Рішення № 72350063, 15.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 808/3278/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельного підприємства “Форт” (ЄДРПОУ 13615921) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року в розмірі 10642 ( десять тисяч шістсот сорок дві) грн. 75 коп., на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, 25-а, р/р 25607301001062 в філії Запорізьке обласне управління ТДВ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 41248943).

Ухвалою від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 23 листопада 2017 року.

Ухвалою від 23 листопада 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 15 січня 2018 року. 15 січня 2018 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв’язку з цим за підприємством утворилася заборгованість за жовтень 2017 року у сумі 10642,75 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 15 січня 2018 року до суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” (код ЄДРПОУ 13615921) відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Матеріалами справи, встановлено призначення пенсії на підставі пункту “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадянам (пенсіонерам) ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, призначена пільгова пенсія.

Згідно із розрахунками боргу відповідачем не відшкодуються управлінню Пенсійного фонду України м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за жовтень 2017 року. Загальна сума витрат по вищевказаним пенсіонерам становить в розмірі 10642,75 грн.

Згідно абзацу 2 пункту 6.9 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється”.

Таким чином, повідомлення (розрахунок) для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не направляється підприємству тільки якщо воно ліквідовано.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт”, як юридична особа, та не припинене.

Відповідачу надсилались Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначений відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулось із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР та статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи зобов’язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону.

Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з підпунктом 4.11 пункту 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з підпунктами 6.4 - 6.8 пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи, розрахунки стажу вищевказаним пенсіонерам, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за жовтень 2017 року по вищезазначеним пенсіонерам.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” (код ЄДРПОУ 03327109) на користь Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача за жовтень 2017 року у розмірі 10642 (десять тисяч шістсот сорок дві) гривень 75 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 15 січня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов