Рішення № 7233337, 15.10.2009, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2 - 2538

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.

секретарі - Голубятниковій І.А.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Валкової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (відділення № 12) про зобовязання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (відділення № 12) про зобовязання виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 травня 2008 року між ним та ВАТ КБ “Надра” в особі заступника начальника з роздрібного продажу відділення № 12 Філії ВАТ КТ “Надра” Запорізького регіонального управління Кухаренко О.С укладено договір №426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 1001391, згідно якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 4000,00 доларів США строком на 12 місяців на умовах сплати відсотків за користування грошима в розмірі 11,2% річних з правом поповнювати суму вкладу.

Згідно п.2.2 зазначеного договору, дата повернення вкладу 16 травня 2009 року.

Згідно п.4.4 зазначеного договору, сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в останній день строку вкладу 16 травня 2009 року.

Згідно п.3.4 зазначеного договору банк зобовязується: забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами; повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору, шляхом перерахування коштів на рахунок.

Згідно з п.2.4 зазначеного договору, рахунок це поточний рахунок вкладника №79294624, відкритий у рамках даного пакету послуг.

1 березня 2009 року він звернувся з заявою в Запорізьке регіональне управління ВАТ КБ “Надра” з повідомленням про дострокове повернення йому його вкладу.

7 квітня 2009 року він одержав відповідь на своє звернення за підписом директора ЗРУ ВАТ КБ “Надра” з посиланням на Постанову Правління Національного банку України від 4 грудня 2008 року № 413 “Про окремі питання діяльності банків”.

12 травня 2009 року він звернувся до банківської установи з заявою про повідомлення про відмову про продовження строку дії вкладу та повернення суми депозиту по закінченню строку дії вкладу, а також нарахуванню відсотків за користування коштами.

Відповіді на зазначену заяву з банку він не отримав, а лише у усній формі від працівника банку дізнався про те, що постановою Правління Національного банку України №59 від 10 лютого 2009 року на період з 10 лютого 2009 року по 10 серпня 2009 року введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вважає, що відповідач грубо порушив умови договору та його права, у звязку з чим йому нанесена моральна шкода, яка полягає у порушенні його повсякденного способу життя, а саме: втраті спокійного сну, апетиту, що виплинуло на його стосунки з родичами та у зв”язку з чим він на протязі довгого часу знаходиться у дипресії.

На підставі викладеного просить суд: зобовязати ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) виконати договір № 426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП услуг ПП “Базовий+” № 1001391 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 79294624, відкритий в рамках даного пакету послуг; зобовязати ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) здійснити нарахування і виплату процентів з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року у розмірі 11,2% річних від суми вкладу ОСОБА_3 за весь період фактичного користування ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) вкладом в розмірі 4000 доларів США, які знаходяться на рахунку ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу; стягнути з ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в сумі 4000 гривень 00 копійок; стягнути з ВАТ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” на користь ОСОБА_3 итрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень 00 копійок.

Позивач та його представник, кожен в окремості, у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на їх законність та обгрунтованність.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, а саме в частині зобов”язання ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) виконати договір № 426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП услуг ПП “Базовий+” № 1001391 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 79294624, відкритий в рамках даного пакету послуг . В іншій же частині позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що постановою правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. було призначено тимчасову адміністрацію Банку на період з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р., тому всі рішення приймаються тільки після погодження з адміністратором, та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р., крім того, зазначила, що зазнавчений мораторій, постановою Правління Національного банку України продовжено до лютого 2010 року. Просить в задоволенні позову в частині зобов”язання ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) здійснити нарахування і виплату процентів з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року у розмірі 11,2% річних від суми вкладу ОСОБА_3 за весь період фактичного користування ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) вкладом в розмірі 4000 доларів США, які знаходяться на рахунку ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу, стягнення моральної шкоди у розмірі 4000,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 250,00 грн. відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 16 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ “Надра” в особі заступника начальника з роздрібного продажу відділення № 12 Філії ВАТ КТ “Надра” Запорізького регіонального управління Кухаренко О.С укладено договір №426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 1001391, згідно якого банк прийняв від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4000,00 доларів США строком на 12 місяців на умовах сплати відсотків за користування грошима в розмірі 11,2% річних з правом поповнювати суму вкладу. (а.с. 18)

Згідно п.2.2 зазначеного договору, дата повернення вкладу 16 травня 2009 року.

Згідно п.4.4 зазначеного договору, сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в останній день строку вкладу 16 травня 2009 року.

Згідно п.3.4 зазначеного договору банк зобовязується: забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами; повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору, шляхом перерахування коштів на рахунок.

Згідно з п.2.4 зазначеного договору, рахунок це поточний рахунок вкладника №79294624, відкритий у рамках даного пакету послуг.

1 березня 2009 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до Запорізького регіонального управління ВАТ КБ “Надра” з повідомленням про дострокове повернення йому його вкладу.

7 квітня 2009 року ОСОБА_3 одержав відповідь на своє звернення за підписом директора ЗРУ ВАТ КБ “Надра” з посиланням на Постанову Правління Національного банку України від 4 грудня 2008 року № 413 “Про окремі питання діяльності банків”. (а.с. 19)

12 травня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до банківської установи з заявою про повідомлення про відмову про продовження строку дії вкладу та повернення суми депозиту по закінченню строку дії вкладу, а також нарахуванню відсотків за користування коштами. (а.с. 20)

Відповіді на зазначену заяву з банку ОСОБА_3 не отримав, а лише у усній формі від працівника банку дізнався про те, що постановою Правління Національного банку України №59 від 10 лютого 2009 року на період з 10 лютого 2009 року по 10 серпня 2009 року введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі №426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 1001391, 16 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

В статті 1 цього Закону визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобовязаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2009 р. позивачем була подана відповідачу заява з вимогою про повернення суми вкладу у розмірі 4000 доларів США з відповідним перерахуванням процентів, яка отримана відповідачем 12.05.2009р. (а.с. 20)

Відповідачем по справі не надано суду доказів виконання зобовязання, не надано доказів неможливості виконання зобовязання.

Представник відповідача обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на: постанову правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. було призначено тимчасову адміністрацію Банку на період з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2010 року; постанову Правлінням Національного банку України “Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра”.

Згідно зі ст.ст. 75, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. Національний банк України зобовязаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Але, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; мораторій зупинення виконання банком майнових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; кредитор банку юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобовязань.

Таким чином, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про Національний банк» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обовязкової державної реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства. Дана Постанова не зареєстрована у Міністерстві юстиції.

Відповідно до ст.ст. 61, 63 Закону України «Про Національний банк України» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду. Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р., Національний банк України, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно д ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи наведені вище обставини порушення прав позивача з боку Банку, ці права відповідно до ст. 15 ЦК України підлягають захисту.

Одним із способів захисту цивільних прав стаття 16 ЦК України зазначає примусове виконання обов”язку в натурі.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобовязання ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) здійснити нарахування і виплату процентів з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року у розмірі 11,2% річних від суми вкладу ОСОБА_3 за весь період фактичного користування ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ (відділення № 12) вкладом в розмірі 4000 доларів США, які знаходяться на рахунку ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу, вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобовязаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки НБУ. Банк має право змінити розмір процентної, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений ьанком, якщо інше не встановлено законом. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту.

Виходячи з наведеної норми закону суд вважає, що позовна вимога позивача в цій частині також підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 4000,00 грн., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Виходячи з наведенного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг, відповідно захист його прав, як споживача регламентовано Законом України “Про захист прав споживачів”.

Статтею 22 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, останній посилається на те, що не повернення відповідачем коштів випливла у порушенні його повсякденного способу життя, а саме: втраті спокійного сну, апетиту, що виплинуло на його стосунки з родичами та у зв”язку з чим він на протязі довгого часу знаходиться у дипресії, у зв”язку з чим він зазнає значних душевних страждань і оцінює моральну шкоду, заподіяну йому та його родині у 4000,00 грн.

З урахуванням наведеного і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 до 2000,00 грн.

Крім того, позивач по справі просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн., які суд вважає обгрунтованними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. (а.с. 4)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст. ст. 526, 611, 1058-1060 ЦК України, ст. ст. 4, 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність”суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобовязати Відкрите акціонерне товаримтво КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (відділення № 12) виконати договір № 426427 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП услуг ПП “Базовий+” № 1001391 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 79294624, відкритий в рамках даного пакету послуг.

Зобовязати Відкрите акціонерне товаримтво КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (відділення № 12) здійснити нарахування і виплату процентів з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року у розмірі 11,2% річних від суми вкладу ОСОБА_3 за весь період фактичного користування ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (відділення № 12) вкладом в розмірі 4000 доларів США, які знаходяться на рахунку ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра”, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченко, буд. № 4, Кор/р 3511380000300 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 313968, код ЄДРПОУ 20025456 на користь ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра”, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченко, буд. № 4, Кор/р 3511380000300 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 313968, код ЄДРПОУ 20025456 на користь ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 (двісті п”ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра”, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченко, буд. № 4, Кор/р 3511380000300 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 313968, код ЄДРПОУ 20025456 на користь держави державне мито в розмірі 51 (пятдесят одна) гривень 00 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Н.Г.Скользнєва