Постанова № 72323670, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/247/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 161/12481/17 (постанова ухвалена в м. Луцьку у складі головуючого – судді Денисюка Р.С., постанова в повному обсязі складена 13.11.2017) за адміністративним позовом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Луцьке ОУПФУ Волинської області 14.08.2017 звернулося в суд із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа ОСОБА_1, в якому просило визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2Г щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП №53446835 неправомірними та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП № 53446835, виданою старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцьке ОУПФУ Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що на виконання рішення суду Луцьким ОУПФУ Волинської області проведено нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно з виконавчим документом, підтвердженням чого є розпорядження №130236 від 11.06.2015. Нараховано доплата в сумі 665.52 грн. Отже, рішення суду виконане добровільно та в повному обсязі згідно виконавчого документа та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Апелянт вказує, що державним виконавцем, перед відкриттям виконавчого провадження, не перевірено чи було воно виконане (нараховане). Таким чином, в старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 не було підстав для винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП № 53446835.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 17.02.2015 Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання постанови суду від 30.05.2013 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (правонаступником якого є Луцьке ОУПФУ) про зобов’язання провести нарахування та виплату соціальної допомоги дитині війни видано виконавчий лист № 2а- 9503/11/0308 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 включно. На підставі пункту 1 частини першої статті 256 КАС України постанову допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць (а.с. 23).

14.02.2017 ОСОБА_1 звернулася до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області із заявою про прийняття до виконання зазначеного виконавчого листа (а.с. 24).

23.02.2017 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г. Г. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 53446835 з виконання виконавчого листа №2а-9503/11/0308, виданого 17.02.2015 Луцьким міськрайонним судом Волинської області та зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду в межах суми стягнення за один місяць негайно з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 25).

Листом від 13.03.2017 № 3883/02-15 позивач повідомив ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про те, що на виконання вищезазначеного виконавчого листа Луцьке ОУПФУ провело нарахування надбавки дітям війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 з врахуванням виплачених сум. Доплата до пенсії в розмірі 665,52 грн. включена в додаткові відомості на липень 2015 року та виплата буде проведена при надходженні фінансування (а.с. 27).

У зв’язку з невиконанням виконавчого листа Луцьким ОУПФУ, старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. винесла постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 120,00 грн., якою стягнуто з боржника управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області витрати виконавчого провадження в сумі 120,00 грн., а саме: витрати за користування АСВП - 51,00 грн., обкладинка виконавчого провадження - 0,22 грн., друк (копіювання) документів виконавчого провадження - 5,50 грн., надсилання документів виконавчого провадження - 63,28, грн. (а.с. 11-12).

30.06.2017 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. керуючись п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон №1404-VIII ) винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №53446835, оскільки проведення державним виконавцем інших виконавчих дій стосовно боржника є неможливим у зв’язку з наявною встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Витрати виконавчого провадження в сумі 120,00 грн. не стягнуто (а.с. 5).

Не погоджуючись із даною постановою та діями щодо її винесення позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 №53446835 винесена у відповідності до вимог Закону № 1404-УІІІ. Відповідач довів правомірність своїх дій щодо винесення даної постанови.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Статтею 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган (ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI).

Обгрунтовуючи причини невчасного виконання рішення суду за яким видано виконавчий лист в частині виплати підвищення до пенсії Луцьке ОУПФУ вказує, що у нього відсутні кошти на таку виплату і така буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Також зазначило, що ними ще до відкриття виконавчого провадження розпорядженням від 11.06.2015 №130236 здійснено нарахування відповідних виплат.

Питання неможливості виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів врегульовано положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI, за яким виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішеннями суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підстава для відмови у виконанні даного судового рішення.

30.06.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53446835 відповідно до п. 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

Як зазначено у вказаній постанові відповідно до постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження Управлінням здійснено нарахування стягувачу підвищення до пенсії згідно виконавчого документа та надано відповідний лист. Доплата до пенсії в розмірі 665,52 грн. включена у додаткові відомості на липень 2015 року та при надходженні коштів із Державного бюджету буде виплачена Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

В матеріалах справи відсутні дані щодо відповідного звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та подачі документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів.

Окрім цього, згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженого постановою УПФУ від 22 грудня 2014 року №28-2, управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також об’єднані управління (далі Управління) територіальними органами Пенсійного фонду України, підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду

Відповідно до пункту 4 Положення основним завданням Управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

Враховуючи повноваження Управління та приймаючи до уваги те, що фактична виплата перерахованої пенсії позивачу, у зв’язку з виконанням рішень суду, можлива лише за умови фінансування з державного бюджету (за певною бюджетною програмою), при цьому як рішення про стягнення пенсій, так і рішення про зобов’язання виплатити пенсії виконуються за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), інших коштів, які б могли бути спрямовані відповідачем на виконання рішення суду, в Управління відсутні, що фактично підтверджено постановою ВП №53446835 про повернення виконавчого документа стягувачу, яка на час розгляду справи судом апеляційної інстанції є чинною, а відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність стягнення з відповідача витрат виконавчого провадження та помилковість висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову.

Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою Постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 ( далі Порядок), визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Згідно з п. 3 Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Саме в такому порядку повинен виконуватися даний виконавчий документ.

Посилання суду першої інстанції на абз. 8 п. 2 Порядку №440, в якому вказано, що рішеннями, які виконуються згідно даного Порядку визначено виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суб’єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року не заслуговують на увагу, оскільки це не перешкоджає виконання таких рішень прийнятих і після 1 січня 2013 року, позаяк цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів без обмеження якимось строком.

Крім того, колегія звертає увагу на п. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено, що «виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей , встановлених цим Законом».

При ухваленні судового рішення, суд першої інстанції не врахував вказаної вище норми і дійшов помилкового висновку щодо правомірності винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №53446835, виданої 30.06.2017 у розмірі 120,00 грн.

За таких обставин ухвалене рішення суду першої інстанції належить скасувати, як протиправне, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи з порушенням норм матеріального права, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 229, 243, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 161/12481/17 скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2Г щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП №53446835.

Скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП № 53446835, виданою старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5