Постанова № 7236843, 14.12.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року Справа №2а-5723/09/0870

(16 год. 45 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

гри секретарі судового засідання Марченко І.В.

за участю:

представників позивача: Антипенко О.П.

відповідач: не зявився

третя особа: не зявилась

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою»

до: Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області

третя особа: Державна інспекція з контролю за цінами

про: скасування рішення від 08.09.2008 №169 про стягнення

адміністративних санкцій у сумі 101472 грн. 30 коп.

14.10.2009 Державне підприємство «Запорізький інститут землеустрою» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про скасування рішення від 08.09.2008 №169 про стягнення адміністративних санкцій у сумі 101472 грн. 30 коп.

Ухвалою суду від 15.10.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5723/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 10.11.2009.

Ухвалою суду від 10.11.2009 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну інспекцію з контролю за цінами. Розгляд справи відкладався до 02.12.2009 та 14.12.2009.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 14.12.2009 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях. Вважає, що перевірка позивача проведена з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, при застосуванні економічних санкцій відповідачем не дотримано вимог ст.250 ГК України, тобто адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом випадків, передбачених законом. В даному випадку в рішенні №169 зазначено період отримання необґрунтованої виручки з 01.03.2007 по 01.08.2008, а рішення прийнято та підписано 08.09.2008. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився. У попередніх судових засіданнях заперечував проти позовних вимог. Зазначав, що перевірка проводилась з дотриманням вимог діючого законодавства, а рішення від 08.09.2008 №169 обґрунтоване та правомірне. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судове засідання не зявилась, письмових пояснень по суті спору не надала. Направила суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу від 04.08.2008 №118 та відповідно до п.9/18 Плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на III квартал 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізький області в період з 05.08.2008 по 22.08.2008 було здійснено перевірку Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питання дотримання державної дисципліни цін при наданні платних послуг за період з 01.01.2007 по 01.08.2008.

За результатами перевірки складено акт від 22.08.2008 №000884.

Перевіркою встановлено, що підприємством необґрунтовано отримано виручку в сумі 33824 грн. 10 коп. за рахунок стягнення з фізичних осіб плати за роботи (послуги) із землеустрою, за виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельні ділянки (паї) при безоплатній передачі громадянам України земельних ділянок у власність в завищеному розмірі від 50 грн. до 454 грн. 32 коп.Таким чином, Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» порушено Закон України «Про захист конституційних прав громадян» та наказ Державного комітету України по Земельних ресурсах від 06.12.2005р. № 368.

На підставі акту перевірки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», п.15 ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.», п.1.3 Інструкції про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 (далі - Інструкції) до позивача застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін, про що прийнято рішення від 08.09.2008 №169 на суму 101472 грн. 30 коп., (сума порушення 33824 грн. 10 коп. і штраф у розмірі 200% від суми порушення - 67648 грн. 20 коп.).

Відповідач не надав належних доказів направлення на адресу позивача або вручення спірного рішення. Проте, як зазначив позивач спірне рішення отримано ним 23.12.2008.

Також судом встановлено, що спірне рішення від 08.09.2008 №169 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 101472 грн. 30 коп. було оскаржено позивачем до Державної інспекції з контролю за цінами, про що свідчить заява від 04.06.2009 №1772 про оскарження перевірки та скасування рішень від 08.09.2008 №169 та від 05.09.2009 №166. Зазначена заява була отримана Державною інспекцією з контролю за цінами 10.06.2009, про що свідчить поштове повідомлення.

Також в матеріалах справи міститься лист Державної інспекції з контролю за цінами від 10.07.2009 №200/7-6/2837, яким інспекція повідомила позивача, що порушені в скарзі питання потребують детального вивчення та витребування додаткових матеріалів та повідомлено, що після одержання та вивчення вказаних матеріалів позивачу буде надано відповідь по суті скарги.

Як свідчать пояснення позивача, на час судового засідання рішення про результати розгляду скарги або відповіді від Державної інспекції з контролю за цінами не надходило.

Відповідач та третя особа не надали доказів розгляду скарги позивача.

Судом також встановлено,що Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2009 по справі № 2а-2429/09/0870 задоволено позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області та стягнуто з Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в доход державного бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя суму економічних санкцій у розмірі 101472,30грн. Постанова не набрала законної сили.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Підпунктом 1 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджена постановою КМУ від 13.12.2000 №1819 встановлено, що Державна інспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Відповідно до п.4, п.п.4 п.5 цього Положення Держінспекція має право здійснювати перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій.

Повноваження відповідача, підстави та порядок проведення перевірок врегульовані спеціальним нормативним актом, зокрема, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001 , а також внутрівідомчим актом - Порядком проходження матеріалів перевірок в Держінспекції Мінекономіки України, виданим Держінспекцією по цінам Мінекономіки України 14.05.1997.

Так, відповідно до Інструкції рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.

Відповідно до п.3.1 Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В актах перевірок, зокрема зазначаються: нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою (п. 3.2 Інструкції).

Із змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення вимог Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» від 20.01.2005 №2375 та Наказу Державного комітету України по Земельних ресурсах від 06.12.2005 №368, а саме - з фізичних осіб стягувалась плата за роботи (послуги) із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку (пай), при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, в завищеному розмірі від 50 грн. до 454 грн. 32 коп. за виготовлення документів одному власнику. Інспекцією зроблено висновок про отримання інститутом за період з 01.08.2007 по 01.08.2008 необґрунтованої виручки у сумі 33 824 грн. 10 коп., яка замовниками сплачена в повному обсязі. Вказано, що послуги замовникам інститутом надаються тільки за попередньою оплатою.

До акту перевірки доданий розрахунок надлишково нарахованих та стягнутих з замовників сум виручки за період з 01.08.2007 по 01.08.2008. Вказаний розрахунок складається із шести граф: номер кошторису; дата кошторису; фактично стягнуто з замовника; слід було стягнути відповідно до Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю»; надлишково стягнуто; замовник (вказані П.І.Б. фізичних осіб).

Дослідивши акт перевірки та вказаний розрахунок, суд вважає, що вони не містять достовірних даних про отримання інститутом необґрунтованої виручки від надання послуг із землеустрою. Висновки суду також ґрунтуються на тому, що ні в акті перевірки, ні у доданому до нього розрахунку, інспекція не посилається на будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне отримання відповідачем такої виручки. Розрахунок надлишково нарахованої та стягнутої з замовників суми виручки отриманої позивачем здійснено на підставі кошторисів, які не підтверджують отримання виручки.

Так, як встановлено матеріалами справи по кошторисах №4073 від 20.11.2007, №4275 від 04.12.2007, №4476 від 17.12.2007, №4519 від 26.12.2007, №4520 від 26.12.2007, № 18 від 11.01.2008, №1350 від 02.04.2008, №1351 від 02.04.2008, №4055 від 19.11.2007 на загальну суму 5118,44 кошти взагалі не були сплачені замовниками, а отже і не були отримані в доход підприємства.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна від 24.05.1995 №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В акті перевірки зазначено, що до акту додається оборотно-сальдова відомість по рахунку 681.1 «Розрахунки по авансам, одержаним в національній валюті», яка на думку відповідача підтверджує факт отримання позивачем необґрунтованої виручки.

Проте суд зазначає, що оборотно-сальдова відомість є обліковим регістром, що призначений для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Пунктом 4 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Тобто, в даному випадку, оборотно-сальдова відомість не фіксує саму господарську операцію, а лише містить узагальнені дані про господарські операції вчинені за певний період.

Таким чином, державна інспекція з контролю за цінами, в порушення вимог п.3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами не вказала в акті перевірки (чи в додатках до нього) на підставі яких саме первинних бухгалтерських документів було зроблено висновок про фактичне отримання інститутом необґрунтованої виручки.

Враховуючи те, що відповідно до п.1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки та встановлене судом не доведення такого факту інспекцією, підстави для застосування економічних санкцій до позивача відсутні.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні інспектором було безпідставно включено до акту перевірки, на підставі якого винесено рішення від 08.09.2009 р. № 169, суму порушення по кошторисам, які містили інші види робіт із землеустрою, а саме роботи щодо відведення земельних ділянок та виготовлення держактів на підставі цивільно-правових угод та взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Так, згідно кошторису № 1214 від 24.03.08 - ОСОБА_2 на суму 434.00 грн. виконувалась робота з розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правової угоди, тобто в зв'язку з переходом права власності на земельні ділянки.

Кошториси №№ 3577. 3578, 3579. 3580. 3581, 3582, 3583 від 16.10.07 -ОСОБА_3 та № 1287 від 27.03.08 - ОСОБА_4(загальна сума - 6826,67грн.) визначають такий вид робіт, як розробка технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки взамін сертифіката на земельну частку (пай), що суперечить предмету перевірки, оскільки перевірка проводилась щодо дотримання підприємством вимог ч. 2 ст. 1 Закону України „Про захист конституційних прав громадян на землю", а не вимог ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону.

Як вбачається з пояснень позивача при виготовленні правовстановчого документу на право власності на земельну ділянку необхідно провести ряд геодезичних робіт, в тому числі й виконати прив'язку меж земельних ділянок до пунктів державної геодезичної мережі. Ця вимога пов'язана з необхідністю проведення державної електронної реєстрації земельних ділянок та веденням державного кадастру земель відповідними державними службами та не передбачена ч. 2 ст. 1 Закону України „Про захист конституційних прав громадян на землю".

При проведенні перевірки, перевіряючим не було звернуто увагу на необхідність виконання додаткового комплексу робіт - геодезичні роботи, який передує виготовленню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення правовстановчих документів на право на земельну ділянку. Також не враховано той факт, що додаткові роботи визначені в кошторисах окремим рядком і були виконані за замовленням фізичних осіб.

Тобто вищезазначені кошториси не повинні були перевірятись і тим більш включатись до акту перевірки, а їх вартість до суми порушення.

Листом ДПА України від 05.09.2006 № 4665/3/17-0315 „Щодо плати за землю з фізичних осіб" роз'яснено, що вартість документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, визначається з суми згідно Закону України „Про захист конституційних прав громадян на землю", а розміри земельно-кадастрових робіт та послуг відповідно до Наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124.

Також у п. 5.6. Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 по справі № 1-17/2005 зазначено, що переоформлення відповідних прав включає земельно-кадастрові роботи та інші послуги, які суб'єкти підприємницької діяльності надають на платній основі, встановлюючи їх розцінки на власний розсуд.

Таким чином, виконання земельно-кадастрових робіт та робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки є окремими видами робіт і їх вартість регулюється окремими нормативними актами і повинна оплачуватись замовниками робіт додатково.

Дане ствердження має також підтвердження в роз'ясненнях Державного комітету України із земельних ресурсів від 25.09.2008 р. № 14-13-11/10820 та Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 19.08.2008 р. № 01-01-05/1831 наданих ДП „Запорізький інститут землеустрою" на відповідні запити.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 250 ГК України суд не приймає до уваги, оскільки із матеріалів перевірки не вбачається коли саме виникло порушення (дата отримання необґрунтованої виручки), а тому неможливо зробити висновки про пропущення відповідачем строку для застосування економічних санкцій.

Також не ґрунтуються на вимогах закону твердження позивача про неналежне повідомлення інституту про час проведення перевірки.

Так, згідно з ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання під розписку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що у ДП „Запорізький інститут землеустрою" були всі законні підстави для нарахування коштів за додаткові роботи (послуги), що не відносяться до землевпорядних робіт визначених Законом України „Про захист конституційних прав громадян на землю" та Законом України „Про землеустрій", те, що за деякими кошторисами підприємством не було отримано коштів, а деякі кошториси були складені на виконання інших видів землевпорядних робіт (складання проектів відведення земельних ділянок, відновлення меж земельних ділянок, пероформлення правовстановчих документів на право на земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод та ін.) суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення рішення від 08.09.2008 р. № 169 про стягнення економічних санкцій на суму 101472.30 грн.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, третя особа - Державна інспекція з контролю за цінами задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області від 08.09.2008 №169 про стягнення адміністративних санкцій у сумі 101472 грн. 30 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» (вул.Українська, буд.50, м.Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 00698986) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий