Рішення № 72350066, 19.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа № 808/4029/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Мелітопольського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. І.Алексєєва 2)

до Філії «Веселівський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (72200, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Білоруська 129)

про стягнення недоїмки по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком №2

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Філії «Веселівський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути недоїмку по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком №2 у розмірі 1231,47 грн.

Ухвалою від 26 грудня 2017 року відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі та призначено перше судове засідання на 15 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв’язку з цим за підприємством утворилася заборгованість за грудень 2017 року в розмірі 1231,47 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача 02 січня 2018 року подав до суду клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Філія «Веселівський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» Дочірньє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-IV.

Матеріалами справи, встановлено призначення пенсії на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадянам (пенсіонерам) ОСОБА_1, призначена пільгова пенсія.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи, громадянину ОСОБА_1 згідно Протоколу № 511 від 20 серпня 2015 року була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_1, що працював у відповідача на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 7 років 5 місяців 10 днів, що підтверджується розрахунком стажу. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 59,56 %.

Згідно із розрахунком боргу відповідачем не відшкодуються позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за грудень 2017 року. Загальна сума витрат по вищевказаним пенсіонером становить в розмірі 1231,47 грн.

Згідно абзацу 2 пункту 6.9 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється”.

Таким чином, повідомлення (розрахунок) для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не направляється підприємству тільки якщо воно ліквідовано.

Філія «Веселівський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» Дочірньє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване, як юридична особа, та не припинене.

Відповідачу надсилався Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначений відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV з листопада 2017 року.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим Мелітопольського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР та статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи зобов’язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону.

Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з підпунктом 4.11 пункту 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з підпунктами 6.4 - 6.8 пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії по пенсіонеру ОСОБА_1, що має право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Крім того, судом досліджено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видану відповідачем вищезазначеному пенсіонеру, який працював на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протокол, розрахунок стажу вищевказаного пенсіонера, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за грудень 2017 року включно по вищезазначеному пенсіонеру.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Філія «Веселівський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якої вийшов на пільгову пенсію, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 1231,47 грн. за грудень 2017 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Мелітопольського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Філія «Веселівський райавтодор» на користь Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах по працівнику відповідача за грудень 2017 року у сумі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) гривеня 47 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 лютого 2018.

Суддя Д. В. Татаринов