Ухвала суду № 72358856, 19.02.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2018 Справа № 920/1222/17Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1222/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40030),

про стягнення 460468,50 грн. на підставі договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2210/11 від 30.09.2011,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 14-68 від 14.04.2017,

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 007.2Др-38-1217 від 29.12.2017.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 460468,50 грн. заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2210/11, укладеного між сторонами 30.09.2011, з яких: 385086,51 грн. основний борг, 63078,94 грн. інфляційні витрати, 12303,05 грн. 3 % річних, а також судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки зобов’язання по договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2210/11 виконано у повному обсязі, а відтак відсутні будь-які підстави для стягнення 385086,51 грн. та застосування наслідків, які передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 920/1859/15 (16.09.2016) у відповідача виникли зобов’язання перед позивачем в сумі 385086,51 грн. за договором від 30.09.2011 № 14/2210/11.

13.02.2018 відповідач подав до суду письмові заперечення № Sm007-2Др-1222/3 від 12.02.2018, де зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 13.04.2016 у справі № 920/1859/16, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумигаз» задоволені частково: визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.12.2012 № 14/7366/12, укладений між сторонами; визнано недійсним односторонній правочин Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» - заяву від 11.12.2013 № 30/1777 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відмовлено у стягненні 752438,29 грн. (385086,51 грн. - розмір основного боргу, 291894,54 грн. - втрати від інфляційних процесів за період з 06.12.2011 по 30.11.2015, 44002,61 грн. - 3 % річних за період з 06.12.2011 по 30.11.2015, 4498,57 грн. - пеня за період з 12.12.2012 по 05.03.2013 та 26956,06 грн. - 7 % штрафу за прострочення виконання зобов’язання понад 30 днів. При цьому позивач, на думку відповідача, робить хибний висновок, що у зв?язку з цим поновилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 385086,51 грн. на підставі договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 № 14/2210/11.

А тому відповідач, посилаючись на норми статті 215, 236 Цивільного кодексу України, вважає, що зобов’язання за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 № 14/2210/11 виконані у повному обсязі, а відтак відсутні будь-які підстави для стягнення 385086,51 грн. та застосування наслідків, які передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім наведеного відповідач звертає увагу суду на те, що вищезазначеним рішенням суду у справі № 920/1859/16 договір про відступлення права вимоги від 27.12.2012 № 14/7366/12 визнаний недійсним з моменту його вчинення, а позивач звернувся до суду з даним позовом 12.12.2017. На підставі викладеного відповідач, посилаючись на вимоги статті 253, 254, 256, 257 та частину четверту статті 267 Цивільного кодексу України, просить відмовити у позові у зв?язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з’ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи те, що шістдесятиденний термін проведення підготовчого засідання з дня відкриття провадження у даній справі сплив 19.02.2018 та враховуючи необхідність витребування у сторін доказів та пояснень розгляду даної справи по суті, суд з власної ініціативи вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 19 лютого 2018 року до 21 березня 2018 року.

За приписами статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на вище наведене, з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку підготовчого провадження.

Керуючись статтями 119, 120, 177, 182, 183, 216, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 19 лютого 2018 року до 21 березня 2018 року.

2. Відкласти підготовче засідання на 20 березня 2018 року на 12 год. 50 хв. з повідомленням сторін.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області: м. Суми, пр. Шевченка, 18/1, 1-й пов., зал засідань № 4.

3. Зобов?язати позивача надати суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції у справі з урахування письмових заперечень відповідача № Sm007-2Др-1222/3 від 12.02.2018.

4. Повідомити сторін про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов’язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2018 року.

Суддя Н.О. Спиридонова

Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.