
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/480/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Запотічний І.І.
судді Сапіга В.П.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2017 року у справі № 604/1014/17 (головуючий суддя Сташків Н.Б., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та зобов'язання вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії протиправною та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268», та довідки № 136 від 22.05.2017 р. про розмір грошового забезпечення станом на січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Тернопільській області, починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру. Крім того просив поновити строк на звернення до суду та стягнути з відповідача суму судового збору.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2017 року адміністративний позов в частині звернення позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії протиправною та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 1 січня 2016 року по 01 травня 2017 року залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою справу направити для розгляду в суд першої інстанції .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на те, що 28 березня 2017 року за вих. № 9493/02-23 Пенсійний Фонд України повідомив свої територіальні органи (Головні Управління ПФУ), що до ПФУ надійшло повідомлення від МВС, про те що перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) проводиться з урахуванням грошового забезпечення установленого для поліцейських згідно з Постановою КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.01.2016 року на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих Ліквідаційними комісіями ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві. Ліквідаційна комісія УМВС України в Тернопільській області підготувала та відправила до Головного Управління ПФУ в Тернопільській області довідку № 136 від 22.05.2017р про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивача станом на 1 січня 2016 року. Виходячи із того, що Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, отримавши довідку позивача від Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, не перерахувало йому пенсії, він 23 жовтня 2017 року офіційно звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, що призначена йому за вислугою років, з дати виникнення права на перерахунок, тобто з 01.01.2016 року відповідно до довідки № 136 від 22.05.2017 року, виготовленої Ліквідаційною комісією та направленою до ГУ ПФУ в Тернопільській області. Вказує, що відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб» зазначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції зазначив, що позивач у своєму клопотанні не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Положеннями статті 6 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Статтею 104 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Так, статтею 100 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідним вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.
Окрім того, згідно вимог ст.100 та ст.107 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя, для з'ясування питання поважності (неповажності) пропуску строків звернення до суду, має повноваження як залишити позовну заяву без руху, надавши строк для подачі доказів поважності причин пропуску такого строку, або ж відкрити провадження у справі та зажадати подачі таких доказів для вирішення даного питання в попередньому судовому засіданні чи в судовому засіданні.
Таким чином, нормами процесуального права суд першої інстанції наділений можливістю альтернативної поведінки при вирішенні питання чи подано адміністративний позов в межах строку звернення до адміністративного суду або чи наявні достатні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (неповажними), не створюючи при цьому штучних перешкод для доступу до правосуддя в адміністративній справі та забезпечуючи своєчасний й оперативний розгляд звернення особи до суду з метою захисту її порушених прав, свобод чи інтересів. Зазначене суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали враховано не було.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно виніс ухвалу без розгляду чим обмежив права позивача.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Керуючись 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України ,суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2017 року у справі № 604/1014/17 - скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний В. П. Сапіга
Судове рішення № 72420863, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 604/1014/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: