Ухвала суду № 72350089, 13.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/127/18

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача Гербеди В.Ю.,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно-приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, третя особа - ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_5 із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, індексний номер 37056191 від 13.09.2017 про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо виправлення загальної площі приміщення магазину по АДРЕСА_1 з 389,1 кв.м. до 431,1 кв.м. запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведений на підставі цього рішення;

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, індексний номер 37447474 від 06.10.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на 95/100 приміщення магазину по АДРЕСА_1 об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 431,1 кв.м., запис про право власності номер 22703204 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про закриття провадження, оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адмінстративного судочинства. В обґрунтування клопотання пояснив, що рішення державних реєстраторів прийнято з метою внесення змін до запису про її право власності на приміщення магазину по АДРЕСА_1 та реєстрацію такого права з урахуванням внесених змін, тобто їх дії є похідними від дій ОСОБА_7 як власника майна. Звернувшись до суду із цим позовом, ОСОБА_5 заперечує проти права власності та дій ОСОБА_7, як власника приміщення магазину, пов'язаних із зверненням до державних реєстраторів. Не вирішивши питання про повернення спірного приміщення у володіння співвласників майна будинку від ОСОБА_7, як власника, неможливо і вирішити і похідні вимоги про правомірність дій державних реєстраторів. Відповідно до ч.5 ст.19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Оскільки з предмету позову вбачається наявність приватно-правового спору щодо права приватної власності на нерухоме майно, спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з першочерговою і одночасною вимогою про повернення спірного приміщення у володіння співвласників майна будинку.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що предметом спору є рішення державних реєстраторів, допущені ними порушення під час здійснення реєстраційних дій. Правовстановлюючі документи на сарай/павільйон "В" у ОСОБА_7 відсутні, тому неможливо оспорювати відсутнє право власності. Спір стосується не не виникнення права власності у ОСОБА_7 на приміщення "В", а реєстраційних дій відповідачів. Посилання представника третьої особи на ч.2 ст.19 КАС України є безпідставним, оскільки відсутні умови, передбачені цією статтею.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позицію ОСОБА_1

Відповідач Гербеда В.Ю. погодився з клопотанням представника третьої особи про необхідність закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, думку відповідача та представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів наведені, зокрема, у статті 19 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Водночас частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що позовні вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства лише тоді, коли приватно-правовий спір, від якого такі вимоги є похідними, підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду, зокрема місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

У свою чергу, переданим на вирішення місцевого загального суду приватно - правовим спором у порядку цивільного судочинства є цивільна справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Наведене підтверджується ухвалою місцевого загального суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Представником третьої особи в судовому засіданні жодних доказів перебування на розгляді в місцевому загальному суді спору щодо майна або майнових прав, рішення щодо державної реєстрації права власності на яке позивач просить скасувати, суду надано не було.

Відсутність належних доказів перебування на даний час на розгляді в місцевому загальному суді спору щодо майна або майнових прав між позивачем та/або ОСОБА_7, іншими співвласниками будинку по вул.Михайлівській,9 чи-то приміщення магазину унеможливлює віднесення позовних вимог ОСОБА_5 про зобов'язання відповідачів скасувати рішення індексний номер 37056191 від 13.09.2017 та рішення індексний номер 37447474 від 06.10.2017, до таких, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_5 підлягає розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, в силу приписів ст. 2 КАС України, дослідженню в даній справі підлягають виключно владні, управлінські дії відповідача як суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для закриття провадження у справі, відсутні.

Відтак, суд відмовляє представнику третьої особи в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 180, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст ухвали складено 19.02.2018