Постанова № 7243164, 24.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року Справа № 2а-4840/09/1370

10 год. 40 хв . м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал № 9

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Москаля Р.М., суддів Лунь З.І., Мартинюка В.Я., при секретарі Козьмін А.М., за участю представника позивача Міла-Поляков Д.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 року №0002102321/0, згідно якого визначено загальну суму податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість в розмірі 5959,50 грн. (основне зобовязання 3973 грн., санкції 1986,5 грн.);

податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 року № 0002092321/0, згідно якого визначено загальну суму податкових зобовязань позивача з податку на прибуток в розмірі 131284,50 грн. (основне зобовязання 87523 грн., санкції 43761,5 грн.).

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, вважає, що висновки акту перевірки та спірні рішення не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на субєктивних припущеннях осіб, що проводили перевірку. На підтвердження своєї позиції надав суду копії зазначених у позові договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних та документів, що підтверджують перерахування коштів за виконані підрядні роботи контрагентам.

Відповідач надав суду заперечення на позов, просить у задоволенні позову відмовити. Адже в ході планової документальної перевірки позивача встановлено порушення ним: - п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 87523 грн.; - пп.6.1.1. п.6.1. ст. 6, пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні 2008 року на суму 3973 грн. Тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування згаданих сум податку, а також фінансових санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обґрунтованими та законними.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи просив суд зобовязати позивача надати йому копії всіх долучених до справи на обґрунтування позовних вимог документів. Відповідач 26.11.2009р. отримав копії всіх долучених позивачем до справи документів, що підтверджується розпискою від 26.11.2009р.

Представник відповідача тричі (15.10.2009р., 03.12.2009р., 24.12.2009р.) не зявився у судове засідання. При цьому представник відповідача подавав в канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи без долучення до них документів, що підтверджували б поважність зазначених причин неможливості прибути у судове засідання. Представник позивача наполягав на розгляді справи по суті. З урахуванням наведених обставин справи суд ухвалив на підставі п. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова (далі - відповідач) проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Інжкомбуд» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р., за наслідками якої складено Акт №364/23-2/32713139 від 19.08.2008 року. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5959,50 грн., а також з податку на прибуток в сумі 131284,5 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень його скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

За змістом згаданого Акту перевірки (стор. 17), позивачем в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено його валові витрати за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 року на загальну суму 330227 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 2005 рік - 117340 грн., 3 квартали 2006 року - 70833 грн., 2006 рік 120333 грн., півріччя 2007 року - 80667 грн., 3 квартали 2007року 80667 грн., 2007 рік 92554 грн.

На думку відповідача, таке завищення валових витрат позивача на 330227 грн. зумовлене безпідставним включенням до їх складу вартості підрядних будівельних робіт, в т.ч. виконаних ПП «Євро-Порт» за договорами підряду № 04/04-1 від 04.04.2007р., ЗАТ «Багатогалузевий проектний інститут» за договорами підряду № 1/11 від 01.11.2005р., №20/10 від 20.10.2005р., ПП «Рада контракт» за договором підряду № 1/09/1 від 1.09.2006р., ПП „Атлант-10” за договорами підряду № 13/11/1 від 13.11.2006р., № 12/11/07 від 12.11.2007р. Такий висновок відповідача, з посиланням на норму пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ґрунтується на твердженні про ненадання позивачем під час перевірки відповідних первинних документів в підтвердження здійснення ТОВ «Інжкомбуд» витрат за згаданими фінансово-господарських операцій. Поряд із цим, в Акті перевірки наводяться зміст господарських операцій позивача та його контрагентів (ЗАТ «Багатогалузевий проектний інститут», ПП «Рада контракт», ПП «Атлант-10», ПП «Євро-Порт») згідно укладених ними договорів підряду та актів виконаних робіт, підтверджено відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача.

Зі змісту заперечень відповідача та висновків Акту перевірки випливає, що відповідач вбачає порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у тому, що до перевірки на підтвердження вартості вищеописаних будівельних робіт не надано довідок типової форми № КБ-3 (а не у повній відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів за вказаними фінансово-господарськими операціями). Як на правову підставу висновку про необхідність підтвердження вартості будівельних робіт саме довідкою типової форми №КБ-3 відповідач покликається на вимоги Наказу Державного комітету статистки України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

Тому позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення №0002092321/0 від 29.08.2009р. донараховано основне зобовязання по податку на прибуток в сумі 82556,75 грн. (330227*25%), а також штрафні санкцій пропорційно основного зобовязання (41278,38 грн.).

Такі твердженнями відповідача на обґрунтування законності спірного рішення не беруться судом до уваги з наступних мотивів.

Відповідно до п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно норми пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 згаданого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємства зафіксовані у статті 11 цього ж Закону; згідно норми пп. 11.2.1. ст. 11 валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Суд зазначає, що цивільно-правові та господарські відносини у сфері будівництва регулюються статтями 875-886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статтями 317-324 Господарського кодексу України (далі - ГК). Статтею 882 ЦК є встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Статтею 323 ГК є визначено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Такі загальні умови були затверджені Кабінетом Міністрів України Постановою від 01.08.05 року №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві». Пунктом 91 цих загальних умов є визначено, що передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. Отже, виходячи із наведеного вище, єдиним та достатнім документом про фактичне виконання будь-яких будівельних робіт є складений сторонами договору акт приймання-передачі таких робіт.

Щодо покликань відповідача на наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» , то слід зазначити, що за пунктом 21.5 статті 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України. Статтею 15 цього ж Закону є визначено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Отже, для позивача як для платника податку на прибуток підприємств, наказ від 21.06.2002 р. №237/5 не є обовязковим до виконання, оскільки такий не є актом центрального податкового органу. Окрім того, оскільки Міністерством юстиції України згаданий наказ не зареєстрований, то згідно норм Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», такий не є обовязковим для субєктів господарювання, в т.ч. і позивача.

Слід також зазначити, що наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури був виданий спільно із Державним комітетом статистики України у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва Д.1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва, як це зазначено в його преамбулі. В свою чергу, Державні норми будівництва (ДБН) Д.1.1-1-2000 під назвою «Правила визначення вартості будівництва» були затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 року №174 і введені в дію з 1 жовтня 2000 року. Як зазначено в преамбулі цих ДБН, ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Позивач повідомив суд, що не здійснював залучення субпідрядників до виконання будівельних робіт на обєктах, будівництво яких здійснювалось би із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Даний факт не заперечується та не спростовується відповідачем. Наведене додатково підтверджує той факт, що позивач не зобовязаний керуватись зазначеними вище ДБН Д.1.1-1-2000, а відтак в нього також не було будь-якого обовязку керуватись зазначеним вище наказом від 21.06.2002 року №237/5. Тому є твердження відповідача про необхідність оформлення позивачем довідок форм №КБ-3 незалежно від джерела фінансування підрядних робіт не ґрунтується на законі та є безпідставним.

Позивачем на спростування тверджень відповідача про завищення суми валових витрат надано суду наступні господарські, цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи щодо фактичного виконання субпідрядних будівельних робіт (у розрізі контрагентів):

1. щодо ЗАТ «Багатогалузевий проектний інститут «Львів»:

- договір підряду № 1/11 від 01.11.2005р. на виконання робіт за договірною вартістю 19756,12 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 договору), акт виконаних робіт від 30.11.2005 р. на суму 19756,12 грн. (у т.ч. ПДВ), докази оплати на підставі платіжних доручень №1100 від 25.06.2007р., №1110 від 02.07.2007р.,

- договір підряду №20/10 від 20.10.2005р. на виконання робіт за договірною вартістю 121051,86 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 договору), акт виконаних робіт від 30.11.2005 року на суму 121051,86 грн., докази оплати на підставі платіжних доручень №350 від 22.12.2005р., №1100 від 25.06.2007р., №1110 від 02.07.2007р.;

2. щодо ПП «Атлант-10»: договір підряду № 13/11/1 від 13.11.2006р. на виконання робіт за договірною вартістю 59400,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 договору), акт виконаних робіт від 01.12.2006 року на суму 59400,00 грн., в т.ч. ПДВ, докази оплати на підставі платіжних доручень №976 від 17.04.2007р. з ПДВ, №1080 від 13.06.2007р., № 1091 від 20.06.2007р., рахунок на оплату б/н від 14.11.2006р.;

3. щодо ПП «Рада-Контракт»: договір підряду № 1/09/1 від 01.09.2006р. на виконання робіт за договірною вартістю 85000,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 договору), акт виконаних робіт від 22.09.2006 року на суму 85000,00 грн., в т.ч. ПДВ, докази оплати на підставі платіжних доручень № 770 від 01.11.2006р., № 757 від 19.10.2006р., № 1036 від 24.05.2007р.;

4. щодо ПП «Євро-Порт» договір підряду № 04/04-1 від 04.04.2007р. на виконання робіт за договірною вартістю 96800,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 Договору), акт виконаних робіт від 03.05.2007р. на суму 96800,00 грн., в т.ч. ПДВ, докази оплати на підставі платіжних доручень № 1426 від 03.12.2007р., №1999 від 26.09.2008р.

Зі змісту долучених до справи документів вбачається, що позивач дійсно був замовником описаних підрядних робіт, проведення яких обумовлене договірними зобовязаннями позивача із контрагентами. Підрядні роботи виконано, що підтверджується належними доказами, в т.ч. договорами підряду, актами виконаних робіт, рахунками на оплату, податковими накладними тощо; такі узгоджуються між собою за сумами та обсягами проведених робіт, оплата за ними здійснена у повному обсязі. Наведене свідчить про те, що описані документи безпідставно не були взяті до уваги відповідачем при проведенні перевірки позивача, результати якої оформлено актом перевірки №364/23-2/32713139.

Суд враховує і той факт, що відповідач при перевірці правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість не мав зауважень щодо правомірності віднесення до податкового кредиту позивачем сум ПДВ на підставі виданих вище переліченими підрядниками податкових накладних.

Суд констатує і той факт, що позивачем долучено до матеріалів справи також і довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 за вищеописаними господарськими операціями. Представник позивача пояснив суду, що на момент проведення перевірки у позивача таких довідок не виявилося. Оскільки такі є двосторонніми документами, то по факту отримання копій довідок форми №КБ-3 від контрагентів позивач надіслав їх копії відповідачу серед додатків до поданої в адміністративному порядку скарги №122 від 05.09.2008р. на податкові повідомлення-рішення від 29.08.2008р. Однак, такі довідки відповідачем з невідомих причин не взято до уваги, що підтверджується змістом рішення про результати розгляду скарги №9194/25-005 від 07.11.2008р.

Проте, враховуючи вищенаведені висновки суду щодо спірних правовідносин, наявність чи відсутність довідок типової форми №КБ-3 не впливає на обґрунтованість віднесення сплачених позивачем коштів за виконані роботи у сумі 330227 грн. до складу валових витрат.

Отже, висновки відповідача про завищення позивачем суми валових витрат на 330227 грн. та визначення зобовязання з податку на прибуток в сумі 82556,75 грн. (330227*25%) є безпідставними та не грунтуються на законі.

Щодо донарахування зобовязання по податку на прибуток у сумі 4966,83 грн., податку на додану вартість в сумі 3973 грн., а також відповідних сум штрафних санкцій судом встановлено таке.

Відповідач стверджує, що позивач завищив суму валових витрат за три квартали 2007 року на 19864,67 грн. за рахунок того, що вартість робіт по асфальтуванню котеджного містечка в с. Солонка становить 31802 грн. (без ПДВ), а позивачем по даній операції безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 51666,67 грн.

Такого висновку відповідач дійшов шляхом співставлення окремих показників довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 р. (типової форми №КБ-3), акту приймання виконаних підрядних робіт від 28.09.2007р. (типової форми №КБ-2в), складених позивачем та ПП «Євро-Порт» по факту виконання робіт з асфальтування котеджного містечка в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області за договором №13/08/02 від 13.02.2008р. Зокрема, вирахувавши з зазначеної у згаданих довідці та акті договірної розрахункової вартості робіт (181190 грн.) за ДБНЕ27-14-4 вартість матеріалів (119190 грн.) і загальну суму ПДВ (30198 грн.), відповідач вважає, що до складу валових витрат мало бути віднесено у цьому періоді (3 квартали 2007р.) суму 31802 грн. (181190 грн. - 119190 грн. - 30198 грн).

У звязку із цим, в акті перевірки також зроблено висновок, що: «… ТОВ «Інжкомбуд» в порушення пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит березня 2008 року на 3973 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у березні 2008року на суму 3973,0 грн." (стор. 23 акту).

На підставі наведених висновків Акту перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0002092321/0 від 29.08.2009р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 4966,83 грн. (19864,67*25%), а також штрафних (фінансових) санкцій пропорційно цій сумі основного зобовязання (2483,42);

- податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 № 0002102321/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5959,50 грн. (основний платіж - 3973,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1986,50 грн.).

Вищенаведені твердженнями відповідача на обґрунтування законності спірних рішень не беруться судом до уваги з наступних мотивів.

ТОВ «Інжкомбуд» (Замовник) та ПП «Євро-Порт» (Виконавець) уклали договір підряду № 13/08/02 від 13.08.07р. Згідно умов договору, Виконавець виконує роботи по асфальтуванню котеджного містечка в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області. Сума даного договору становить 62000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10333,33 грн. Сторонами складено Акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року типової форми № КБ-2в від 28.09.07р., в якому зазначено: замовник - ТОВ «Інжкомбуд», генпідрядник - ПП «Євро-Порт», найменування будівництва та його адреса - асфальтування котеджного містечка с. Солонка Пустомитівського району Львівської області. ТОВ «Інжкомбуд» отримано податкову накладну ПП «Євро-Порт» №2809 від 28.09.2007р. на суму 62000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10333,33 грн.

Оплата за виконані роботи за цим договором з боку позивача здійснена у сумі 62000 грн. на підставі платіжних доручень № 1293 від 02.10.2007р. на 11000,00 грн. з ПДВ, №1461 від 18.12.2007р. на 25000,00 грн. з ПДВ, № 1626 від 31.03.2008р. на 16000,00 грн., № 1648 від 11.04.2008р. на 10000,00 грн. , про що свідчать рахунки на часткову оплату, що були виставлені 20.09.2007р. на суму 11000,00 грн., 18.12.2007р. на суму 25000,00 грн., 11.04.2008 року на суму 10000,00 грн., 31.03.2008р. на суму 16000,00 грн.

Згідно п. 3.3.1. та 3.3.2. наказу, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 року "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)", договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згідна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна на будівництво об'єкта формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій і погоджується із замовником.

Договірна ціна на проведення асфальтування котеджного містечка с. Солонка Пустомитівського району Львівської області у сумі 62000 грн. (у т.ч. 10333,33 грн. ПДВ), погоджена сторонами в письмовій формі згідно із договором №13/08/02 від 13.02.2008р., актом приймання робіт та довідкою (типової форми №КБ-3, КБ-2в). Замовником проведено оплату Виконавцю за виконані роботи у сумі 62000 грн., що підтверджується вищеописаними платіжними дорученнями. Виконавцем видано податкову накладну №2809 від 28.09.2007р. на суму 62000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10333,33 грн. Згідно тексту довідки №КБ-3, всього по будові вартість становить 181,19 тис.грн. (в т.ч. ПДВ 30,1984 тис.грн.), з цієї суми виключається вартість матеріальних ресурсів поставки у сумі 119,19 тис. грн.

Наведені факти в їх сукупності свідчать про те, що вартість виконаних робіт по договору №13/08/02 становить 62000 грн., а висновки відповідача про визначення ним іншої вартості проведених робіт ґрунтуються на припущеннях. Наведені в Акті перевірки твердження відповідача не підтверджується первинними документами, які б вказували на зміну сторонами договірної вартості таких робіт. Крім того, розраховуючи за власний розсуд вартість виконаних робіт за довідкою від 28.09.07р. про вартість виконаних робіт за вересень 2007 року, відповідач не звернув уваги, що виключенню із загальної вартості за обраними сторонами розцінками підлягали нормативні значення вартості матеріалів, а не фактичні витрати на придбання використаних матеріалів, зокрема, про що у згаданому акті виконаних робіт від 28.09.2007р. зроблено відповідне застереження. Щодо деяких недоліків в заповненні форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних робіт», то вони не є такими, що служать підставою для її неврахування.

З урахуванням наведеного, висновки відповідача в частині нарахування податку на прибуток у сумі 4966,83 грн., податку на додану вартість в сумі 3973 грн., є хибними.

Враховуючи безпідставність та незаконність визначення контролюючим органом основного зобовязання по податку на прибуток підприємства та по податку на додану вартість, суд констатує безпідставність нарахування відповідачем на підставі п.17.1.3 ст.17 Закону України N 2181-III штрафних санкцій по таких зобовязаннях.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкові повідомлення-рішення №№0002092321/0, № 0002102321/0 від 29.08.2009р. прийняті ДПІ у Сихівському районі м. Львова на підставі хибних висновків щодо порушення ТОВ «Інжкомбуд» податкового законодавства, тому ці рішення є протиправними. Згідно норми п. 2 ст. 162 КАС України, визнання судом рішення субєкта владних повноважень протиправним має наслідком скасування такого рішення. З огляду на це, позовні вимоги ТОВ «Інжкомбуд» про визнання спірних податкових повідомлень рішень протиправними та їх скасування ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 29.08.2008 року №0002102321/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 29.08.2008 року № 0002092321/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інжкомбуд» 3 (три) грн. 40 коп. понесених позивачем судових витрат у формі державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Москаль Р.М.

Суддя Лунь З.І.

Суддя Мартинюк В.Я.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2009 року.