Постанова № 72410828, 26.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/1649/17 Номер провадження 22-ц/775/308/2018

Головуючий в 1 інстанції - Скиба М.М. Єдиний унікальний номер 225/1649/17

Доповідач - Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/775/308/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі суддів:

Папоян В.В. (доповідач)

Гапонова А.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року цивільну справу № 225/1649/17 (суддя Скиба М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування вимог посилався на те, що ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на праві приватної власності належить транспортній засіб Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1. Однак 10.01.2015 року на підставі підроблених документів, а саме довіреності від 05.12.2014 року за підписом виконавчого директора ОСОБА_7 на ім'я колишнього працівника ОСОБА_6 та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» б/н від 05.12.2014 року вищевказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ МВС України в Донецькій області. 3 використанням підроблених довіреності та наказу останнім спірний автомобіль цього ж дня, 10.01.2015 року було незаконно відчужено на користь ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунку серії ВІА 946225 від 10.01.2015 року, перереєстровано за відповідачем у МРЕВ м. Маріуполя вказаний автомобіль НОМЕР_2.

Оскільки повноважень на відчуження вказаного автомобіля виконавчий директор ОСОБА_7 третій особі - ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам не надавав, ніяких довіреностей та наказів щодо цих дій не підписував, та підприємство не мало наміру на продаж вказаного автомобіля, тобто автомобіль був відчужений всупереч волі власника. В подальшому, 24.01.2015 року вказаний автомобіль ОСОБА_4 було повторно відчужено та зареєстровано за іншим власником, а саме за ОСОБА_5 та отримано інші державні реєстраційні номера НОМЕР_1.

Слідчим відділом ГУ МВС України в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 212014040000000109 за фактом незаконного заволодіння автотранспортними засобами, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 357, 191 КК України. Під час проведення досудового розслідування було отримано докази, які свідчать про те, що особи з числа колишніх працівників підприємства на підставі підроблених документів у січні 2015 року здійснили незаконне відчуження автотранспортних засобів, у тому числі спірного автомобіля, перереєструвавши їх у МРЕВ на свою користь.

У зв'язку з чим позивач просив суд визнати право власності на спірний автомобіль за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та витребувати його з незаконного володіння ОСОБА_8

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року позовні вимоги ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» було задоволено. Визнано право власності на автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_3 за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та витребувано його з незаконного володіння ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_4, від імені якого діє представник ОСОБА_9, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є помилковим оскільки матеріалами справи, а саме наявною довідкою-рахунком, підтверджується факт припинення права власності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на спірний автомобіль на підставі правочину, правомірність якого презюмується в силу ст. 328 ЦК України. Договір купівлі-продажу, оформлений довідкою-рахунком, є також підтвердженням наявності між сторонами договірних правовідносин. Наявність в матеріалах справи копії карток транспортного засобу МРЄВ та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не підтверджують права власності позивача на автомобіль, оскільки законодавство не пов'язує правову природу реєстрації транспортних засобів з переходом власності на них, тобто держана реєстрація автомобіля не впливає на момент переходу права власності на транспортний засіб.

Водночас придбання ОСОБА_5 спірного автомобіля у особи, яка мала право його відчужувати (ОСОБА_4.) на підставі правочину, виключає можливість витребування майна з законного володіння. Наявні в матеріалах справи висновок судової почеркознавчої експертизи, а також протоколу допиту ОСОБА_7 та його показання у якості свідка можуть свідчити виключно про недотримання піж час укладення договору загальних вимог чинності правочину та допускати можливість застосування норм щодо визнання недійсності правочину, а не положень щодо захисту прав шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння. Підтвердженням факту незаконного вибуття автомобіля з власності позивача не може бути тільки факт здійснення досудового розслідування, оскільки питання про те, чи мало місце зазначене діяння, вирішується судом при ухваленні обвинувального вироку.

Крім того, недоведена обставина щодо ненадходження в касу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» грошових коштів від ОСОБА_4, оскільки банківські виписки з розрахункових рахунків позивача не підтверджують цей факт. Так, позивач міг не здавати готівкову виручку до банку, крім того, виписки про рух грошових коштів не можуть містити інформацію про особу, від якої отримана готівкова виручка. Судом також не досліджені обставини наявності у позивача рахунків в інших банківських установах, окрім ПАТ «ПУМБ». Окремо в апеляційній скарзі зазначено, що суд розподілив судові витрати всупереч вимог процесуального закону.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші особи, які приймають участь по справі в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове рішення у випадку неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Сатття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що права особи, яка вважає себе власником майна підлягають захистові шляхом задоволення віндикаційного позову, є підстави передбачені ст. 388 ЦК України які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Та оскільки належний на праві власності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» автомобіль вибув із його власності поза його волею, то в зазначеному випадку права позивача, як власника автомобіля можуть бути відновленні саме шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися в повному обсязі з наступних підстав.

Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК), та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина третя статті 388 ЦК).

Разом з тим у п.19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» зареєстровано право власності на автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1.

За заявою ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» слідчим відділом ТУ МВС України в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000109 за фактом незаконного заволодіння автотранспортними засобами, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 357, 191 Кримінального Кодексу України. На цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що 10.01.2015 року ОСОБА_6, який до 31.12.2014 року, працював механіком ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», на підставі підроблених документів, а саме довіреності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» від 05.12.2014 року від підписом виконавчого директора ОСОБА_7 за змістом якої, його уповноважено здійснити зняття з обліку та оформити документацію на транспортній засіб Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» б/н від 05.12.2014 року, яким на нього покладено обов'язок зняття з обліку у зв'язку з продажом транспортного засобу, вищевказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ МВС України в Донецькій області. Та на підставі вказаних документів, цього ж дня, 10.01.2015 року ОСОБА_6 від імені ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» вказаний автомобіль було незаконно відчужено на користь ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунху серії ВІА 946225 від 10.01.2015 року, перереєстровано за відповідачем у МРЕВ м. Маріуполя вказаний автомобіль НОМЕР_2.

Відповідно до Довідки-рахунку ВІА 946227 від 10.01.2015 року, виданої ТОВ «Автоцентр», вартість відчуженого на користь ОСОБА_4 Land Rover Range Rover становить 205570 грн.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №62/04-199 від 09.06.2015 року, проведеної в межах кримінального розслідування, підписи від імені ОСОБА_7 в графі «Виконавчий директор ОСОБА_7» в довіреності від 05.12.2014 року про зняття з обліку вказаного автомобіля та наказі б/н від 05.12.2014 року про зняття з обліку автомобіля виконані не ОСОБА_7 а іншою особою.

24.01.2015 року спірний автомобіль ОСОБА_4 було повторно відчужено та на підставі довідки - рахунку ВІА 946798 від 24.01.2015 зареєстровано за іншим власником, а саме за ОСОБА_5 та отримано інші державні реєстраційні номера НОМЕР_1.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Задовольняючі позовні вимоги про витребування майна у ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль вибув з власності позивача поза його волею та був відчужений ОСОБА_5 особою, яка не мала права його відчужувати.

Проте згідно з п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах, інші документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

З огляду на таке довідка-рахунок є документом, який підтверджує укладення правочину щодо переходу права власності на автомобіль та тягне за собою зміну його власника.

З матеріалів справи убачається, що перереєстрація транспортного засобу на ім'я ОСОБА_4, який в подальшому відчужував спірний автомобіль ОСОБА_5, проводилися на підставі договору купівлі-продажу оформленого у вигляді довідки - рахунку копія якої є в матеріалах справи і ця обставина не спростовується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В судовому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля оформленого у вигляді довідки - рахунку, який було укладено ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ОСОБА_4 недійсним визнано не було. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи позивача щодо наявності кримінального провадження та неправомірності правочину, який було укладено на підставі підроблених документів, оскільки таки обставини повинні бути предметом доказування у разі заявлення сторонами правочину позовних про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав визначених ст..203, 215-216 ЦК України.

Відповідно до ст.. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З матеріалів справи убачається, що на час розгляду справи у суді першої інстанції позовних вимог щодо визнання такого правочину недійсним сторонами по справі заявлено не було.

За таких обставин, висновок суду, що відповідачем ОСОБА_5 спірне майно було придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, не відповідає встановленим по справі обставинами та спростовується матеріалами справи. З урахуванням викладеного позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК) є передчасними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення по справі та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірних правових висновків у тих правовідносинах, що виникли між сторонами тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року скасувати.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: В.В. Папоян

А.В. Гапонов

І.В. Кішкіна

Повний текст постанови складений 26 лютого 2018 року

Суддя-доповідач В.В. Папоян