Рішення № 72386962, 24.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 813/761/18

24 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

суддя Грень Н.М.,

суддя Хома О.П.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представники позивача Повшак М.П., Галицький П.Й.,

представник відповідача-1 не прибув,

представник відповідача -2 не прибув,

представник відповідача -3 не прибув,

представник третьої особи Гордюк Є.-К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Бродівської районної державної адміністрація до Бродівської філії громадської організації «Союз Поляків «Білий Орел», Львівської обласної молодіжної громадської організації «Юнацтво», Львівської обласної організації Спілки української молоді в Україні, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного управління Національної поліції у Львівській області про встановлення обмеження реалізації права на проведення масового заходу,-

встановив:

Бродівська районна державна адміністрація (далі - Бродівська РДА) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Бродівської філії громадської організації «Союз Поляків «Білий Орел», Львівської обласної молодіжної громадської організації «Юнацтво», Львівської обласної організації Спілки української молоді в Україні, у якому згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд обмежити громадській організації «Союз Поляків «Білий Орел», Львівській обласній молодіжній громадській організації «Юнацтво» та Львівській обласній організації Спілки української молоді в України реалізацію права на мирне зібрання, шляхом заборони проведення мітингів, демонстрацій, віче тощо, крім поминальної панахиди, 25.02.2018 з 8 год. до 20 год. на території Голубицької сільської ради Бродівського району Львівської області, прилеглій до Меморіалу загиблим полякам від руки гітлерівських військ у 1944 році.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2018 в районну державну адміністрацію надійшов лист громадської організації «Союз Поляків «Білий Орел» м. Броди про проведення 25.02.2018 року на території колишнього польського села Гута Пеняцька урочистостей, присвячених 74 річниці загибелі мирних жителів. Також, 20 та 21 лютого 2018 року з подібними заявами до райдержадміністрації звернулися Львівська обласна молодіжна організація «Юнацтво» та Львівська обласна організація Спілки української молоді в Україні. У зазначених повідомленнях громадських організацій також не вказано про конкретні заходи, які плануються, о котрій годині проводитиметься захід та про кількість осіб, які залучаються до заходу. Звертає увагу, що 08.01.2017 Меморіал загиблим від рук гітлерівських військ у 1944 році полякам поселення Гута Пеняцька був сплюндрований невідомими. Бічні стели були розмальовані стилізованим нацистським символом «SS», а викарбувані імена загиблих поляків зафарбували синьо-жовтими та червоно-чорними барвами. Центральний монумент-хрест був розбитий. Враховуючи політичну напругу в суспільстві, під час проведення масових заходів на території колишнього польського поселення Гута Пеняцька, є ймовірність виникнення заворушень, вчинення злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У зв'язку з тим, що громадські організації не вказують інформацію про заходи, які будуть проводитись, яка кількість осіб залучатиметься та в який час, районна державна адміністрація позбавлена можливості виконати покладені законом обов'язки і вжити усіх належних заходів з метою забезпечення умов для безперешкодного проведення даного зібрання і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 813/761/18 та призначено підготовче засідання на 23.02.2018 о 09 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Зокрема зазначили, що заплановані відповідачами мирні зібрання можуть призвести до масових заворушень чи злочинів, і як наслідок, до нанесення шкоди здоров'ю та життю людей.

У підготовче засідання представники відповідачів, не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи в підготовчому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.

У судове засідання представники відповідачів, не з'явилися, відзиву на позовну заяву не подали, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав суду пояснення, в яких зазначив, що відповідно до службових телеграм протягом 2017-2018 рр. вживались заходи з метою належного забезпечення охорони публічної безпеки і порядку в частині недопущення актів вандалізму, пошкодження пам'ятників та меморіальних комплексів із українсько-польською культурою, які знаходяться на території Бродівського району Львівської області (колишнього польського села Гута Пеняцька).

Заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Громадська організація «Союз Поляків «Білий Орел» 14.02.2018 звернулась до голови Бродівської РДА з зверненням про проведення 25.02.2018 на території колишнього польського села Гута Пеняцька урочистостей присвячених 74 річниці загибелі мирних жителів. Для участі в дійствах запрошуються керівники та члени районної та міської ради, Генеральне консульство Польщі у Львові, священнослужителі, представники різних польських організацій, делегацій з Польщі та України.

Заявку зареєстровано у Бродівській РДА 14.02.2018 за вх. № 499-03/29.

Львівська обласна молодіжна громадська організація «Юнацтво» звернулась до голови Бродівської РДА з повідомленням від 20.02.2018 про проведення 25.02.2018 на території колишнього села Гута Пеняцька заходів з метою вшанування пам'яті мешканців колишнього села Гута Пеняцька.

Заявку зареєстровано у Бродівській РДА 20.02.2018 за вх. № 553-03/21.

Львівська обласна організація Спілки української молоді в України 20.02.2018 звернулась до голови Бродівської РДА з повідомленням про проведення 25.02.2018 на території колишнього села Гута Пеняцька (зараз територія Голубицької сільської ради Бродівського району) заходів національно-патріотичного спрямування.

Заявку зареєстровано у Бродівській РДА 21.02.2018 за вх. № 567-03/29.

Вказані повідомлення стали підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Частиною 9 цієї ж статті передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов'язаний його застосувати.

У свою чергу, реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Частиною першою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція), гарантовано кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання.

Частиною 2 статті 11 Конвенції встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973 № 2148-VIII, передбачено право на мирні збори. Крім цього, зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується також Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої, вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Виходячи з положень зазначеної норми Основного Закону, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Законодавством встановлений порядок проведення реалізації прав громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, який не потребує від суб'єктів, які мають намір провести вказані заходи, отримувати будь-якій дозвіл від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Проте реалізація таких прав буде правомірною лише за умови завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зазначених мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій, та відсутності судового рішення про обмеження прав на реалізацію цих прав.

Відповідно до статті 280 КАС України, суд має право прийняти рішення не лише про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, але й про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Тобто, у разі прийняття адміністративним судом обмежувального рішення зібрання не забороняється у цілому, проте щодо нього запроваджуються певні обмеження.

Так, суд зазначає, що обмеження можуть стосуватись питань часу, місця, форми, способу проведення зібрання, висловлювань лозунгів що їх мають намір використовувати. При цьому, перелік можливих обмежень не є закритим, а відтак, судом можуть запроваджуватись й інші обмеження, що відповідають обставинам конкретного зібрання.

Разом з цим, суд зазначає, що прийняття судом обмежувального рішення, як і рішення про повну заборону зібрання має узгоджуватися з положеннями частини 2 статті 39 Конституції України, з якої випливає, що будь-яке обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань може бути застосовано судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Тобто, обмежувальне рішення адміністративного суду буде правомірним лише у тому випадку, якщо воно приймається:

1) з метою захисту (охорони) щонайменше рівнозначного права на свободу мирних зібрань правового блага (права, свободи, законного інтересу);

2) за обов'язковим дотриманням принципу співмірності втручання;

3) як реакція на реально існуючу небезпеку для відповідного правового блага.

Враховуючи викладене вище, для правильного вирішення справи необхідно виходити з того, що встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань можливе тільки у разі створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» (далі - Закон № 964-IV) національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, охорони дитинства, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

При цьому, об'єктами національної безпеки згідно з статті 3 Закону № 964-IV є: людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

В свою чергу, громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.

Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 1985 році містять тлумачення понять "національна безпека", "громадський порядок", "громадська безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав.

Так, "громадський порядок" визначається як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Громадська безпека означає захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

В обґрунтування необхідності обмеження під час проведення урочистостей відповідачами 25.02.2018 на території Голубицької сільської ради Бродівського району Львівської області, прилеглій до Меморіалу загиблим полякам від руки гітлерівських військ у 1944 році, шляхом заборони 25.02.2018 з 8 год. до 20 год. проведення мітингів, демонстрацій, віче тощо, крім поминальної панахиди, позивач посилається на те, що 08.01.2017 невідомими було вчинено акт вандалізму, відсутність детальної інформації про вказані в заявках заходи та яка кількість осіб залучатиметься і в який час.

Вказане, на думку позивача, позбавляє районну державну адміністрацію можливості виконати покладені законом обов'язки і вжити усіх належних заходів з метою забезпечення умов для безперешкодного проведення даного зібрання і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей.

Як встановлено судом, Бродівською РДА скеровано відповідачам листи від 21.02.2018 № 04-32/499-03/1-4, від 21.02.2018 № 04-32/553-03/1-4, від 21.02.2018 № 04-32/567-03/1-4 відповідно, у яких просять надати розширену програму урочистостей та заходів на території колишнього села Гута Пеняцька, які відбудуться 25.02.2018 та вказати час і тривалість проведення, кількість учасників.

Суд зазначає, що такі повідомлення були скеровані напередодні та у день подання позову до суду а тому слід наголосити на тому, що позивачем не виконано належним чином обов`язок щодо встановлення інформації про заходи, які будуть проводитись, яка кількість осіб залучатиметься та в який час для вжиття заходів з охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні зазначених відповідачами заходів. Разом з цим, суд зазначає, що урочистості та заходи заплановані на 25.02.2018 на території колишнього села Гута Пеняцька, згідно заявок відповідачів, загалом мають спільне спрямування, мету, мирний характер, та, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що мета проведення урочистостей та заходів є іншою, ніж вказано у заявках від 14.02.2018 за вх. № 499-03/29, від 20.02.2018 за вх. № 553-03/21, від 21.02.2018 за вх. № 567-03/29 та з протилежною ідеологією, що може спровокувати сутички.

Крім того, Бродівська РДА листом від 19.02.2018 № 04-32/46-1-4 звернулась до начальника Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Львівській області, Голови Голубицької сільської ради з повідомленням, що на адресу райдержадміністрації надійшло звернення від громадської організації «Союз Поляків «Білий Орел» м. Броди, керівник Целюх Н.А., про те, що 25.02.2018 на території колишнього села Гута Пеняцька (Голубицька сільська рада) відбудуться заходи присвячені 74 річниці загибелі мирних жителів.

Суд зазначає, що таким листом позивач лише повідомив орган охорони правопорядку про можливе проведення масового заходу натомість не просивши вчинення додаткових заходів з забезпечення безпеки та порядку при наведених заходах.

Листом від 22.02.2018 № 1619/48/01/15-2018 начальник Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Львівській області надано Голові Бродівської районної державної адміністрації інформацію по Гуті-Пеняцькій.

Повідомлено, що 10.01.2017 в мережі Інтернет було виявлено інформацію про пошкодження невідомими особами кам'яного хреста меморіалу жертвам масового знищення цивільного населення у с. Гута - Пеняцька. В ході проведення перевірки було встановлено, що пошкодження здійснено шляхом підриву. Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140160000017 від 10.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.161 КК України. Крім того, 12.03.2017 було виявлено, що невідомі особи здійснили написи на відновленому меморіалі жертвам масового знищення цивільного населення у с. Гута - Пеняцька.

Суд зазначає, що такі відомості повідомлені третьою особою стосуються ситуації яка склалася на території Голубицької сільської ради минулого - 2017 року, натомість відомостей щодо стану громадського порядку на 2018 рік та зокрема на час наближений до дати запланованих відповідачами заходів ні позивачем ні третьою особою не наводиться.

Крім цього відповідно до службових телеграм наданих представником третьої особи, протягом 2017-2018 рр. вживались заходи з метою належного забезпечення охорони публічної безпеки і порядку в частині недопущення актів вандалізму, пошкодження пам'ятників та меморіальних комплексів із українсько-польською культурою, які знаходяться на території, зокрема, Бродівського району Львівської області (колишнього польського села Гута Пеняцька), відтак суд приходить до переконання, що у правоохоронних органів наявна інформація щодо стану публічної безпеки та порядку а також наявні сили з особового складу для забезпечення такого порядку.

З вказаного приводу Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях що заборона проведення зібрань з посиланням на можливі порушення громадського порядку має бути заснована на достовірних доказах. Зокрема, у своєму рішенні «Махмудов проти Російської Федерації» від 26.07.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що з огляду на засадничий характер свободи зібрань та її тісний зв'язок із демократією повинні мати місце переконливі та неспростовні доводи, що виправдовують втручання у це право. Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Станков і Об'єднана організація Македонії «Ілінден» проти Болгарії від 02.10.2001, зазначено, що вірогідність незначних інцидентів не може слугувати обґрунтуванням заборони на проведення мітингів. Є зрозумілим, що будь-яка демонстрація, що проводиться у громадському місці, певною мірою може викликати порушення громадського порядку та зіткнення з елементами ворожості.

Цим же ж рішенням встановлено, якщо будь-яка вірогідність напруження та палкого обміну думок між групами опонентів у ході демонстрацій буде підставою для її заборони, суспільство буде позбавлене можливості почути інші погляди з будь-якого питання, що посягає на позицію більшості… Національна влада має виявляти особливу пильність під час забезпечення можливості меншості висловлювати свої погляди, навіть якщо вони суперечать суспільній думці.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. Із вказаного можна дійти висновку, про обов'язок держави, насамперед в особі правоохоронних органів забезпечувати реалізацію основоположних прав громадян шляхом усунення чи припинення можливих небезпек. Крім цього, відповідно до пункту 11 статті 16 Закону України «Про місцеві державні державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху.

Окрім того, судом встановлено, що позивач повідомлений про проведення вказаних мирних заходів 14.02.2018, що дає можливість місцевому органу виконавчої влади виконати законодавчо покладений на нього обов'язок та забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань громадян 25.02.2018.

При цьому суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов'язком місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів. Цей обов'язок, як суб'єктивне право, не може служити підставою для повної заборони проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян.

Щодо інформації з листа Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Львівській області від 22.02.2018 № 1619/48/01/15-2018, суд зазначає, що у вказаному листі не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей, як взагалі так і 25.02.2018 зокрема.

Враховуючи вказане суд зазначає, що ні представниками позивача, ні представником третьої особи не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачами 25.02.2018 на території колишнього села Гута Пеняцька урочистостей присвячених 74 річниці загибелі мирних жителів, заходів з метою вшанування пам'яті мешканців колишнього села Гута Пеняцька та заходів національно-патріотичного спрямування.

Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що Українське законодавство, а саме Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність для організаторів та учасників зібрань, а також для посадових осіб, які можуть бути як прихильниками, так і противниками зібрань, за певні дії під час організації та проведення мітингів, демонстрацій, пікетів.

Так, ст. 185-1 КУпАП передбачає відповідальність за «порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» для учасників та організаторів зібрань. А ст. 185-2 КУпАП - для посадових осіб, які сприяють зібранням, що відбуваються «з порушенням уста новленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій».

Кримінальний кодекс України також переслідує заклики, які були висловлені під час мирних зібрань, чи в іншому контексті, до війни (ст. 436), або публічне заперечення чи виправдання (в т. ч. і під час мирних зібрань) злочинів фашизму та пропаганду нацистської ідеології. Також ст. 161 ККУ встановлює відповідальність за «розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями».

Крім цього суд зазначає, що зібрання слід вважати мирними, якщо його організатори мають на меті мирні наміри та зібрання має не насильницький характер. Відтак будь-яка поведінка учасників таких заходів, спрямована на зміну мети та цілей заходів, зазначених у заявках відповідачів є неприпустимими.

В цьому контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні ЄСПЛ «BARRACOc. FRANCE» від 05.06.2009, (заява 31684/05), згідно з яким «будь-яка подія в громадському місці викликає певною мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючого порушення руху (транспорту) і за відсутності насильства з боку демонстрантів важливо, щоб влада продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода зібрань не була позбавлена своє суті і змісту».

Європейський суд у своєму рішенні «DJAVIT AN v TURKEY» від 20.02.2003, (заява № 20652/03) вказав: «Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необгрунтованих непрямих обмежень цього права... Хоча основним об'єктом статті 11 є захист особистості від свавільного втручання з боку публічної влади у здійснення захищених прав, але крім того, можуть бути позитивні зобов'язання щодо забезпечення ефективного здійснення цих прав».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для постановлення висновків, про підставність позову, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 143, 243-246, 280 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволені позову Бродівської районної державної адміністрація (пл. Ринок, 1, м. Броди, Львівська область, 80600) до Бродівської філії громадської організації "Союз Поляків "Білий Орел" (вул. Лесі Українки, 55, м. Броди, Львівська область, 80600), Львівської обласної молодіжної громадської організації "Юнацтво" (вул. Вахнянина, 29, м. Львів, 79017), Львівської обласної організації Спілки української молоді в Україні (вул. Винниченка, 6, м. Львів, 79011), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного управління Національної поліції у Львівській області про встановлення обмеження реалізації права на проведення масового заходу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Костецький Н.В.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Хома О.П.