Постанова № 72384631, 22.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8457/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Готра Т.Ю., Собослой Г.Г.,

секретарі: Терпай С.М.,

за участі представників сторін – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_5, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна.

Ухвалою суду від 20.10.2017 року відкрито провадження у даній справі.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: об’єкт громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 та заборони на його відчуження та шляхом заборони внесення будь – яких змін щодо нього у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна до набуття рішенням чинності у даній справі.

Вищевказана заява про забезпечення позову вмотивована тим, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_5 ними було придбано об’єкт; громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1, який є об’єктом спільної сумісної власності подружжя , в якому їй належить 1/2 частки. Вважає, що відповідачі вчинили п’ять нікчемних правочинів на користь відповідача ОСОБА_3, який зареєстрував на себе право власності на вказаний об’єкт, чим позбавили її права власності . Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач матиме можливість безперешкодно розпоряджатися нерухомим майном, що може унеможливити або утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на: ? частку об’єкту громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 та заборони на його відчуження до набуття рішенням чинності у даній справі.

Заборонено реєстраторам внесення будь – яких змін щодо 1/2 частки об’єкту громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна до набуття рішенням чинності у даній справі.

В решті вимог заяви – відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Згідно з п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 151,152 ЦПК України суд може за заявою позивача вжити заходів забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання недійсним номерів записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування майна.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом першої інстанції дані вимоги закону дотримані.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України,колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.02. 2018 року.

Головуючий

Судді