Ухвала суду № 72432890, 30.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:№ 22-ц/790/2520/13 Головуючий 1 інст. – Уварова Ю.В.

Справа № 2/2004/389/12 Доповідач – Карімова Л.В.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі Гопко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 05 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 21.02.2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21.07.2011 року, ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до показання у виді позбавлення волі строком на дев’ять років за умисне вбивство ОСОБА_5 в ході виниклої між ними сварки. Цими ж судовими рішеннями вирішено питання про стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9647,30 грн. та 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2012 року вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 21.02.2011 р. та ухвала апеляційного суду Харківської області від 21.07.2011 р. змінені: показання засудженій ОСОБА_4 пом’якшено до семи років позбавлення волі та скасовано рішення судів про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди, і провадження в цій частині закрито.

У серпні 2012 року ОСОБА_3 - мати загиблого ОСОБА_7 - звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення на підставі ст.ст. 15,16,23, 1067,1068 ЦК України у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Посилалася на те, що внаслідок смерті сина їй спричинені сильні душевні страждання, що негативно вплинуло на стан здоров’я, звичайний життєвий устрій.

Також зазначає, що у поведінці ОСОБА_4 відсутні жодні прояви каяття, оскільки вона не визнала своєї вини у вчиненому злочині та не відшкодувала спричинену нею шкоду, що також спричиняє моральні страждання.

Відповідач ОСОБА_4, яка відбуває покарання у Качанівській виправній колонії №54, позов не визнала, посилаючись на те, що рішення в частині стягнення моральної шкоди скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 05 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: на її користь з ОСОБА_4 стягнуто у відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 гривень.

На вказане рішення суду сторони подали апеляційні скарги, за якими відкрито апеляційне провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_4 у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди 100 000 грн.

Зазначає, що районним судом не були вірно враховані ступінь фізичного болю та страждань, які вона зазнала у зв'язку з загибеллю сина, тривалість та безповоротність таких страждань а також тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних її сину та їх наслідки, наступна поведінка ОСОБА_4, яка не вибачилася перед нею та не відшкодувала спричинену шкоду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 05.03. 2013 р. та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, посилаючись на те, що за вчинений злочин вона вже відбуває покарання і з неї стягнуті матеріальні збитки в сумі 10 612,30 грн., має неповнолітню дочку, яка перебуває на утриманні її вже немолодих батьків.

Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_3 – ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_4 вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 21.02.2011 року визнана винною в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_7, засуджена та відбуває покарання за вчинений злочин в місцях позбавлення волі.

Встановлені цим вироком обставини відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України є преюдиціальними при розгляді цієї цивільної справи і не підлягають доказуванню.

Позивач ОСОБА_3 є матір’ю загиблого ОСОБА_7 і відповідно до вимог частини 2 ст. 1668 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй з вини ОСОБА_4

Судом першої інстанції обґрунтовано на підставі зазначених норм права та наданих доказів встановлено, що позивач ОСОБА_3 зазнала тяжких душевних страждань у зв’язку з загибеллю сина та вимушених змін у своєму житті, оскільки є людиною похилого віку і позбавлена можливості отримання від сина будь-якої допомоги.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3, суд першої інстанції відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступень вини відповідача ОСОБА_4 в спричиненні такої шкоди, а також вимоги розумності та справедливості.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до ст. 308 ЦПК України для відхилення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: