Рішення № 7233293, 15.10.2009, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2 - 2066

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.

секретарі - Голубятниковій І.А.,

за участю представника

відповідача -Валкової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” про стягнення суми заборгованості, третя особа: Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” про стягнення суми заборгованості, третя особа: Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 6 травня 2008 року між ним та ТВБВ №13 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького регіонального управління в особі Пономаренко Д.О., яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Красногвардійська, буд. № 27 “а” було укладено договір №408624 строкового банківського вкладу (депозиту) “Моє майбутнє”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 983015, згідно якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 8800,00 грн. строком на 12 місяців на умовах сплати відсотків за користування грошима в розмірі 16,8% річних з правом поповнювати суму вкладу.

Згідно п.2.2 зазначеного договору, дата повернення вкладу 6 травня 2009 року.

Згідно п.4.4 зазначеного договору, сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в останній день строку вкладу 6 травня 2009 року.

В період часу з 6 травня 2008 року по 17 вересня 2008 року його вклад було мною поповнено ще на 15400,00 грн., а саме: 22.05.2008р. поповнено вклад на 2500,00 грн., 5.06.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 7.07.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 16.07.2008р. поповнено вклад на 3000,00 грн., 4.08.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 5.08.2008р. поповнено вклад на 900,00 грн., 14.08.2008р. поповнено вклад на 1500,00грн., 26.08.2008р. поповнено вклад на 500,00 грн., 17.09.2008р. поповнено вклад на 2500,00 грн. Станом на 17 вересня 2008 року загальна сума його вкладу становила 24200,00 грн.

6 травня 2009 року у дату повернення вкладу з метою отримання коштів по договору № 408624 він звернувся до відділення ТВБВ № 13 філії ВАТ “КБ “Надра” Запорізького регіонального управління з письмовою заявою та вимогою повернення всієї суми вкладу. На його вимогу працівники банку повідомили, що з 10 лютого 2009 року банк припинив виплати вкладів, а також те, що всі нараховані відсотки начислені йому на пластикову картку.

В цей же день він звернувся до начальника відділення № 13 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького РУ з письмовою вимогою виплатити йому суму вкладу та у разі відмови у виплаті просив надати вмотивовану відповідь.

20 травня 2009 року вн отримав відповідь з філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького РУ за вих. № 413/556, в якій було зазначено, що з 10 лютого 2009 року в ВАТ КБ “Надра” введена тимчасова адміністрація та у зв”язку з реалізацією плану фінансового оздоровлення, ВАТ КБ “Надра” не може виконати заобов”язання з виплати депозитів, термін яких вийшов.

Станом на 21 травня 2009 року, тобто на день звернення з позовом до суду, вклад йому не повернуто. З дати повернення вкладу по 21 травня 2009 року прошло 15 днів, за які мають бути нараховані і сплачені відсотки по вкладу у розмірі 165,69 грн. з розрахунку 24200*16.8%*15/365, де 24200 сума вкладу, 16,8% - відсотки, 15 дні прострочення виконання зобов”язання та 365 кількість днів у році.

На підставі викладеного просить суд стягнути з ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” на його користь заборгованість за договором № 408624 від 06.05.2008р. про строковий банківський вклад (депозит) у розмірі 24365 гривень 69 копійок (з яких: заборгованість за вкладом (депозитом) 24200 гривень 00 копійок; заборгованість по процентам в розмірі 165 гривень 69 копійок; моральну шкоду в розмірі 2000 гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 гривень 00 копійок, а всього 26615 гривень 69 копійок.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на їх законність та обгрунтованність.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, а саме в частині стягнення суми депозитного вкладу в розмірі 24200,00 грн. В іншій же частині позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що постановою правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. було призначено тимчасову адміністрацію Банку на період з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р., тому всі рішення приймаються тільки після погодження з адміністратором, та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р., крім того, зазначила, що зазнавчений мораторій, постановою Правління Національного банку України продовжено до лютого 2010 року. Просить в задоволенні позову в частині стягнення з ВАТ КБ “Надра” 3% річних в розмірі 365,69 грн. та моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн. відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 6 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ТВБВ №13 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького регіонального управління в особі Пономаренко Д.О., яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Красногвардійська, буд. № 27 “а” було укладено договір №408624 строкового банківського вкладу (депозиту) “Моє майбутнє”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 983015, згідно якого банк прийняв від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8800,00 грн. строком на 12 місяців на умовах сплати відсотків за користування грошима в розмірі 16,8% річних з правом поповнювати суму вкладу. (а.с. 7-8)

Згідно п.2.2 зазначеного договору, дата повернення вкладу 6 травня 2009 року.

Згідно п.4.4 зазначеного договору, сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в останній день строку вкладу 6 травня 2009 року.

В період часу з 6 травня 2008 року по 17 вересня 2008 року вклад ОСОБА_2 поповнював ще на 15400,00 грн., а саме: 22.05.2008р. поповнено вклад на 2500,00 грн., 5.06.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 7.07.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 16.07.2008р. поповнено вклад на 3000,00 грн., 4.08.2008р. поповнено вклад на 1500,00 грн., 5.08.2008р. поповнено вклад на 900,00 грн., 14.08.2008р. поповнено вклад на 1500,00грн., 26.08.2008р. поповнено вклад на 500,00 грн., 17.09.2008р. поповнено вклад на 2500,00 грн. Станом на 17 вересня 2008 року загальна сума вкладу становила 24200,00 грн. (а.с. 9-16)

6 травня 2009 року у дату повернення вкладу з метою отримання коштів по договору № 408624 ОСОБА_2 звернувся до відділення ТВБВ № 13 філії ВАТ “КБ “Надра” Запорізького регіонального управління з письмовою заявою та вимогою повернення всієї суми вкладу. На зазначену вимогу працівники банку повідомили, що з 10 лютого 2009 року банк припинив виплати вкладів, а також те, що всі нараховані відсотки начислені на пластикову картку.

В цей же день ОСОБА_2 звернувся до начальника відділення № 13 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького РУ з письмовою вимогою виплатити йому суму вкладу та у разі відмови у виплаті просив надати вмотивовану відповідь. (а.с. 17)

20 травня 2009 року ОСОБА_2 отримав відповідь з філії ВАТ КБ “Надра” Запорізького РУ за вих. № 413/556, в якій було зазначено, що з 10 лютого 2009 року в ВАТ КБ “Надра” введена тимчасова адміністрація та у зв”язку з реалізацією плану фінансового оздоровлення, ВАТ КБ “Надра” не може виконати заобов”язання з виплати депозитів, термін яких вийшов. (а.с. 18)

Станом на 21 травня 2009 року, тобто на день звернення з позовом до суду, вклад ОСОБА_2 не повернуто. З дати повернення вкладу по 21 травня 2009 року прошло 15 днів, за які мають бути нараховані і сплачені відсотки по вкладу у розмірі 165,69 грн. з розрахунку 24200*16.8%*15/365, де 24200 сума вкладу, 16,8% - відсотки, 15 дні прострочення виконання зобов”язання та 365 кількість днів у році.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі №408624 строкового банківського вкладу (депозиту) “Моє майбутнє”, оформлений в рамках пакету послуг ПП “Базовий+” № 983015, 6 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

В статті 1 цього Закону визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобовязаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Як вбачається з матеріалів справи, 6.05.2009 р. позивачем була подана відповідачу заява з вимогою про повернення залишку суми вкладу у розмірі 24200,00 з відповідним перерахуванням процентів, яка отримана відповідачем 6.05.2009р. (а.с. 17)

Відповідачем по справі не надано суду доказів виконання зобовязання, не надано доказів неможливості виконання зобовязання.

Представник відповідача обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на: постанову правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. було призначено тимчасову адміністрацію Банку на період з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2010 року; постанову Правлінням Національного банку України “Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра”.

Згідно зі ст.ст. 75, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. Національний банк України зобовязаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Але, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; мораторій зупинення виконання банком майнових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; кредитор банку юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобовязань.

Таким чином, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про Національний банк» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обовязкової державної реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства. Дана Постанова не зареєстрована у Міністерстві юстиції.

Відповідно до ст.ст. 61, 63 Закону України «Про Національний банк України» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду. Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р., Національний банк України, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно д ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи наведені вище обставини порушення прав позивача з боку Банку, ці права відповідно до ст. 15 ЦК України підлягають захисту.

Одним із способів захисту цивільних прав стаття 16 ЦК України зазначає примусове виконання обов”язку в натурі.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача по справі 16,8% річних у розмірі 365,69 грн. за користування коштами в період з 6.05.2009р. по 21.05.2009р., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобовязаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки НБУ. Банк має право змінити розмір процентної, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений ьанком, якщо інше не встановлено законом. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту.

Виходячи з наведеної норми закону суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача по справі 16,8% річних у розмірі 365,69 грн. за користування коштами в період з 6.05.2009р. по 21.05.2009р. є необгрунтованною та такою, що не відповідає умовам договору депозитного вкладу та нормам чинного законодавства України.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Виходячи з наведенного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг, відповідно захист його прав, як споживача регламентовано Законом України “Про захист прав споживачів”.

Статтею 22 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, останній посилається на те, що зазначені грошові кошти були заощаджені ним за дуже тривалий час, за який він собі у багатьох речах відмовляв і сподівався, що у нього будуть заощадженя для здійснення мрій. У звязку з неповерненням грошей вважає себе введеним в оману, внаслідок чого він переніс стрес, у нього виникли сильні головні болі, перепади артеліального тиску. Крім того, зазначив, що його матері, яка є інвалідом 1-ої групи у травні 2009 року терміново знадоблися гроші для ліквання, але через неповернення банком грошей він не міг їй матеріально допомогти. На додаток зазначеному додав, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1, яку треба доглядати та годувати. У звязку з тим, що банк своєчасно не повернув грошові кошти у нього погіршилися взаємовідносини у родині, оскільки він був ініціатором питання щодо відкриття депозитного рахунку. Крім того, під час судового засідання додатково зазначив, що ці гроші саме зараз йому необхідні для невідкланого лікування батька, який у жовтні 2010 року переніс інсульт та потребує лікування у спеціальних реабіталіційних закладах. Зазначені оставини пригнічують його, бо для нього, як батька та сина життя і здоров”я батьків та родини є головною метою, у зв”язку з чим він зазнає значних душевних страждань і оцінює моральну шкоду, заподіяну йому та його родині у 2000,00 грн.

З урахуванням наведеного і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач по справі просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн., які суд вважає обгрунтованними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. (а.с. 21)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 614, 615, 625, 629, 633, 1058, 1060, 1209ЦК України, ст.ст. 2, 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра”, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченко, буд. № 4, Кор/р 3511380000300 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 313968, код ЄДРПОУ 20025456 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість за договором № 408624 від 06.05.2008р. про строковий банківський вклад (депозит) у розмірі 24200 (двадцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок; моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п”ятдесят) гривень 00 копійок, а всього 26450 (двадцять шість тисяч чотириста п”ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товаримтва КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра”, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченко, буд. № 4, Кор/р 3511380000300 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 313968, код ЄДРПОУ 20025456 на користь держави державне мито в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривень 50 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Н.Г.Скользнєва