Постанова № 7241197, 10.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.13

Справа № 2а-25515/09\1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2009 року місто Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шембелян В.С. при секретарі судового засідання Юсків С.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу ВАТ «Лисичанськвугілля» «Шахта ім.. Г.Г. Капустіна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 160 988, 48 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу ВАТ «Лисичанськвугілля» «Шахта ім.. Г.Г. Капустіна» в якому зазначив, що на підставі Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. № 21-1 Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу ВАТ «Лисичанськвугілля» «Шахта ім.. Г.Г. Капустіна» повинно вносити платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку. Заборгованість відповідача станом на 01.08.09р. за період з 01.03.04 р. по 31.12.06 р. у сумі 160988, 48 грн. У звязку з чим позивач просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, в останнє судове засідання не зявився, про час слухання справи повідомлявся, додав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, додав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем пропущено річний строк давності звернення до суду, відповідно до ст. 100 КАС України, тому просив суд відмовити в задоволені позову через пропущення строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу ВАТ «Лисичанськвугілля» «Шахта ім.. Г.Г. Капустіна» зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області і.к. 26349214 від 05.02.03 р. без права юридичної особи (а.с. 18). Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» є юридичною особою та зареєстроване платником страхових внесків в УПФУ м. Лисичанську (а.с. 19).

Згідно з п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058) в УПФУ в м. Ровеньки Луганської області юридична особа Відокремлений підрозділ «Управління по монтажу, демонтажу та гірничошахтного устаткування» зареєстроване як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 01.01.93 р. № 12-13-01-0460 ( а.с. 7).

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій застрахованих осіб за списком № 2 визначається п. 2 р. XV Прикінцевих положень Закону № 1058 та Інструкцією № 21-1. Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 12.8 Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженого Постановою правління ПФУ від 19.12.2009 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1) спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами ПФУ такі як стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати з оплати пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Станом на 01.0809р. підприємство має заборгованість по відшкодуванню фактичних іитра на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.04р. по 31.12.06р. (а.с. 3, 4-17, 21-25).

Суму заборгованності сторони не оспорюють.

Управління пенсійного фонуд України в м. Лисичанську Луганської області ізвернулось до з позовом лише 31 серпня 2009рок.

Відповідно до частини 2 с таття 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки підприємство має борг за 2004 2006 роки, а позивач звернувся до суду 31 серпня 2009року, не зазначвши поважних причин пропустку строку для звернення, тому суд вважає занеобхідним відмовити в задовленні адміністративного позову, оскільки на цьому наполягає відповідач.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 15 грудня 2009року.

Суддя В.С. Шембялян