно п. 5.5 Договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в Розділі 11 цього договору.

Згідно п. 11.1 Договору, відповідно до ст.ст. 525, 611 ЦК України, сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, ч.2 п.9.2. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обовязковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Встановлено, що 30 листопада 2005 року між ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_3 (поручитель) було укладено договір поруки № 1 (а.с. 24), відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед ПАТ «УкрСиббанк», у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 594 від 30 листопада 2005 року, як існуючих на момент укладення цього договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Згідно змісту апеляційної скарги дані обставини не оспорюються

Судом апеляційної інстанції встановлено, що стосовно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 594 від 30 листопада 2005 року, станом на 18 січня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 складає: за кредитом - 5139,52 доларів США, за відсотками 375,90 доларів США, усього 5515,42 доларів США., розмір пені становить 15,51 грн. Даний розрахунок заборгованості прийнято судом першої інстанції як доказ при визначенні суми заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, відповідач ОСОБА_2 будучи боржником за договором кредиту порушив виконання цього зобов"язання, станом на 18 січня 2017 року заборгував кредитору- позивачу 5139,52 доларів США, а відповідачка ОСОБА_3 в силу договору поруки є відповідальною за вимогами позивача як солідарний боржник.

З таким висновком суду слід погодитись, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку (штраф, пеню).

Як установлено з наданого позивачем розрахунку, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором ОСОБА_2 нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості 15,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п.п. 1.3, 1.4 Договору поруки № 1 від 30 листопада 2005 року, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених у вищевказаному кредитному договорі. Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права, а також приймаючи до уваги, що відповідачі факту наявності заборгованості та суму боргу, визначеної згідно розрахунку позивача, жодним чином не спростовували - доказів на заперечення визначеної позивачем суми боргу суду не надали, призначену судом за клопотанням представника відповідача експертизу документів фінансово-кредитних операції з метою визначення фактичного розміру заборгованості по кредитному договору № 594 від 30 листопада 2005 року проведено не було у зв'язку з її не оплатою та ненаданням додаткових документів для дослідження за клопотанням експерта, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачами прав позивача.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі про розгляд судом справи без повідомлення про час і місце розгляду справи відповідачів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до наявного у справі повідомлення - оголошення від 25 жовтня 2017 року, адресованого головному редактору газети "Свобода" суд першої інстанції повідомив відповідачів про розгляд даної справи о 12 год. 13 листопада 2017 року, вказавши місце розгляду справи (ас. 164). Встановлено, що дане повідомлення опубліковано у газеті "Свобода" від 01 листопада 2017 року, яка є наявна у справі. Стосовно до вимог ЦПК України, що діяв на час розгляду справи, повідомлення через оголошення у пресі є належним повідомленням відповідачів.

Також є безпідставними посилання в апеляційній скарзі та твердження ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду про те, що ОСОБА_5 не приймав участь у розгляді справи і взагалі він не був представником, оскільки вони спростовуються журналами судових засідань, наявною у справі довіреністю на представництво інтересів, яка засвідчена головуючим у справі.

Доводи ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції про те, що сума заборгованості є завищеною, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підтвердження недостовірності даних, які містяться у розрахунку заборгованості, іншого доказу, який би спростував зазначену суму заборгованості, не надав.

Отже, не має має підстав для висновку, що сума заборгованості визначена судом першої інстанції не відповідає фактичній сумі заборгованості.

Суд першої інстанції повно та всебічно з"ясувавши обставини справи обгрунтовано визнав, що відповідачі порушили права позивача невиконанням умов кредитного договору та правильно задовольнив вимоги позивача.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський