Постанова № 72410797, 23.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/5443/17 Номер провадження 33/775/85/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Бахмут

Суддя судової палати з розгляду в кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Савкова С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 (сто сімдесят) гривень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як зазначено в постанові суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0671 від 11.12.2017 року, 11.12.2017 приблизно о 12 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_1, що належить йому, прибув на пункт пропуску КПВВ «Мар'їнка» (дорожній коридор Курахове-Донецьк), з метою проїзду до м. Донецьк. Після детального огляду ручної поклажі та вмісту авто, яке належить гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками ДФС України та ДПС України, було виявлено комп'ютерні комплектуючі у кількості 19 найменувань (комп'ютерних комплектуючих) на загальну суму близько 28522 грн. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204 -3 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, справу щодо нього закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що для складу адміністративного правопорушення необхідна вина, а з боку ОСОБА_2 вини не має ні у формі умислу, ні у формі необережності, оскільки щодо останнього в Мар'їнському районному суді Донецької області розглядалася справа про адміністративне правопорушення, вчинене при таких саме обставинах, і постановою цього суду від 10.11.2017р. справу закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тому ОСОБА_2 був впевнений, що не вчиняє будь-яких протиправних дій. Крім того, звертає увагу, що протокол складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки складено не на бланку, передбаченому Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративне правопорушення. Вказує, що суд не взяв до уваги письмові пояснення правопорушника щодо вартості вилучених товарів, та безпідставно зазначив у постанові ту вартість, яку вказала особа, що склала протокол. Також вказує, що в протоколі неправомірно вказана дата, місце та час розгляду справи, оскільки питання щодо розгляду справи в суді вирішуються виключно судом, відповідно вимог Конституції України.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Відповідно до п. 9 Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 1.03.2017 року № 99 «Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ». У п. 4 Наказу МТОТ від 24.03.2017 № 39, зареєстрованого в МЮ України 28 березня 2017 року за № 417/30285 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення» встановлено такі обсяги товарів (крім особистих речей та підакцизних товарів), що переміщуються фізичними особами:

через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу;

з контрольованої території до гуманітарно-логістичних центрів - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу;

з гуманітарно-логістичних центрів на неконтрольовану територію - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 20000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 150 кг на одну особу.

Визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, суд взяв до уваги докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №0671 від 11.12.2017 року, складений в присутності двох свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4; пояснення ОСОБА_2, який зазначив, що дійсно перевозив комп'ютерні комплектуючі для подальшої їх передачі знайомому, та вказав, що розуміє суть вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.204-3 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.

З огляду на вказане, апеляційна інстанція вважає доводи ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення у зв'язку з відсутністю умислу, необґрунтованими, оскільки останній перевозив товар - комп'ютерні комплектуючі, у великій кількості, і цей факт підтверджується матеріалами справи та поясненнями самого правопорушника. Посилання апелянта на наявність постанови про закриття провадження щодо нього за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не має відношення до цієї справи, та не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП вчиненого ОСОБА_2 при тих обставинах, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №0671 від 11.12.2017 року, і є предметом розгляду у даному випадку. Надання оцінки законності постанови судді, на яку посилається ОСОБА_2, в даному випадку не є компетенцією судді апеляційного суду.

Також не вбачається підстав скасування постанови у зв'язку з тим, що апелянт не згоден з вартістю товарів, вказаній в протоколі і постанові, так як вказана вартість взята з мережі «Інтернет», тобто є середньою ринковою, а тому вказані доводи апеляційна інстанція визнає такими, що не заслуговують на увагу.

Також, апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта ОСОБА_2 щодо порушення порядку складання протоколу, оскільки протокол відповідає вимогам чинного законодавства, складений в присутності двох свідків, із зазначенням дати та номеру, підписаний особою, що склала протокол, особою щодо якої складено протокол, а також свідками, і не викликає сумніву у апеляційної інстанції.

Апеляційний суд звертає увагу на порушення, допущені суддею при призначенні ОСОБА_2 виду адміністративного стягнення, але, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

На підставі викладеного, беручи до уваги обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 (сто сімдесят) гривень, залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області С.В. Савкова