Рішення № 7242206, 28.10.2009, Франківський районний суд м. Львова

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «28» жовтня 2009 року

Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Ванівському Ю.М.

при секретарі Сушковій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк” до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської Олени Вікторівни про зобов'язання вчинити нотаріальну дію, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Львові звернулося в суд з позовом про спонукання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В. вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-600/151/2007, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит в сумі 50 000 доларів США, а ОСОБА_2, взяла на себе зобов'язання повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі передбачені умовами кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем ЗАТ “ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М., за реєстровим № 3012. ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, та не виконує їх належним чином внаслідок чого такою порушено графік погашення кредиту. П. 1.9 кредитного договору право позивача вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту, нарахованих та несплачених відсотків, суми пені та штрафних санкцій у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. В звязку з цим позивач звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогою досудового врегулювання № 01-11.563 від 18.08.2009 року про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була отримана позичальником 25.08.2009 року. П. 1.9.1 кредитного договору вказана вимога повинна бути виконана позичальником протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником вимоги. Проте, така позивальником виконана не була. Умовами договору іпотеки було передбачено право позивача, у випадку невиконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису. З метою вчинення виконавчого 17.09.2009 року позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису на Договорі іпотеки. Проте, відповідачем було відмовлено у вчиненні виконавчого напису про що було винесено про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 100/01-14 від 01.10.2009 року. Як на підставу відмови у вчиненні виконавчого напису відповідач послався на пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в якому зазначено, що виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору, а оскільки термін основного зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки закінчується у 2037 році, виконавчий напис на договорі іпотеки вчинити неможливо. Позивач вважає вказану відмову безпідставною та такою, що здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, також вказує на те, що для вчинення напису було подано всі необхідні документи які передбачені законом. В звязку з безпідставною відмовою просить зобовязати відповідача вчинити виконавчий напис на договору іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача Бляхар Є.П. позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська О.В. позов не визнала, посилаючись на пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 (із змінами та доповненнями). Зазначила, що у відповідності до вимог інструкції про порядок вчинення виконавчих дій виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав:

Як встановлено судом 23.08.2007 року між ЗАТ “ОТП Банк” правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-600/151/2007. Згідно умов кредитного договору позивач зобовязався надати ОСОБА_2 кредит, а остання взяла на себе зобовязання повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також вона зобовязувалась сплатити інші необхідні платежі передбачені кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою.

У відповідності до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В силу ст. 574 ЦК України підставами виникнення застави є договір, закон або рішення суду.

З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М., та зареєстровано в реєстрі за № 3012. Згідно умов договору іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали в іпотеку будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку пл. 0,43 га.

За правилом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було порушено умови кредитного договору, та взяті на себе зобовязання такою не виконуються належним чином внаслідок чого порушено графік погашення кредиту.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Стаття 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов'язання у разі порушення зобов'язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З п. 1.9 кредитного договору вбачається, що позивача має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту, нарахованих та несплачених відсотків, суми пені та штрафних санкцій у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, 18 серпня 2009 року за вих. № 01-11.563 на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем було скеровано вимогу про здійснення дострокового погашення кредиту у повному обсязі та попереджено про подальше вжиття заходів щодо примусового стягнення заборгованості у разі неусунення порушень зобов'язань. Вказана вимога була отримана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 25 серпня 2009 року.

З п. 1.9.1 кредитного договору вбачається, що вимога повинна бути виконана позичальником протягом 30 календарних днів з дати її отримання.

Як встановлено судом досудова вимога № 01-11.563 від 18.08.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконана не була.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з п. 6.2. договору іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року іпотекодержатель має право задовільнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги, негайно після виникнення визначених договором випадків, зокрема у випадку несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку як встановлено в кредитному договорі.

З п.6.3. договору іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року вбачається, що іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати будь-який спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачено чинним законодавством. Також, умовами договору іпотеки передбачено право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обовязків,встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів. Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону одним із виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із ч. 2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України 3 березня 2004 року N 20/5, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, на підставі виконавчих написів нотаріуса стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В звязку з невиконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про дострокове виконання зобовязань перед АТ «ОТП Банк» станом на 25 вересня 2009 року утворилась прострочена заборгованість.

В звязку з наявністю простроченої заборгованості та невиконання позичальником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про дострокове виконання зобовязань, ПАТ «ОТП Банк» набув права на звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки.

Як встановлено судом 17 вересня 2009 року ПАТ “ОТП Банк” звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О.В. з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М., та зареєстровано в реєстрі за № 3012. Вказана заява відповідала вимогам п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 (із змінами та доповненнями), а також, до такої було долучено всі необхідні документи: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Згідно ч. 3 п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 (із змінами та доповненнями) законодавством України можуть бути встановлені випадки заборони звернення стягнення на окремі види майна.

Жодних обмежень чи заборони щодо звернення стягнення на предмет іпотеки який було передано в іпотеку згідно договору іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року встановлено не було.

Згідно статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний:

-здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів;

- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

З врахуванням того, що ПАТ “ОТП Банк” було виконано всі необхідні умови для вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М., відповідач у відповідності до вимог закону зобовязаний був вчинити виконавчий напис на згаданому вище договорі іпотеки.

Проте, відповідачем було відмовлено ПАТ “ОТП Банк” у вчиненні виконавчого напису на договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року.

З постанови приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 100/01-14 від 01.10.2009 року вбачається, що підставою для відмови є положення п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 (із змінами та доповненнями), в якому зазначено, що виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору, а оскільки термін основного зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки закінчується у 2037 році, то виконавчий напис на договорі іпотеки вчинити неможливо до закінчення вказаного терміну.

Згідно статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Хоча пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, і доповнено положенням, що передбачає пряму заборону вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі до закінчення строку основного зобовязання та іпотечного договору, проте таке положення суперечить правовим нормам, що містяться в ст.ст. 12, 33, 35, Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 554, 589, 590, 610, 611, 615, 1050 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 88 Закону України «Про нотаріат» і якими регулюються спірні правовідносини, та такі протягом 2009 року не змінювалися.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 є підзаконним нормативно-правовим актом, який видається на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання та в якому розяснюються положення законодавчих актів, впроваджується механізм їх дії, та такий не може суперечити вимогам закону, що має вищу юридичну силу.

Спосіб захисту прав кредитора шляхом дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і шляхом вчинення виконавчого напису, врегульовується законами України, та зокрема ст.ст. 12, 33, 35, Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 554, 589, 590, 610, 611, 615, 1050 ЦК України, а вказані зміни до Інструкції є лише тлумаченням змісту цих норм.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відмова приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської Олени Вікторівни у вчиненні виконавчого напису на договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М. носить формальний характер та є безпідставною.

Положення пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, в якому міститься пряма заборона вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі до закінчення строку основного зобовязання та іпотечного договору, за умови дотримання кредитором вимог закону, що регулюють питання щодо дострокової вимоги про повернення суми боргу (кредиту) та підстав і порядку звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) не може бути підставою для відмови у вчиненні виконавчого напису з підстав того, що на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису, ще не закінчився строк основного зобовязання та іпотечного договору.

Також, вказані положення пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 в даному випадку не перешкоджають вчинити нотаріальні дії щодо вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М..

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги відповідача не дозволяють позивачу реалізувати законні права щодо права звернення стягнення на предмет застави.

За таких підстав вимоги позивача про спонукання відповідача виконати дії по вчиненню виконавчого напису на договорі іпотеки, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 18, 251, 256, 253, 526, 546, 554, 574, 575, 589, 590, 610, 611, 615, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35 Закону України ?ро іпотеку", ст.ст.5, 7, 87-89 Закону України “Про нотаріат”, ст. 1, 3 Закону України "Про виконавче провадження", п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, п.п. 282, 283, 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (зі змінами та доповненнями), Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 року № 2368/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов'язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировську Олену Вікторівну вчинити виконавчий напис на Договорі іпотеки № PCL-600/261/2007 від 23.08.2007 року укладеному між ЗАТ “ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідченому приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка Н.М. за реєстровим № 3012.

Стягнути з приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської Олени Вікторівни на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Львів (м. Львів, вул. І. Франка, 20, ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528) витрати за державним митом у розмірі 17 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього в сумі 54 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через районний суд м. Львова.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/

Копія вірна.

Рішення набрало законної сили та не оскаржувалось. Оригінал рішення знаходиться в Франківському суді.

Суддя Ю.М.Ванівський