Вирок № 7243928, 29.10.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 1-15/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2009 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Франчук О.Д.

при секретарі - Коршак О.В.

з участю прокурора Кравченка К.І., Свінтковської В.В.

з участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Южноукраїнська Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, холостого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в умисному противоправному заподіянню смерті ОСОБА_3, при наступних обставинах. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22-ї години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом з невстановленою в ході слідства особою на імя ОСОБА_3 проходили повз 2-го підїзду будинку № 5 по бульвару Шкільному в м. Южноукраїнську Миколаївської області.

В цей час біля вказаного підїзду знаходився незнайомий їм раніше житель м.Южноукраїнська ОСОБА_3, який вивантажував свої особисті речі з багажника автомобіля "таксі" ВАЗ-11018 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4.

ОСОБА_2 разом з невстановленою в ході слідства особою на імя ОСОБА_3 підійшли до водія ОСОБА_4, що знаходився поряд з автомобілем "таксі" і поцікавилися, чи можуть вони скористатися його послугами. На що ОСОБА_4 відповів їм, що "таксі" звільниться тільки після того, як пасажир вивантажить свої речі.

Після цього ОСОБА_2 разом з невстановленою в ході слідства особою на імя ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_3 і запропонували йому прискорити вивантаження його валіз з багажника автомобіля. У відповідь на це ОСОБА_3 запропонував їм допомогти йому з розвантаженням, щоб вони швидше змогли скористатися послугами автомобіля "таксі". В свою чергу ОСОБА_2 в грубій і зухвалій формі звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією за цю послугу сплатити йому 50 доларів США. Обурившись такою пропозицією і формою, в якій вона була виражена, ОСОБА_3 звертаючись до ОСОБА_2 відповів, що за такі гроші він може "завалити", тобто позбавити життя їх обох.

Тоді ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих при вказаних обставинах неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_3, прийняв рішення застосувати пряме фізичне насильство до останнього і позбавити його життя, тобто вчинити його умисне вбивство.

Реалізовуючи свій злочинний план і діючи умисно, для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_2 несподівано для потерпілого і присутніх при цьому ОСОБА_4 і ОСОБА_3, дістав ніж, який він постійно мав при собі, не маючи на це передбаченого законом дозволу. Далі, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_3, який в ту мить тримав в обох руках свої валізи і не був готовий до активного захисту, та тримаючи ніж в лівій руці, умисно з великою силою завдав ним одного удару в область грудей потерпілого, заподіявши йому проникаюче колото-різане поранення. При цьому ОСОБА_2 усвідомлював, що його дії ніяк не спровоковані ОСОБА_3 і що останній в той момент не представляв для нього ніякої реальної загрози, і навіть не мав можливості чинити активний опір протиправному посяганню на своє життя і здоровя зважаючи на раптовість нападу, скористався вказаними обставинами.

Після завдання ножового удару ОСОБА_2 і невстановлений в ході слідства чоловік на імя ОСОБА_3, з місця події зникли, забравши з собою знаряддя злочину, а ОСОБА_3 на автомобілі "таксі" під керуванням ОСОБА_4 був доставлений в реанімаційне відділення СМСЧ-2 м. Южноукраїнська, де о 22 годині 30 хвилин, помер від проникаючого поранення серця, яке йому заподіяв ОСОБА_2 при вищезазначених обставинах.

Такі дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині.

Підсудний ОСОБА_2 при розгляді справи в суді в вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 18 до 23 години, він гуляв на подвірї будинку АДРЕСА_1, де проживає, разом зі своєю співмешканкою та її дитиною від першого шлюбу. Вони сиділи за столиком і їх бачила сусідка ОСОБА_5 та інші сусіди, які також відпочивали у дворі. Близько 21-ї години він зустрів знайомих ОСОБА_37 та ОСОБА_6, з якими розмовляв на протязі 15 хвилин. Близько 23-ї години, він провів співмешканку додому, оскільки їй вранці треба було рано вставати, а сам пішов до себе додому

29.09.2007 року близько 15-ї години, він вийшов з підїзду свого будинку, де зустрів співробітника міліції ОСОБА_7. ОСОБА_7 сказав йому, що треба поговорити але для цього необхідно на 20 хвилин заїхати у відділ міліції. Оскільки він був одягнений у шорти, то сказав ОСОБА_7, що не заперечує проти розмови, але йому треба переодягтися. ОСОБА_7 відповів йому, що переодягатися не потрібно, оскільки він незабаром привезе його додому. У дворі він звернув увагу на те, що на подвірї стоять два легкових автомобіля, в яких знаходилися працівники міліції. Він чув, як ОСОБА_7 передзвонив комусь по телефону та запитав, чи не заходили вони до нього додому, а коли йому відповіли, що не заходили, то ОСОБА_7 сказав, що не потрібно нікуди заходити, що ОСОБА_2 вже сам вийшов. З підїзду вийшли працівники міліції - ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Його посадили в один з автомобілів, який знаходився у дворі, і проїхавши близько 20 метрів, в його присутності почали вирішувати куди далі їхати. ОСОБА_3 запропонував везти його на Ташлицьке водосховище, сказавши йому при цьому, що опиратися не варто. В автомобілі, куди посадили його, знаходилися працівники міліції ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ще один працівник міліції, прізвища якого він не знав, а в другому автомобілі їхали начальник міліції ОСОБА_8 та його заступник ОСОБА_3. Обїхавши Ташлицьке водосховище з лівого боку, автомобіль, в якому він знаходився, зупинився. Йому за спиною вдягнули на руки наручники і на його запитання стосовно того, що сталося і в звязку з чим з ним так поводяться, ОСОБА_3 відповів, що він зараз про все дізнається. Після цього за гілки дерева зачіпили буксувальний трос, на якому підвісили його на дерево. На його запитання, що ж врешті сталося, ОСОБА_7 відповів, щоб він розповів, як вбив людину. Він заперечував, що когось не вбивав та пояснював, що ніякого відношення до скоєння цього злочину не має. Але ОСОБА_2 сказав йому, що він мабуть не зрозумів, що якщо вони говорять, що він вбив, то значить треба признаватися у скоєнні вбивства. Потім, вищезазначені працівники міліції почали його бити кулаками по печінці та нирках, періодично, коли він втрачав свідомість, його знімали з дерева та відливали водою, потім знову підвішували на дерево та били. Він, намагався довести, що нікого не вбивав, але йому пояснили, що просто так його не відпустять та наказали писати явку з повинною, а вони улагодять всі питання в суді і він отримає покарання з випробувальним терміном, як за вбивство скоєне при самозахисті. Після цього, його привезли у відділ міліції, і так, як після застосування до нього фізичного насилля, самостійно пересуватися він не міг, його занесли в кабінет ОСОБА_7 і наказали писати явку з повинною. Він відмовлявся писати явку з повинною та просив, щоб йому надали захисника, але ОСОБА_3 сказав йому, вони його найкращі захисники та знову наніс йому два удари кулаками по голові. Зрозумівши, що в нього немає вибору, він погодився написати явку з повинною. Що саме писати йому диктували працівники міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_3. Наступного дня вранці до нього прийшов ОСОБА_7 і запитав чи памятає він те, що написав в явці з повинною та повідомив, що зараз його повезуть на місце події, де він покаже на місці про обставини скоєння злочину, так, як це було описано в явці, а при проведенні відтворення обстановки та обставин події поводив себе так, як наказали йому співробітники міліції. При цьому йому піднесли манекена, на якому він і показував яким чином нібито вдарив ножем потерпілого. При цьому, оскільки він є лівшею, ніж він тримав у лівій руці, тому удар прийшовся в праве підребірря манекену. В цей час, присутній при проведенні цієї слідчої дії, слідчий Кастаньян зауважив ОСОБА_7 на те, що насправді це було не так, на що той відповів, що це не вже має важливого значення. Потім його запитали, куди він подів ніж, на що він відповів, що викинув його та показав перше місце, що йому впало в око поблизу ТРП. Після цього йому дали папку і сказали, щоб він показав, як саме викидав ніж. При всьому відтворення обстановки події фіксувалося відеокамерою. Потім його знову привезли до відділку міліції, де сказали, що треба кілька днів посидіти в ізоляторі тимчасового тримання Арбузинського районного відділу міліції, після чого пообіцяли, що відпустять додому. Але при цьому попередили, щоб ні при яких обставинах, він нікому не розповідав про те, що його кудись возили та застосовували фізичне насилля та ще щось обіцяли, у разі коли він зізнається у вбивстві, але дали слово офіцера, що домовляться в суді, щоб йому було призначено покарання не повязане з позбавленням волі. В ході всього судового засідання підсудний стверджував, що насправді він нікого не вбивав і навіть не був того дня в тому місці, де було скоєно злочин. Обмовив себе на початку досудового слідства, оскільки на нього здійснювався психологічний тиск з боку працівників міліції та застосовувались недозволенні методи слідства. При цьому наголосив, що він раніше добре знав покійного, а в явці з повинною написано, що це був раніше не знайомий йому чоловік.

Дослідивши докази по справі, представлені органом досудового слідства, та докази здобуті під час судового слідства, вислухавши покази підсудного, потерпілої та свідків, суд приходить до висновку про те, що предявлення ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні ним навмисного вбивства ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження.

Так, потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що покійний ОСОБА_3 був її рідним сином. ІНФОРМАЦІЯ_2 після 20 годин, син зателефонував їй та повідомив, що викликає автомобіль "таксі", щоб зі своїми речами переїхати до неї від своєї співмешканки. Приблизно через 20 хвилин, син дійсно підїхав на автомобілі "таксі" і оскільки, двері підїзду були зачинені, а вона мешкає на першому поверсі, постукав у вікно та попросив вийти та допомогти занести його речі. Вона відразу ж вийшла на вулицю, та побачила, що автомобіль "таксі" розвертається, а водій повідомив їй, що їде до лікарні. Навкруги більше нікого не бачила, вона забрала речі сина, що залишилися біля підїзду і пішла додому. Через 20 хвилин, зателефонувала сину на мобільний телефон, але їй відповіли з лікарні, що син у важкому стані знаходиться в реанімації. Вона поїхала до лікарні, піднялася на 5-й поверх до реанімаційного відділення, щоб дізнатися про стан сина. До неї вийшов лікар ОСОБА_10 та повідомив, що сина врятувати не вдалося та те, що він помер. В те, що сина вбив підсудний ОСОБА_2 вона не вірить, тому претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 не має, просила його виправдати та знайти справжнього вбивцю її сина.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що восени 2007 року, у вечірній час, його як чергового хірурга, викликали в стаціонарне відділення СМСЧ-2 м. Южноукраїнська. Коли він прибув на виклик ОСОБА_3 знаходився на операційному столі та знаходився у стані клінічної смерті. Всі спроби врятувати життя пацієнта позитивних результатів не дали. Причиною смерті ОСОБА_3 була сквозна рана в область серця, яку можна було спричинити з застосуванням значної фізичної сили, людиною, яка проходила спеціальну підготовку та довжиною леза в середньому не менше 17 см., яке було виготовлено із спеціального металу, щоб не ламалося. Як лікар він вважає, що таке тілесне ушкодження, яке було заподіяно потерпілому не можливо було б спричинити звичайним кухонним ножем.

Органи досудового слідства посилаючись в обвинувальному висновку на покази свідка ОСОБА_10 перекрутили факти та виклали їх так, що вони зовсім не відповідають тим показам, які він давав, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_4 суду показав, що працюючи водієм «таксі», він виїхав на виклик. Таксі було замовлено за адресою будинок АДРЕСА_2. Виявилося, що пасажиром буде його знайомий ОСОБА_3. Приїхавши до підїзду будинку, де проживає мати ОСОБА_3, останній вийшов з автомобіля та постукав у вікно квартири, розташованої на першому поверсі та повертався до автомобілю. ОСОБА_4 стояв коло автомобіля, коли зі сторони дитячого майданчика підійшли двоє молодиків, один з яких запитав його чи вільне таксі, на що він пояснив, що ні, так як пасажир, якого він привіз вивантажить свої речі і поїде далі. ОСОБА_3, який в цей час також підійшов до автомобіля, запропонував їм допомогти йому вивантажити свої речі, якщо їм треба кудись поїхати. Свідок чув, що один із молодиків сказав, що така допомога буде коштувати 50 доларів США, на що ОСОБА_3 відповів, що за такі гроші він їх обох може «завалити». Ніякої сварки він не чув, а бійки не бачив. А потім, коли несподівано повідомив, його треба відвезти до лікарні, побачив сліди крові на одежі в області, де у людини розташовано серце, тому він і відвіз його до лікарні, де передав медичним працівникам та став чекати працівників міліції.

При цьому свідок пояснив, що він не може стверджувати про те, що одним із тих, хто підійшов до потерпілого, був саме ОСОБА_2, так, як було темно і розгледіти обличчя було не можливо, а в чому він був одягнений не памятає. Одне, що він бачив, що один був високого зросту, а інший трохи низчим. Як сверджував свідок ОСОБА_4, такі ж пояснення він давав і працівникам міліції, а впізнання підсудного з його участю було проведено після того, як йому у відділі міліції було повідомлено, що злочинця знайдено та продемонстрували відеозапис з відтворенням обстановки та обставин події, на якій він і побачив саме підсудного. Свідок суду спочатку підтвердив, що впізнання, предявлених йому осіб, мало місце саме після демонстрації відеозйомки з участю ОСОБА_2, а потім, посилаючись на погану память, підтвердив, що фоторобот нападника працівниками міліції дійсно було зроблено на підставі його свідчень.

Свідок сторони захисту, ОСОБА_5 суду повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік прийшов додому у пяному вигляді, щоб уникнути скандалу, вона вийшла на вулицю, де перебувала з 17 до 23 години. Весь цей час у дворі перебував і ОСОБА_2, який спочатку сидів за столиком зі своєю дівчиною ОСОБА_39, а потім до них приєдналися ще їх загальні знайомі.

Ту обставину, що підсудний в той час, коли було скоєно вбивство, не міг знаходитися на місці скоєння злочину, підтвердила в судовому засіданні також свідок ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що в той вечір, коли було скоєно вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_2 він бачив у дворі, разом зі своєю дівчиною. Останній був вдягнений в темну футболку та джинси синього кольору, ніякого головного убору на голові у нього не було.

Допитаний за клопотанням прокурора, в якості свідка слідчий слідчого відділення Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_13 суду показав, що в його провадженні знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у навмисному вбивстві ОСОБА_3. Тому саме він виїзжав на місце події, де підсудний в присутності понятих та працівників міліції показав і розповів, як ним було здійснено злочин, а також показав, куди викинув ніж, після його скоєння. При цьому вівся відеозапис. Ніяких скарг з приводу застосування до нього недозволених методів, підсудний не заявляв.

Пояснити чому свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві давав зовсім інші покази ніж в судовому засіданні ОСОБА_13 не зміг, а ту обставину, що на прохання ОСОБА_2 забезпечити його захисником, відповідав, що найкращими захисниками є працівники міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_3, звичайно заперечував.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_3, деякий час проживав у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_15, з якою вони часто сварилися та навіть билися. А на передодні смерті, коли ОСОБА_3 прийшов додому, остання постійно телефонувала та вимагала його повернутися до неї, а також погрожувала. На мобільний телефон посилала СМС повідомлення, в якому було написано: «ОСОБА_39 квіти, а ОСОБА_3 памятник, на той випадок, коли останній залишиться в сімї». Зі слів ОСОБА_3 їй стало відомо про те, що коли він забирав свої речі, щоб переїхати до матері, ОСОБА_15 вчинила скандал, в ході якого порізала і порвала речі ОСОБА_3.

Та обставина, що речі потерпілого насправді було пошкоджено, зафіксовано органами досудового слідства, при огляді речей ОСОБА_3, які він перевіз від ОСОБА_15 до своєї матері, в протоколі (Т. № 1 а.с. 33).

В поясненнях ОСОБА_15 (Т. № 1 а.с. 36), які остання також не заперечувала, а також повідомляла працівникам міліції про те, що ОСОБА_3 після того, як забрав свої речі, викликав таксі та пішов з квартири.

Як видно з протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 та фототаблицею до нього (Т. № 1 а.с. 36) в декількох місцях поблизу підїзду № 2 будинку № 5 по бульвару Шкільному в м. Южноукраїнську Миколаївської області були виявлені пятна бурого кольору, схожі на кров. Огляд місця події проводився з 21 год. 50 хв. до 22 год. 30 хв., за участю понятих, у тому числі і водія таксі, який і привозив ОСОБА_3 до лікарні.

На а.с. 7 Т. № 1 в протоколі огляду предметів не відображено, якій особі вони належали та місце проведення зазначеної слідчої дії.

Як видно з протоколу (Т. № 1 а.с. 10) з 1 до 3.05 години 27.09.2009 року проводився огляд автомобіля належного на праві власності ОСОБА_16, яким на підставі довіреності, 26.07.2007 року керував його тесть ОСОБА_7. В результаті огляду на передній панелі автомобілю та передньому пасажирському сидінні було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров.

Як видно з фототаблиці до вищезазначеного протоколу (Т. № 1 а.с. 20) плями схожі на кров залишилися і на ричазі переключення швидкостей.

В явці ОСОБА_2 з повинною, яку було ним написано 29.09.2007 року (Т. № 1 а.с. 105), викладені обставини противоправного позбавлення життя іншої людини, не міститься ніяких даних ні про таксиста. до якого він звертався, ні про причини конфлікта, який між ними стався, що став мотивом для вчинення такого злочину. В судовому засіданні повністю знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_3 та підсудний були раніше знайомі та те, що ніяких неприязних стосунків між ними не було.

Дану обставину в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_36, які в суду показали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були давніми знайомими, та те, що ніяких неприязних стосунків між ними не було.

Тоді виникає питання, чому у своїй явці з повинною, написано про те, що чоловіка в умисному позбавленні життя, якого його обвинувачують, він раніше не знав. а причиною конфлікту, який стався в районі ТРП, розташованого у другому мікрорайоні, була відмова дати сигарету.

Такі покази давав ОСОБА_2 при допиті його в якості підозрюваного (Т. № 1 а.с.113-114), але органи досудового слідства не перевірили чомусь віддали переваги показам свідка ОСОБА_4, який в ході судового розгляду путався у своїх показах та неодноразово їх змінював, посилаючись на втрату памяті із-за великого проміжку часу, який пройшов після вбивства потерпілого.

Не дивлячись на те, що у підсудного було вилучено одежу в якій він був одягнений ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зазначено в протоколах виїмки (Т. № 1 а.с. 116, 118) речей, в яких за описанням свідка ОСОБА_4 був вдягнений злочинець, серед них не було знайдено.

В протоколі відтворення обстановки та обставин події (Т. № 1 а.с. 120-122) зазначено про те, що в присутності свідків сам повідомив про те, що він сам покаже те місце, де ним було скоєно злочин, але понятий ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначив про те, що навпаки не ОСОБА_2, а співробітники міліції повідомили куди учасники слідчої дії направляються.

Свідок ОСОБА_19 суду підтвердив, що він дійсно був присутнім в якості понятого, при відтворенні обстановки та обставин вбивства. При цьому показав, що місце де буде проводитися вищезазначена слідча дія, було вказано працівниками міліції. Саме виконання цієї слідчої дії пройшло дуже швидко, так, як з пояснень працівників міліції. саме в цей час у дворі мав відбутися похорон. ОСОБА_2 показував, як він своєю лівою рукою наніс удар в область серця пасажиру «таксі». Потім те місце, куди було викинуто ніж, але у зазначеному підсуднім місці, знаряддя вбивства ніхто навіть не збирався шукати.

Крім того у вищезазначеному протоколі дуже детально викладено події, які мали місце ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначено, що при проведенні цієї слідчої дії велася відеозйомка.

В судовому засіданні при перегляді відеозапису, суд прийшов до висновку про те, що насправді останній дійсно не знав місця скоєння злочину, у якому він обвинувачується та обставин його скоєння.

При допиті в якості обвинуваченого (Т. № 1 а.с. 132) останній повідомив про те, що він спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження звичайним кухонним ножем, який в подальшому викинув.

При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_2 вказав на місце куди він викинув знаряддя, яким було вбито ОСОБА_3, але як слідує з рапорту слідчого СВ Южноукраїнського МВ УМВС України Кінаша В.С. (Т. № 1 а.с. 135) на території, куди нібито було викинуто ніж, його знайдено не було.

Відповідно до висновку (Т. № 1 а.с. 144-146, 164-167) при проведенні судово-медичної експертизи ножів вилучених за місцем проживання ОСОБА_2, з бардачка автомобілю таксі, в якому в лікарню було доставлено потерпілого, крові виявлено не було.

Відповідно до висновку експертизи речових доказів (Т. № 1 а.с. 152-157) на речах, які були вилучені у підсудного, як такі, в яких він був одягнений під час скоєння злочину, крові також не виявлено.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, судово-медичний експерт прийшов до висновку про те, що: в області грудної клітини: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в 5-му міжребіррі, з пошкодженням передньої стінки лівого шлуночку серця в області верхівки і задньої бокової стінки лівого шлуночку, гемоторакс в лівій плевральній порожнині 1500 мл рідкої крові; післяопераційна рана лівої половини грудної клітини, Смерть гр. ОСОБА_3, 1973 року народження, наступила в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням передньої стінки лівого шлуночку серця в області верхівки і задньої бокової стінки лівого шлуночку, що супроводжувався масивною внутрішньою кровотечею, а також явищами геморагічного шоку. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням серця носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження, що призвело смерть потерпілого. Утворення даного пошкодження в строк і при обставинах, вказаних в постанові не виключається. Напрям раневого каналу спереду назад, зліва направо, від низу до верху. Довжина раневого каналу не менше 17 см.. Враховуючи морфологічні особливості рани - трапецієвидна форма, декілька нерівні, осаднені по всьому периметру рани краю, відносно тупі кінці, експерт вважає, що дане пошкодження могло утворитися в результаті дії якогось твердого предметі, що має трапецієвидну ріжучу кромку, типу столярної стамески. Для спричинення даного пошкодження удар подібним предметом повинен був бути завданий із значним зусиллям. Зважаючи на локалізацію пошкодження на тілі ОСОБА_3, вважає, що потерпілий, до нападаючого, був розташований передньою, або ж лівою передньобоковою поверхнею тіла. Після спричинення потерпілому вищеописаного припадаючого поранення грудної клітки з пошкодженням серця, останній міг здійснювати активні дії, говорити, пересуватися. Час здійснення активних дій за наявності вищеописаних пошкоджень серця, індивідуально, і може складати від декількох секунд, до 5-40 хвилин. Таким чином, здійснення активних дій потерпілим ОСОБА_3, як вказує свідок ОСОБА_4, не виключається. Як випливає з наданої медичної карти № 4564 стаціонарного хворого РАО СМСЧ-2, смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22 годині 30 хвилин, що не суперечить даним судово-медичного дослідження трупа. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,18 проміле, що стосовно живих осіб, як правило, відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння.

Таким чином своїм висновком експерт підтвердив покази лікаря ОСОБА_10 про те, що для причинення такого тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 потрібно було прикласти значні фізичні зусилля та ставить під сумнів добуті під час проведення досудового слідства докази про те, що знаряддям спричинення тілесних ушкоджень, що стали причиною смерті потерпілого був звичайний кухонний ніж.

Крім того в медичній картці ОСОБА_3 (Т. № 1 а.с. 178) зазначено про те, що пацієнт з ножовим пораненням в області серця поступив до лікарні 26.09.2009 року о 20 годині 50 хвилин, а свідок ОСОБА_4, як на досудовому слідстві. так і в судовому засіданні свідчив про те, що близько 21 години він тільки отримав замовлення від ОСОБА_3 про виклик таксі.

Як слідує з протоколу огляду від 30.11.2007 року (Т. №. 1 а.с. 224-226) в присутності понятих слідчим було проведено огляд 18 кухонних ножів, які добровільно видав органам досудового слідства батько підсудного та були вилучені за місцем проживання ОСОБА_2.

Дані ножі, за винятком трьох, було повернуто ОСОБА_20, тому, що як зазначено в протоколі (Т. № 1 а.с. 229-230) вони за своїми технічними характеристиками не можуть бути знаряддями вбивства, так, як відповідно до акту розтину трупа ОСОБА_3 довжина раневого каналу на тілі потерпілого складає не менше 17 см..

На аркуші справи 1 Т. № 2 міститься заява ОСОБА_4 про те, що він відмовляється від проведення очних ставок між ним та ОСОБА_2, мотивуючу свою відмову тим, що він передбачає загрозу своєму життю та життю своїх близьких, але в матеріалах справи не міститься ніяких даних про те, що така реальна загроза була в наявності, або про те, що органами досудового слідства проводилася перевірка такої заяви, та яке рішення було прийнято по її результатам.

При проведенні судово-медичної експертизи ножів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_2 експерт прийшов до висновку про те, що тілесне ушкодження ОСОБА_3, не могло бути спричинене клинками наданих на експертизу ножів, що підтверджується висновком (Т. № 2 а.с. 42-45 та а.с. 51-54).

Судом прокурору м. Южноукраїнська надавалося доручення перевірити заяву підсудного про його місце знаходження ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 21 до 22 години 30 хвилин, про що свідчить постанова (Т. № 2 а.с. 147) та доручення слідчому СУ УМС України в Миколаївській області про допит свідка ОСОБА_5(постанова суду Т. № 2 а.с. 164).

На виконання доручення суду слідчий обмежився тим, що відібрав у ОСОБА_21 заяви про зобовязання зявитися в судове засідання для дачі показів у якості свідка (Т. № 2 а.с. 168). Про виконання доручення суду щодо перевірки місця знаходження підсудного у день скоєння злочину, в матеріалах кримінальної справи не має, тому за клопотанням захисника підсудного в судовому засіданні були допитані свідки.

Дослідивши в судовому засіданні наведені вище докази, суд приходить до висновку, що предявлене ОСОБА_2 обвинувачення в умисному противоправному заподіянні смерті ОСОБА_3 є припущеннями і ґрунтується лише на показах свідка ОСОБА_4, які містять в собі протиріччя та змінювались декілька раз в ході судового слідства.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що як в ході досудового. так і в ході судового слідства не доведено участі підсудного у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України. Так, як для правильної кваліфікації вбивства важливе значення має дослідження мотиву і мети заподіяння смерті, так, як мотив злочину настільки важлива ознака субєктивної сторони складу злочину, що могло сказати про те, що доки невідомий мотив тих чи інших дій, доти не можна дати суспільну чи юридичну оцінку цим діям.

Пленум Верховного Суду зазначив, що при засудженні за вбивство суди повинні старанно досліджувати мотиви злочину так, як невиконання цих вимог призводить до судових помилок.

Пленум зазначив, що вимоги закону про всебічне, повне та обєктивне дослідження всіх обставин вчиненого злочину, повинно особливо враховуватися у справах про навмисне вбивство.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що не доведено участі підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

За таких обставин ОСОБА_2 підлягає виправданню в предявленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України.

Також органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 18.12.2008 року в м. Южноукраїнську, він знаходячись в стані алкогольного спяніння та маючи при собі ніж, який носив за поясом брюк, не маючи на те передбаченого законом дозволу, о 4-ій годині спільно з ОСОБА_22 прибули в зал ігрових автоматів "Багіра", розташований по вул. Парковій, № 6-а, що має цілодобовий режим роботи, де на той час знаходилися й інші відвідувачі ігрової зали - ОСОБА_23 і ОСОБА_24, з якими раніше підсудний знайомий не був.

Перебуваючи у вищезазначеному розважальному закладі, ОСОБА_2, під надуманим приводом програшу кимсь з відвідувачів ігрового залу, залишених ним в ігровому автоматі грошових коштів, безпричинно затіяв сварку з ОСОБА_24 і ОСОБА_23, в ході якої, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, не реагуючи на зауваження присутніх там працівників закладу ОСОБА_25 і ОСОБА_26, спробував завдати удару кулаком по голові ОСОБА_24, який активно обороняючись, перехопив руку нападаючого і завдав своєю головою удар ОСОБА_2 в область челюсті, застосувавши після цього до останнього прийом САМБО (самооборона без зброї) - загиб руки за спину.

Присутній в ігровому залі ОСОБА_22, що не приймав участі в хуліганських діях ОСОБА_2, вдарив рукою по спині ОСОБА_24, який оборонявся, у звязку з чим, ОСОБА_23, присікаючи можливість повтору аналогічних дій, завдав удару кулаком по голові ОСОБА_27 і також застосував до нього прийом САМБО загиб руки за спину.

Чекаючи приїзду, викликаних в телефонному режимі співробітників міліції, на прохання працівника закладу ОСОБА_25, ОСОБА_23 і ОСОБА_24 залишили приміщення ігрового залу "Багіра" та продовжили утримувати ОСОБА_27 і ОСОБА_28 на прилеглому до даного приміщення майданчику вулиці.

Проте, ОСОБА_2, бажаючи продовження своїх хуліганських дій, під обманним приводом цивілізованого вирішення конфліктної ситуації, забезпечивши собі можливість вільного пересування, віддалився від ОСОБА_23 і ОСОБА_24 на максимально можливу дистанцію, після чого, дістав ніж, який увесь час носив при собі і, демонстративно тримаючи його в руці, стрімко попрямував у бік ОСОБА_23 і ОСОБА_24

Попереджаючи можливість отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_23 сховався з поля зору нападаючого ОСОБА_2 за приміщенням ігрового залу "Багіра", а ОСОБА_24, пройшовши всередину вказаного приміщення, спільно з ОСОБА_26 почав утримувати вхідні двері, перешкоджаючи таким чином проникненню туди ОСОБА_2.

У відповідь на це, ОСОБА_2, продовжуючи супроводжувати свої дії нецензурною лайкою, ударом ноги розбив скло утримуваних ОСОБА_24 і ОСОБА_26 вхідних дверей приміщення, і в отвір, що утворився в результаті удару, просунув ніж, яким почав розмахувати в різних напрямках, маючи намір нанести тілесні ушкодження ОСОБА_24, який продовжував утримувати вхідні двері приміщення.

Спостерігаючий за тим, що відбувається на вулиці ОСОБА_23, маючи намір відвернути увагу нападаючого ОСОБА_2, покинув місце свого тимчасового притулку і навмисно потрапив у поле зору ОСОБА_2 який, бажаючи продовжити зясування відносин, наблизився до ОСОБА_29 і тричі спробував завдати йому ковзаючих ударів ножем в область тулубу, від яких ОСОБА_23 відхилився та почав стрімко покидати місце події, прямуючи по проїжджій частині вул. Паркової в м. Южноукраїнську, а ОСОБА_2 з ножем в руках почав переслідувати його.

В цей час, ОСОБА_24 на своєму автомобілі наздогнав тікаючого ОСОБА_23 і посадивши останнього в салон автомобіля, направився до Южноукраїнського МВ УМВС.

Таким чином, ОСОБА_2, з причин незалежних від його волі, не вдалося заподіяти потерпілим ОСОБА_24 і ОСОБА_23 тілесні ушкодження.

18.12.2008 року о 4 годині 10 хвилин, в м. Южноукраїнську, після вчинення вищезгаданих хуліганських дій, співробітниками Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, у дворі будинку № 7 по вул. Набережній Енергетиків, був затриманий ОСОБА_2, і при огляді місця адміністративного затримання ОСОБА_2, був виявлений і вилучений придбаний ним у невстановлений час і місці ніж, який є холодною зброєю, відноситься до короткоклинкової зброї колючо-ріжучої дії та який він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні хуліганських дій визнав частково пояснивши, що вчинив їх обороняючись від нападу хлопців, які безпричинно на нього напали, у незаконному носінні холодної зброї, без передбаченого законом дозволу своєї вини не визнав, пояснюючи, що ніж він не носив при собі, а знайшов біля входу в ігорний зал під час конфлікту з потерпілими, в умисному вбивстві не визнав, посилаючись на те, що він взагалі не був на місці скоєння злочину і дізнався про це вбивство під час досудового слідства коли, використовуючи недозволені засоби слідства, його змусили підписати зізнання у вбивстві ОСОБА_3.

Підсудний ОСОБА_2 суду показав, що 18.12.2008 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_22 знаходився в барі "Едем", розташованому по вул. Дружби Народів в м.Южноукраїнську, де вживали пиво та слабоалкогольні напої. Після того, як бар "Едем" зачинився, вони близько 4-ї години на автомобілі "таксі" поїхали в ігровий зал "Багіра", що знаходиться в м. Южноукраїнську по вул. Парковій, де купили по бокалу пива та вийшли на вулицю покурити. Повернувшись в приміщення ігрової зали, він зарядив ігровий автомат грошима та пішов випити пива, а коли повернувся, то побачив на екрані ігрового автомату, що гроші програно. Хто програв його гроші він не бачив, тому почав зясовувати, хто це зробив. Дівчина-оператор пояснила йому, що якщо поставив на гру гроші, то потрібно було попередити її про це або поставити попереджувальну табличку. Один з хлопців, що знаходилися неподалік ОСОБА_24 запитав в нього, чи повернули йому гроші. Він відповів, щоб він зарядив їх в автомат. На ґрунті цього між ними розгорівся конфлікт під час якого ОСОБА_24 вдарив його головою в обличчя. Оператор ігрового залу запропонувала їм вийти з приміщення бару. Коли вони всі разом вийшли на вулицю, ОСОБА_24 відразу ж почав наносити йому удари, а хлопець, що був з ним - ОСОБА_23, почав бити ОСОБА_22 Під час бійки, він озирнувся і помітив біля входу в ігрову залу ніж, щоб припинити побиття, витягнув його з чохла і, ОСОБА_24 побачивши ніж забіг в приміщення ігрового залу, а ОСОБА_23 втік у бік лазні.

Після цього, він підійшов до вхідних дверей приміщення ігрового залу, але вони були зачинені з середини. Він почав стукати, але йому ніхто не відчинив дверей і від злості, він вдарив ногою по дверях та розбив скло. Потім підняв ОСОБА_22, який лежав на землі, і вони разом пішли в місто, але біля будинку № 7 по вул. Набережній Енергетиків, їх наздогнав патрульний автомобіль і вони були доправлені у відділ міліції за вчинення адміністративного правопорушення. Знайдений біля ігрового залу ніж, він викинув.

На слідуючий день він відшкодував власнику ігрового залу вартість розбитого скла, попросив вибачення у оператора, яка повернула йому загублені ключі та мобільний телефон, який належав ОСОБА_22

Потерпілий ОСОБА_24 показав суду, що 18.12.2008 року о 2 годині ночі він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_23, разом з яким поїхали до ігрового залу "Багіра", розташованого по вул. Парковій, в м. Южноукраїнську, щоб пограти в більярд. Приблизно о 4 годині, в ігровий зал прийшли двоє раніше незнайомих їм хлопців, які перебували у стані алкогольного спяніння. Хлопці грали на ігрових автоматах, а через деякий час ОСОБА_2 підійшов до адміністратора і повідомив, що хтось програв його гроші залишені в автоматі. Він зробив ОСОБА_2 зауваження, на що останній почав висловлюватися нецензурною лайкою. ОСОБА_2 поводив себе при цьому агресивно та висловлював на його адресу погрози. Потім ОСОБА_2 наблизився до нього і замахнувся, щоб вдарити, але він блокував його удар заламавши йому руку і у відповідь, першим наніс удар головою в область обличчя ОСОБА_2 ОСОБА_22, який був разом з ОСОБА_2 кинувся на нього, але ОСОБА_23, який був поряд з ним, зупинив ОСОБА_22 Після цього, вони з ОСОБА_23 заломили за спину руки обом хлопцям та для припинення їх хуліганських дій, попросили касира-оператора викликати працівників міліції та вивели їх на вулицю. Знаходячись на вулиці, ОСОБА_2 під приводом спокійного вирішення конфлікту, попросив його відпустити, а потім віддалився від них на невелику відстань, дістав з-під дублянки ніж та направився в їхній бік. Побачивши ніж, він забіг в приміщення ігрового залу і закрив за собою вхідні двері та почав їх утримувати, щоб перешкодити нападаючому на нього з ножем підсудного проникнути в приміщення. ОСОБА_2, знаходячись на вулиці, почав сильно смикати вхідні двері, намагаючись відкрити їх, щоб проникнути в приміщення. Присутній в приміщенні ігрового залу охоронець, також допомагав йому утримувати вхідні двері. В цей момент, ОСОБА_2, ударом ноги розбив скло вхідних дверей, та просунув руку з ножем в отвір, який утворився в дверях після удару та почав розмахувати ним в різні боки. ОСОБА_23, що залишився на вулиці, почав відволікати ОСОБА_2 який, побачивши ОСОБА_23 припинив розмахувати ножем і побіг за ним. Скориставшись ситуацією, він вибіг з приміщення ігрового залу і на своєму автомобілі наздогнав тікаючого ОСОБА_23, посадив його в салон транспортного засобу і покинув місце події. Ніяких претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 не має, тому цивільного позову не заявляв.

Потерпілий ОСОБА_23 пояснив суду, що 17.12. 2008 року приблизно о 2 годині ночі, він разом з ОСОБА_24 прийшли до ігрового залу "Багіра", розташованого по вул. Парковій в м. Южноукраїнську. Через деякий час до ігрового залу прийшло двоє незнайомих йому хлопців та почали грати на гральних автоматах. Коли вони підійшли до касира, щоб забрати виграні гроші, касир сказала, що грошей в касі немає і вона напише їм розписку, а гроші поверне пізніше. В цей час, до касира підійшов ОСОБА_2 і сказав, що хтось програв заправлені ним в автомат гроші, потім підійшов до охоронця та почав зясовувати, куди поділися його гроші. Всі ці дії супроводжувалися нецензурною лайкою і ОСОБА_24 зробив йому зауваження. ОСОБА_2 замахнувся рукою в область голови ОСОБА_24, але той присік удар і у відповідь вдарив ОСОБА_2 В цей час ОСОБА_22, який був разом з ОСОБА_2 почав замахуватися на нього, але він відштовхнув його, від чого той впав на підлогу, оскільки був пяний. Потім вони всі вийшли на вулицю, де між ними відбувалася сварка. На якусь мить, ОСОБА_2 відбіг від них, витяг ніж і направився в їх бік. Побачивши це, ОСОБА_24 зайшов в приміщення ігрового залу і закрившись, утримував вхідні двері. ОСОБА_2 стукав у двері та вимагав, щоб йому відчинили двері, а потім розбив скло на вхідних дверях, просунув в утворившийся отвір ніж і почав ним розмахувати. Він, маючи намір відвернути його увагу, вийшов зі своєї схованки. ОСОБА_2 побіг за ним. В цей час ОСОБА_24 на своєму автомобілі наздогнав його і вони разом поїхали. Потім на місце події прибули працівники міліції, яких викликали працівники ігрового залу. Ніяких претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 не має, цивільного позову не заявляв.

Свідок ОСОБА_30 пояснив суду, що працює водієм Южноукраїнського МВУМВС України в Миколаївській області. 18.12.2008 року в чергову частину Южноукраїнського МВУМВС України в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що в залі ігрових автоматів "Багіра" бійка. Прибувши за місцем виклику разом з слідчо-оперативною групою, від працівників ігрового закладу дізнався про те, що двоє хлопців, один з яких погрожував ножем, влаштували бійку з іншою групою хлопців та про те, що ОСОБА_2 намагався вдарити другого ножем. Також працівники закладу вказали напрямок, куди пішли порушники громадського порядку. Проїхавши у вказаному напрямку, біля будинку №7 по вул. Набережній Енергетиків, побачили двох хлопців, один з яких, помітивши патрульний автомобіль, викинув у кущі якийсь предмет. Зупинившись біля цих хлопців, побачили, що в одного з них обличчя у крові. Викликали дільничного інспектора, а самі пішли шукати понятих. Коли приїхав дільничний інспектор, у відношенні до ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 КпАП України. В присутності понятих, в кущах було виявлено і вилучено ніж. При цьому ОСОБА_2 не відмовлявся, що ніж належить саме йому. Потім ОСОБА_2 повезли до СМСЧ-2 м. Южноукраїнська для медичного огляду на стан алкогольного спяніння. Також бачив в ігровому залі "Багіра" двох потерпілих, які також були у крові та те, що були розбиті вхідні двері ігрового закладу.

Свідок ОСОБА_31 пояснив суду, що працює оперуповноваженим ОБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області. В середині грудня 2008 року був в складі слідчо-оперативній групи. Близько 4 години, до чергової частини Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, надійшов виклик з ігрового залу "Багіра" про те, що хлопець з ножем погрожує іншим відвідувачам закладу. Коли приїхали за місцем виклику, то побачили розбите скло у вхідних дверях ігрового залу та двох молодиків у крові. Дізнавшись напрямок, куди пішли ті, хто влаштував бійку, на патрульному автомобілі поїхали за ними. Неподалік будинку №6 по вул. Миру, побачили двох хлопців та те, що один з них, побачивши патрульний автомобіль щось викинув у кущі. Вони затримали підсудного ОСОБА_2 та ще одного хлопця, в якого обличчя також було в крові. Обидва були сильно пяні. Телефоном викликали дільничного інспектора, який залишився у ігровому залі "Багіра", щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення. Потім запросили двох понятих, в присутності яких, в кущах був виявлений та вилучений ніж, який викинув ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_26 пояснив суду, що працює охоронцем в ігровому залі "Багіра" і до його посадових обовязків належить наглядати за ігровими автоматами. 18.12.2008 року він знаходився на зміні, коли до ігрового залу спочатку прийшло двоє хлопців, потім ще троє. Ці троє вийшли до ігрового залу, один пішов, а двоє грали і одному з них випав виграш. Потім ОСОБА_2 спитав де його 10 гривень, які він зарядив в автомат. Оператор відповіла йому, що ніхто гроші не ставив і з приводу цього між ними виник конфлікт. Він намагався пояснити ОСОБА_2 те, що він ніяких грошей не ставив, однак той і слухати не хотів і оскільки, був дуже пяний, тільки висловлювався нецензурною лайкою на їхню з оператором адресу. В цей час ті хлопці, які виграли, стояли поруч з оператором в очікуванні одержання свого виграшу. ОСОБА_2 почав чіплятися до них, висловлюючи претензії з приводу зниклих грошей в образливій формі. Потерпілі, почали його заспокоювати, але ОСОБА_2 на їх зауваження не реагував. Вони почали штовхати один одного і ОСОБА_2 впав. Потерпілі вивели на вулицю ОСОБА_2, а через деякий час, ОСОБА_24 забіг в приміщення ігрового залу, зачинив двері, в які почав стукати ОСОБА_2 Вони разом утримували вхідні двері ігрового залу, а ОСОБА_2 бив в них руками і ногами, висловлюючись нецензурною лайкою та погрожуючи всіх порізати, а потім розбив скло, просунув у отвір руку з ножем та почав ним розмахувати. Оператор і бармен ігрового залу були дуже налякані і викликали працівників міліції, які приїхали вже після того як підсудного на місці події вже не були.

Свідок ОСОБА_32 пояснила суду, що працює барменом в барі "Босфор", що розташоване в одному приміщенні з ігровим залом "Багіра". 18.12.2008 року знаходилася на своєму робочому, але в нічний час відвідувачів в барі не було і вона відпочивала. Потім до бару зайшло троє відвідувачів, серед яких був і підсудний, які замовили горілку та апельсин. Після того, як вони розрахувалися, вона вийшла в підсобне приміщення, тому, що сталося не бачила. Почувши крики, спочатку не звернула на них уваги, але потім чула, що працівники залу ігрових автоматів просять її викликати міліцію. Вона зателефонувала до чергової частини та повідомила про порушення громадського порядку. При цьому бачила, що потерпілі утримують підсудного та ще одного молодого чоловіка, а оператор сховалася за барну стійку, побачивши в руках у ОСОБА_2 ніж. В той час, коли заспокоювала оператора, бачила як один з потерпілих, разом з охоронцем утримують вхідні двері, скло в яких розбив підсудний, намагаючись повернутися до приміщення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_33 підтвердив, що в ніч з 18 на 19 грудня 2008 року, будучи запрошеним працівниками міліції в якості понятого, бачив ніж, який як пояснили працівники міліції належав ОСОБА_2. Цей ніж був у чохлі. Зазначені предмети співробітниками міліції було поміщено в поліетиленовий пакет, на якому він, як понятий, поставив свій власноручний підпис.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_22 ( Т. № 3 а.с. 88-89), даних ним в ході досудового слідства, також підтверджується те, що підсудний зберігав при собі ніж, який останній і застосував при вчиненні хуліганства в приміщенні залу гральних автоматів.

Оголошеними в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_34 (Т. № 3 а.с. 82), також підтверджується порушення підсудним, який знаходився в стані алкогольного спяніння, громадського порядку, яке мало місце в приміщенні залу ігрових автоматів «Багіра». Свідок також підтвердила, що побачивши ніж, яким розмахував ОСОБА_2 вона дуже злякалася, тому намагалася сховатися від хулігана, за барною стійкою.

Вина підсудного у скоєнні ним хуліганства із застосуванням ножа, який без передбаченого на те законом дозволу, носив при собі підсудний, підтверджується ще і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Як слідує з протоколу огляду (Т. № 3 а.с. 10) в ніч на 18 грудня 2008 року неподалік того місця, де було затримано ОСОБА_2, було виявлено та вилучено ніж, який знаходився у чохлі з надписом «Орион».

В протоколі огляду приміщення гральних автоматів «Багіра» та прилеглою до неї території, та фототаблиці до нього (Т. № 3 а.с. 12-14), в присутності понятих, працівниками міліції було зафіксовано наслідки хуліганських дій підсудного.

Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи (Т. № 3 а.с. 42-45) слід нігтьової фаланги пальця руки, вилученого з ножа, виявленого 18.12.2008 року на місці адміністративного затримання ОСОБА_2, дійсно залишений великим пальцем правої руки підсудного.

Відповідно до висновку експертизи холодної зброї (Т. № 3 а.с. 53-54) ніж вилучений при огляді місця затримання ОСОБА_2 відноситься до короткоклинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії мисливських ножів загального призначення.

При предявленні фотознімків для впізнання потерпілі ОСОБА_23 та ОСОБА_24, впізнали підсудного, як ту особу, яка вчинила хуліганські дії в гральному закладі «Багіра», про що також в присутності понятих, були складені протоколи (Т. № 3 а.с. 65, 70).

Дану обставину при предявленні їй фотознімків, підтвердили і свідки ОСОБА_32, ОСОБА_35 та ОСОБА_26, що підтверджується протоколами від 10.01.2009 року (Т. № 3 а.с. 76) та 16.01.2009 року (Т. № 3 а.с. 85, 92).

Дослідивши в судовому засіданні всі докази в їх совокупності, суд приходить до висновку про те, що вина підсудного в хуліганських діях із застосуванням холодної зброї та незаконному поводжені зі зброєю повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а дії підсудного підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 263, як носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу та за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинені із застосуванням холодної зброї.

При призначенні ОСОБА_2 покарання за скоєнні ним злочини суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України, його молодий вік, стан здоровя, характеризуючі дані, те що він має постійне місце проживання. але не займається суспільно-корисною працею.

Обставиною, помякшуючою вину підсудного, суд визнає добровільне відшкодування збитків, завданих хуліганськими діями.

Обтяжуючою вину підсудного обставино, суд визнає вчинення злочину, особою, яка перебувала у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, з застосуванням до нього такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк.

З засудженого підлягає стягненню вартість проведення таких експертних досліджень: проведення дактилоскопічної експертизи (Т. № 3 а.с. 47) в сумі 463 грн. 64 коп., експертизи холодної зброї в сумі 304 грн. 24 коп. (Т. № 3 а.с. 57), а всього в сумі 767 грн. 88 коп..

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати невинним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КПК України та виправдати його за недоведеністю його участі у скоєнні вищезазначеного злочину.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 роки позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, помістивши його на зазначений строк до кримінально-виконавчої установи.

Раніше обраний запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити - взяття під варту.

Строк відбуття покарання рахувати з 21 січня 2009 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 29 вересня 2007 року по 31 липня 2007 року.

Речові докази:

(Т. № 3 а.с. 58) спортивну шапку та змив рідини схожої на кров, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області - знищити;

(Т. № 3 а.с. 60) ніж та чохол до нього, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення експертиз 767 гривень 88 копійок, одержувач НДЕКЦ при МВС України в Миколаївській області, УДК в Миколаївській області, р/р 35229001000016, МФО 826013, Код ОКПО 25574110.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати по кримінальним справам Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д. Франчук