Постанова № 72342198, 07.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/618/16-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А. М.Провадження № 22-ц/780/235/18 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 26 07.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Марченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 15 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 33 717 доларів США на строк до 14 вересня 2015 року зі сплатою 13,4 % річних. Угодою від 11 серпня 2009 року про внесення змін до кредитного договору сторони визначили новий розмір кредиту, який склав 35 542 доларів США, а також змінили термін погашення заборгованості, встановивши його до 14 жовтня 2019 року. У результаті неналежного виконання умов цього договору утворилася заборгованість, яка станом на 08 жовтня 2015 року становить 62 026,74 доларів США та яку відповідач, незважаючи на вимоги, не погасив.

Просив стягнути з відповідача зазначену кредитну заборгованість у розмірі 62 026,74 доларів США.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

При апеляційному розгляді встановлено, що 15 вересня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 33 717 доларів США на строк до 14 вересня 2015 року зі сплатою 13,4 % річних.

Угодою від 11 серпня 2009 року про внесення змін до кредитного договору сторони визначили новий розмір кредиту, який склав 35 542 доларів США, а також змінили термін остаточного погашення заборгованості, встановивши його до 14 жовтня 2019 року.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі. В результаті неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 08 жовтня 2015 року становить 62 026,74 доларів США та яку позичальник, незважаючи на вимоги, не погасив.

ОСОБА_2 заявив про застосування наслідків спливу трирічного строку позовної давності (а.с. 85).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що банк пропустив трирічний строк позовної давності, про застосування наслідків якого заявив відповідач, оскільки останній перестав сплачувати кредит у листопаді 2009 року, а банк звернувся до суду із позовом лише у травні 2016 року.

З вказаним висновком не погоджується колегія суддів виходячи з наступного:

Відповідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору погашення кредиту здійснюється до 20 числа кожного місяця згідно з графіком та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 14 жовтня 2019 року.

Пунктами 3.3.7 та 3.3.9 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, визначеному п.п. 2.4, 2.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 цього договору.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 06 листопада 2013 року № 6-116цс13, від 18 червня 2014 року № 6-61цс14 та від 29 березня 2017 № 6-3087цс16.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» підлягає до часткового задоволення.

Кінцевий термін повернення кредиту сторони встановили до 14 жовтня 2019 року, з вимогою про дострокове погашення кредиту в повному обсязі позивач не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в розмірі та не виконав обов'язків по їх поверненню, покладених на нього договором про надання банківських послуг від 15 вересня 2008 року, має заборгованість, чим порушує права банку як кредитора, то суд відповідно до вимог закону та умов кредитного договору вважає за необхідне захистити права кредитора і стягнути з відповіда на користь банку борг за кредитним договором в межах трирічного строку позовної давності в розмірі 33938,73 дол. США ( тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять вісім доларів США сімдесят три центи), заборгованість за відсотками нарахованими на строкову заборгованість 6086,81 дол. СШ(шість тисяч вісімдесят шість доларів США вісімдесят один цент), заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість 4915,22 дол. США (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять доларів США двадцять два цент)

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог Банку та стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості по кредиту в межах трирічного строку звернення до суду, в задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача.

На користь ПАТ «Укрсоцбанк» необхідно стягнути з ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у сумі 29921,79 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 15 вересня 2008 року заборгованість за кредитом 33938,73 дол. США ( тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять вісім доларів США сімдесят три центи), заборгованість за відсотками нарахованими на строкову заборгованість 6086,81 дол. США (шість тисяч вісімдесят шість доларів США вісімдесят один цент), заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість 4915,22 дол. США (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять доларів США двадцять два цент)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" сплачений судовий збір в розмірі 29921,79 грн. ( двадцять девять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня сімдесят девять копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: