Постанова № 72388102, 22.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10888/17

Провадження № 22-ц/779/235/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

Судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 «Міка» на дії виконуючого обов»язки начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Татаріновою О.А. 01 вересня 2017 року в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

В серпні 2017 року ОСОБА_2 «Міка» подана суду скарга на дії виконуючого обов»язки начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3 з вимогами про поновлення строку для подання скарги, визнання неправомірними дій виконуючого обов»язки начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо визначення вартості кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_2 «Міка», заборони відділу ДВС вчиняти дії щодо передачі кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки для продажу з публічних торгів на період розгляду скарги судом (а.с.4-7).

01 вересня 2017 року заявником ОСОБА_2 «Міка» подана суду заява, в якій зазначено, в процесі виконавчого провадження було здійснено оцінку майна заявника (кафе та земельної ділянки), за результатами якої складено звіт та визначено вартість майна, з якою заявник не погоджується. Просив зупинити передачу майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 «Міка», для реалізації з публічних торгів на період розгляду скарги судом (а.с.30-33).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2017 року клопотання скаржника задоволено. Зупинено передачу кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_2 «Міка» і знаходяться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 2, для реалізації з публічних торгів на період розгляду скарги судом (а.с.1).

Не погодившись з даною ухвалою, представник ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не наведено мотивів, що є недотриманням вимог, встановлених ст.213 та п.3 ч.1 ст.210 ЦПК України. Оскаржувана ухвала винесена без виклику представників АТ «ОСОБА_4 Аваль» та не була направлена останньому судом, а про її наявність стало відомо тільки 29.12.2017 року під час ознайомлення представника апелянта з матеріалами виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Івано-Франківським міським судом 03.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 «Міка» на користь АТ «ОСОБА_4 Аваль» 1 070 175,57 грн заборгованості. Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця. З наведених підстав просив скасувати ухвалу суду і прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 «Міка» про зупинення передачі майна на реалізацію відмовити (а.с.36-38).

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Івано-Франківської області та утворено Івано-Франківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Івано-Франківську область, з місцезнаходженням у місті Івано-Франківську.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи питання на підставі чинного на час розгляду Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 1618- IV зі змінами та доповненнями, виходив з положень ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Задовольняючи заяву про зупинення передачі кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки для реалізації з публічних торгів на період розгляду скарги, встановив, що вимога про зупинення передачі майна на реалізацію є обґрунтованою, оскільки законодавець у вказаній нормі закріпив можливість в судовому порядку зупиняти передачу майна на реалізацію.

Однак із вказаними висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У ст. ст. 151, 152 ЦПК України на час розгляду справи містилися положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Разом із тим ст. 14 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного на час розгляду ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року N 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, Законом України "Про виконавче провадження" у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити "забезпечення скарги" шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Отже, у суду не було повноважень задовольняти клопотання заявника та зупиняти реалізацію майна до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду скарги.

Виходячи із наведеного, оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.374, 381, 382, 384, ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2017 року в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 «Міка» на дії виконуючого обов»язки начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо визначення вартості кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_2 «Міка» і знаходяться за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,2; заборони відділу ДВС вчиняти дії щодо передачі кафе «Едельвейс» з крамницею продтоварів та земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості, для продажу з публічних торгів та період розгляду скарги судом, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий: І.О. Максюта

Судді: Л.В. ОСОБА_5 Матківський