Постанова № 72362637, 21.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/64/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 митниці ДФС на постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: ОСОБА_4; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 56 хв. 11.12.2017р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 18.12.2017р.),-

В С Т А Н О В И В:

10.11.2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем ОСОБА_2 митницею ДФС наступні рішення:

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206010/2017/001539 від 05.07.2017р.;

рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2017/000456/1 від 05.07.2017р. (а.с.4-5).

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані прийняті відповідачем ОСОБА_2 митницею ДФС картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206010/2017/001539 від 05.07.2017р., рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2017/000456/1 від 05.07.2017р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань митного органу на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1280 грн. (а.с.62-68).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ОСОБА_2 митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.71-73).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у розглядуваному випадку під час митного оформлення позивачем не був представлений повний перелік документів, який визначений ст.53 Митного кодексу /МК/ України, а саме: не надано документів, що підтверджують ціну, яка була сплачена за товар або підлягає сплаті за нього. По причині наведеного посадовою особою митниці скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. Однак, такі документи не були надані. У подальшому відповідачем були прийняті спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, при цьому митна вартість товару визначена резервним методом із поясненням неможливості застосування інших методів.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 05.07.2017р. декларантом фізичною-особою підприємцем /ФОП/ ОСОБА_5 подано до ОСОБА_2 митниці ДФС митну декларацію № 206010/2017/414512, якою задекларовано для митного оформлення транспортний засіб – легковий автомобіль марки «BMW», модель 318 DTI, рік виготовлення – 2013, номер кузова НОМЕР_1.

У вказаній декларації декларантом самостійно визначено митну вартість товару (8750 євро) за основним методом, тобто, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Одночасно із митною декларацією декларантом були надані відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактура (інвойс) № 1916-06/17 від 26.06.2017р. (а.с.9), акт про проведення огляду (переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 20903/2017/11103 від 30.06.2017, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 170184608 від 17.05.2017р. (а.с.8), договір про надання послуг митного брокера від 04.07.2017р., декларація про походження товару № 0380 від 26.06.2017р.; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.CTR.005.14659-17 від 30.06.2017р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, копія митної декларації країни відправлення № 17ВЕЕ000028751585 від 27.06.2017р. (а.с.12).

У зв’язку з непредставленням повного переліку документів (зокрема, платіжних документів про сплату вартості автомобіля) митним органом скеровано декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Однак, такі додаткові документи декларантом не були надані відповідачу.

За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації та доданих до неї документів ОСОБА_2 митниця ДФС відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, про що винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206010/2017/001539 від 05.07.2017р. (а.с.7).

Також відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2017/000456/1 від 05.07.2017р. (а.с.6).

Згідно вказаних картки відмови та рішення про коригування митної вартості митна вартість товару визначена за резервним методом (ст.64 МК України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (ст.ст.59-63 МК України) не використані по причині відсутності інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.ст.59, 60 МК України), та відомостей, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів чотири та п'ять (ст.ст.62, 63 МК України). Джерелом інформації є каталог Schwackeliste I/2017 ст.146 з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. Стартова ціна відповідно до каталогу – 14600 євро; із врахуванням місця декларування початкова вартість знижена до 14162,5 євро. Вказану вартість зменшено відповідно до акту митного огляду через перепробіг на 16 відсотків, через пошкодження ЛФП - на 1,5 відсотка та у зв’язку із пошкодженням салону та сидіння - на 1,5 відсотка. Звідси, остаточну митну вартість визначено у розмірі 11046,75 євро. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені п.5 ч.2 ст.55 та главою 4 МК України.

06.07.2017р. декларантом подано декларацію № 206010/2017/414559 згідно винесеного рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.49-50).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом були надані всі необхідні документи, які надавали змогу митному органу визначити митну вартість товарів; відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об’єктивні сумніви у митній вартості товарів, заявленій позивачем на підставі ціни договору.

Також згідно виписки по клієнтському рахунку фірми експортера «Лера Плус», на дану фірму від ОСОБА_3 поступили кошти двома платежами: завдаток 3000 євро поступив 23.06.2017р. (а.с.10), а неоплачений залишок 5750 євро надійшов 28.06.2017р. (а.с.11). Таким чином, сплачена позивачем загальна сума 8750 євро підтверджує митну вартість спірного автомобіля.

На підставі наведеного, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку-фактури (інвойсу) № 1916-06/17 від 26.06.2017р., а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), відповідно до ст.49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи стверджується, що під час митного оформлення імпортованого автомобіля декларантом не були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору (основним методом). Зокрема, не були представлені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

По причині наведеного митним органом були витребувані від декларанта додаткові документи про сплату вартості товару, які декларантом за результатами проведених консультацій не надані.

За вказаних обставин у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки представлені разом з митної декларації документи лише декларували вартість автомобіля, однак не підтверджували його сплату.

Зокрема, із змісту рахунку-фактури (інвойсу) фірми «Lera Plus bvba» № 1916-06/17 від 26.06.2017р. убачається ціна автомобіля 8750 євро (а.с.9.

Разом з тим, будь-якого документа про сплату такої вартості позивачем не представлено митному органу. Твердження представника позивача про надання таких документів митному органу колегія суддів вважає голослівним, оскільки жодних документальних доказів такого не представлено.

Водночас, надані під час судового розгляду банківські платіжні документи (а.с.10-11) викликають обгрунтований сумнів, оскільки:

рахунок-фактура № 1916-06/17 датований 26.06.2017р., при цьому перший платіж в сумі 3000 євро був здійснений 23.06.2017р.;

в двох платіжних документах вказується фактура № 1916, хоча митному органу представлено рахунок-фактуру № 1916-06/17 від 26.06.2017р.;

в платіжному документі, де вказана сума 3000 євро, не вказується платник, при цьому не видається можливим ідентифікувати товар, за який сплачені кошти;

в платіжному документі, де зазначена сума 5750 євро, також неможливо ідентифікувати товар, за який сплачені кошти;

в обох платіжних документах вказані різні банківські рахунки отримувача коштів.

В цій ситуації митним органом обґрунтовано застосування резервного методу для визначення митної вартості автомобіля.

Так, перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (ст.ст.59-63 МК України) не використані по причині відсутності інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.ст.59, 60 МК України), та відомостей, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів чотири та п'ять (ст.ст.62, 63 МК України). Джерелом інформації є каталог Schwackeliste I/2017 ст.146 з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. Стартова ціна відповідно до каталогу – 14600 євро; із врахуванням місця декларування початкова вартість знижена до 14162,5 євро. Вказану вартість зменшено відповідно до акту митного огляду через перепробіг на 16 відсотків, через пошкодження ЛФП - на 1,5 відсотка та у зв’язку із пошкодженням салону та сидіння - на 1,5 відсотка. Звідси, остаточну митну вартість визначено у розмірі 11046,75 євро.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Отже, на підставі наведених норм, у зв’язку із заявленням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, а також через неподання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом правомірно винесену оскаржувану картку відмови та прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірних відмови митного органу здійснити митне оформлення товарів та рішення про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Також в порядку чч.1, 2 ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню сторонам.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 митниці ДФС задовольнити.

Постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню сторонам.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Дата складення повного судового рішення: 22.02.2018р.