Рішення № 72386960, 14.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4461/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Риб'як В.О., Писарева О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконною бездіяльність ,-

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Львівська митниця) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 03.11.2017 №800-о в частині переведення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС;

- визнати незаконною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо не пропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад з 31.08.2017 по 03.11.2017;

- визнати незаконним вручення позивачу Львівською митницею ДФС повідомлення від 31.08.2017, яким позивача було повідомлено про виведення посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та запропоновано посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядженням ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

- зобов'язати Львівську митницю ДФС перевести позивача на рівнозначну посаду посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено переведення позивача на іншу посаду без його згоди, не запропоновано всіх вакантних на той час посад. Більше того, з 31.08.2017 по 03.11.2017 у Львівській митниці проведено кілька змін у штатному розписі, унаслідок чого взагалі відновлено посаду, з якої позивача було звільнено в порядку переведення. У зв'язку з такими обставинами позивач розцінює таке переведення виключно як приховане покарання.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Позиція відповвдача викладена у відзиві на позовну заяву /а.с.18-24/ та запереченнях від 29.01.2018 року (а.с.168-170). Відповідач вважає, що в даному випадку переведення зумовлене скороченням штату працівників у зв'язку з оптимізацією структури окремого державного органу, як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про державну службу». Відповідно до переліку змін №3 штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік, із штатного розпису виведено 16 посад у відділі кінологічного забезпечення, натомість введено 12 посад в секторі кінологічного забезпечення. Також змінено істотні умови праці, оскільки посадовий оклад начальника відділу становить 4500 гривень, а завідувача сектору - 4100 гривень. Тому ОСОБА_2 запропоновано іншу рівнозначну посаду у цьому державному органі. Вручення позивачу повідомлення про виведення його посади та пропозицію посади начальника відділу складського обліку вважає законними діями керівництва. Твердження позивача про необхідність пропонування йому всіх рівнозначних вакантних посад є необґрунтованим та незаконним. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві та запереченнях, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 14.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 17.01.2018 року.

11.01.2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позов.

Ухвалою від 17.01.2017 року задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, встановлено строк для подання відповідачем доказів до 01.02.2018 року, строк для подання позивачем відповіді на відзив до 24.01.2018 року, а для подання відповідачем заперечень - 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив. Ухвалою від 17.01.2018 року в засіданні оголошено перерву до 07.02.2018 року.

24.01.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача.

30.01.2018 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача та докази, що витребувані судом.

В судовому засіданні 07.02.2018 року сторонами подано клопотання про перехід до розгляду справи по суті в той самий день після закриття підготовчого засідання, а саме 07.02.2018 року.

Ухвалою від 07.02.2018 року в порядку статей 180-183 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 07.02.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 14.02.2018 року у зв'язку з необхідністю витребування у відповідача додаткових доказів.

Заслухавши вступне слово сторін, з'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Наказом в.о. начальника Львівської митниці ДФС від 03.08.2017, у зв'язку з затвердженням в.о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М.В. 02.08.2017 переліку змін №3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС, введено в дію перелік змін №3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС /а.с.69/.

Відповідно до переліку змін №3 із штатного розпису виведено 16 посад у відділі кінологічного забезпечення, а натомість введено 12 посад у сектор кінологічного забезпечення /а.с.72, 74/.

На підставі затвердженого переліку змін №3 до організаційної структури Львівської митниці ДФС на 2017 рік та переліку змін №3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік ОСОБА_2 31.08.2017 повідомлено про виведення його посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та запропоновано посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, що тягне за собою зміну істотних умов державної служби /а.с.11/.

Повідомлення погоджено головою первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці.

У цьому повідомленні ОСОБА_2 зазначив, що від запропонованої посади відмовляється /а.с.11/

Наказом Львівської митниці ДФС від 03.11.2017 №800-0 ОСОБА_2 з 03.11.2017 переведено на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, звільнивши із займаної посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС. Підстава: штатний розпис Львівської митниці ДФС, повідомлення про виведення посад від 31.08.2017 /а.с.26-28/.

Вважаючи дії та рішення відповідача необгрунтованими і такими, що порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч. 1 ст. 1).

Приписами ст. 5 Закону передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1).

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (ч. 2).

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч. 3).

За правилами встановленими ст. 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу (ч. 1).

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця (ч. 2).

У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено (ч. 4).

Переведення не повинно бути прихованим покаранням (ч. 5).

Згідно з нормами ст. 43 Закону №889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

2. Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов'язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов'язків (ч. 2).

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов'язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту) (ч. 3).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати (ч. 4).

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби (ч. 4).

У разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (ч. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

З матеріалів справи судом з'ясовано, що у зв'язку із введенням в дію 03.08.2017 переліку змін №3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС відділ кінологічного забезпечення (16 посад) реорганізовано в сектор кінологічного забезпечення (12 посад) /а.с.69-76/. Оскільки кількість посад у секторі скорочено порівняно з відділом, а заробітна плата завідувача сектору є нижчою ніж начальника відділу, ОСОБА_2 як начальнику відділу кінологічного забезпечення 31.08.2017 запропоновано рівнозначну посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС /а.с.11/.

Однак ОСОБА_2 від запропонованої посади того ж дня відмовився, про що зазначив у повідомленні /а.с.11/.

Суд звертає увагу відповідача на пряму норму ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу», в якій зазначено, що переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. Тому не отримавши згоду ОСОБА_2 та за умови існування службової необхідності, відповідач повинен був запропонувати позивачу інші вакантні посади, та не був вправі переводити його на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним.

Відповідач не пояснив суду, чому позивачу не запропонували посаду начальника сектору кінологічного забезпечення (тобто роботу, яку виконував позивач, з врахуванням його кваліфікації /а.с.209-215/), та не пропонували інших посад категорії «Б» та «В» у Львівській митниці ДФС, вакантних станом на 31.08.2017 /а.с.204-208/. З цих підстав суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що позивач фактично погодився з переведенням, оскільки зараз виконує обов'язки керівника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядженням ним, та не писав заяви про звільнення у зв'язку зі змінами істотних умов праці, як це передбачено п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу». Адже враховуючи не пропонування відповідачем інших вакантних посад, несправедливим було б вимагати від позивача написання заяви про звільнення у зв'язку зі змінами істотних умов праці.

Натомість, того ж 31.08.2017 на посаду начальника сектору кінологічного забезпечення призначено Юзьківа В.І., який до цього у кінологічній службі не працював /а.с.249-251/.

Крім цього, судячи з наказу про переведення ОСОБА_2 звільнили з посади начальника відділу кінологічного забезпечення у зв'язку з переведенням 03.11.2017 /а.с.8-10/. Проте, наказом Львівської митниці ДФС від 05.10.2017 введено в дію перелік змін №4 до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення.

Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що повторні зміни до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення ще за 28 днів до прийняття оскаржуваного наказу. Представниками відповідача не обгрунтовано, чому, за таких обставин, було винесено оскаржуваний наказ буз врахування повторних змін до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС.

Відтак, оскільки позивач повідомлявся про переведення у зв'язку з виведенням його посади зі штатного розпису, а 05.10.2017 посаду начальника кінологічного відділу повернуто до штатного розпису, та з врахуванням відмови позивача від переведення на запропоновану посаду, підстав для прийняття рішення станом на 03.11.2017 про переведення позивача на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним не було.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 03.11.2017 №800-0 в частині переведення ОСОБА_2 та визнання бездіяльності щодо не пропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад з 31.08.2017 по 03.11.2017 протиправною є обґрунтованими та слід задовольнити.

Водночас позивач не обґрунтував суду незаконність станом на 31.08.2017 вручення йому повідомлення про виведення посади начальника відділу кінологічного забезпечення та пропозицію обійняти посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядженням ним. Тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Львівської митниці ДФС перевести позивача на рівнозначну посаду посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та переведення його на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, здійснено відповідачем без дотримання процедури переведення, визначеної Законом України "Про державну службу", з порушенням справедливого балансу між правами працівника та обов"язку щодо приведення у відповідність чинному законодавству штату органу, чим порушено гарантоване законом право на працю, що має наслідком визнання протиправним та скасування наказу від 03.11.2017 №800-0 в частині переведення ОСОБА_2

Відтак, в порядку ст.235 КЗпП України, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є поновлення його на попередній посаді, з якої його незаконно звільнили.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами встановленими у ч. 2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 03.11.2017 №800-0 в частині переведення ОСОБА_2 та визнання бездіяльності щодо не пропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад з 31.08.2017 по 03.11.2017 протиправною. Тому у цій частині позов слід задовольнити. Також, слід поновити позивача на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, в порядку ст.371 КАС України, слід допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС з 03.11.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач сплатив за поданий позов судовий збір у сумі 2560,00 грн. /а.с.14/, судом задоволено дві з чотирьох позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1280,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, 371 підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 03.11.2017 №800-о в частині переведення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС.

Визнати незаконною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо не пропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад в період з 31.08.2017 по 03.11.2017.

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС з 03.11.2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС з 03.11.2017 року.

Стягнути з Львівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1280 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.02.2018 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна