Постанова № 72285901, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/10310/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів – Бойка А.В., Скрипченка В.О.,

при секретарі Гончаровій О.О.,

за участю представників позивача ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10 жовтня 2017 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення – 10.10.2017р.) по справі за адміністративним позовом Приватної виробничо-торгової фірми «Евіта» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2017 року Приватна виробничо-торгова фірма «Евіта» звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міськради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міськради, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу (припису) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів від 25.04.2017 року №011494 про демонтаж тимчасової споруди, що розташована адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-Н;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міськради від 25.05.2017 року №203 «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині внесення до «Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», оформленого додатком до цього рішення виконкому, до тимчасових споруд, що підлягають знесенню, тимчасової споруди, яка розташована за адресою м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н, яка належить ПВТФ «Евіта».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами не було враховано, що позивач є власником нежилої будівлі з навісом площею 35,5 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська,1-Н, і ніякої реконструкції або добудови навісу, яка б давала змогу назвати цей навіс тимчасовою спорудою, не здійснював.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов ПВТФ «Евіта» задоволено. Визнано протиправним та скасовано вимогу (припис) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 25.04.2017 року №011494 про демонтаж тимчасової споруди, що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Маразліїська,1-Н. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міськради від 25.05.2017 року №203 «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині внесення до «Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», оформленого додатком до цього рішення виконкому №203, до тимчасових споруд, що підлягають знесенню нежитлової будівлю з навісом, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н та належить ПВТФ «Евіта».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник виконавчого комітету Одеської міськради 01.11.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Приморського районного суду Одеської області від 10.10.2017 року та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта - виконкому Одеської міськради мотивовано підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати постанову суду 1-ї інстанції та відмовити позивачу у задоволенні усіх його позовних вимог.

Представник Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міськради в судовому засіданні суду 2-ї інстанції також підтримав апеляційну скаргу виконкому та, теж, в свою чергу, наполягав на її задоволенні, заявивши при цьому, що на цей час, у зв’язку із самостійним виконанням позивачем спірного припису, у Управління до ПВТФ «Евіта» жодних претензій не має.

Представники ПВТФ «Евіта» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача категорично не визнали та наполягали на залишенні без змін постанови суду 1-ї інстанції, заявивши при цьому, що жодних будівельних робіт по реконструкції навісу над своїм об’єктом нерухомості, який в свою чергу, використовується виключно у теплий період (сезон), не проводили, а лише тільки обгорнули по периметру опори навісу поліетиленовою (пластиковою) плівкою.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

06.12.2002 року між ПВТФ «Евіта» та Одеською міською радою було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу №195, згідно якого ПВТФ «Евіта» стала власником нежилої будівлі та навісу загальною площею 35,5 кв.м, що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н.

На підставі вищезазначеного договору, начальником представництва по УКВ Одеської міської ради позивачу було видано свідоцтво №022527 від 24.12.2002 року про право власності на цю нежилу будівлю з навісом.

25.04.2017 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міськради було проведено комісійне обстеження належної позивачу тимчасової споруди (т.б. кафе «Хвиля» з навісом і літнім майданчиком) на відповідність її розміщення «Правилам розміщення ТС для проведення підприємницької діяльності в м.Одесі» №3961-УІ від 09.10.2013р., за результатами якого, складено акт обстеження, в якому було зафіксовано порушення вимог п.6.1 Правил, т.б. у підприємства відсутні паспорт прив’язки та договір на право тимчасового користування місцями (т.б. твердим покриттям під навісом) для розташування ТС.

В той же день, т.б. 25.04.2017 року, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР винесла на адресу підприємства позивача припис №011494, яким зобов'язала позивача до 30.04.2017р. за власний рахунок здійснити демонтаж тимчасової споруди, що розташована адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н, який, в свою чергу, у встановлений строк виконаний не був.

25.05.2017 року рішенням виконавчого комітету ОМР №203 «Про демонтаж тимчасових споруд» був прийнятий Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу, в який увійшла і належна ПВТФ «Евіта» тимчасова споруда.

Не погоджуюсь з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідачів.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів п.1.1. «Положення про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384-УІ, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Як визначено п.2.1. цього Положення №384-УІ, завданнями Управління - є здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг.

А згідно із п. 2.2. вказаного Положення, функціями Управління, серед іншого, є: облік відповідно до чинного законодавства об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, в яких функціонують підприємства торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, ринків, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі (пп.2.2.5); координація роботи підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, що здійснюють господарську діяльність у сфері торгівлі, ресторанного господарства, послуг, ринків та сфері розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі (пп.2.2.15).

Крім того, у відповідності до пп.2.2.17. п.2.2. цього ж Положення, Управління також здійснює самоврядний контроль за станом території об'єктів благоустрою, на яких розташовані тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, елементи вуличної торгівлі, ринки, ярмарки, ярмарки-виставки.

Також, згідно із п. 2.2. Положення, до функцій Управління, серед іншого входять: укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та договорів на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі (у разі відсутності документів на землекористування, оформлених у порядку, передбаченому чинним земельним законодавством); підготовка проектів рішень виконавчого комітету Ради про демонтаж протиправно встановлених тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; демонтаж тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі, встановлених без улаштування фундаментів, заглиблених у землю.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, 25.04.2017 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міськради було проведено комісійне обстеження належної позивачу тимчасової споруди - кафе «Хвиля» з навісом і літнім майданчиком на відповідність її розміщення «Правилам розміщення ТС для проведення підприємницької діяльності в м.Одесі» №3961-УІ від 09.10.2013р., за результатами якого складено акт обстеження, в якому було зафіксовано відсутність у підприємства паспорту прив’язки та договору на право тимчасового користування місцями (т.б. твердим покриттям під навісом) для розташування ТС, що є порушенням вимог п.6.1 Правил №3961-УІ та п.2.1 Порядку №244.

Далі, як видно з матеріалів справи, в той же день, т.б. 25.04.2017 року, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів винесло на адресу ПВТФ «Евіта» припис №011494, яким зобов'язала підприємство до 30.04.2017р. за власний рахунок здійснити демонтаж тимчасової споруди, що розташована адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказаний припис у встановлений строк позивачем виконаний не був, в зв’язку із чим, 25.05.2017 року виконавчий комітет Одеської міськради ухвалив рішення №203 «Про демонтаж тимчасових споруд» та встановив Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу, до якого увійшла і належна ПВТФ «Евіта» тимчасова споруда, яка, в свою чергу, згідно письмових і усних пояснень представників відповідачів та фото-фіксації (а.с.48), складається з полегшених опорних конструкцій під навісом, обгорнутих по периметру пластиковою плівкою, з вмонтованими в цей «шатер» дверями.

Так, як слідує зі змісту положень п.1.4 «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі» (затв. рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013р. №3961-VI), «тимчасова споруда» торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Під «пересувною» ж «тимчасовою спорудою» розуміється споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, у тому числі спеціальні причепи та напівпричепи (згідно з ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні»), а також відкриті (літні) майданчики, за виключенням майданчиків, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри.

Аналогічне визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності міститься в ч.2 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також і в Порядку №244 від 21.10.2011р., якими, в свою чергу, як і Правилами від 09.10.2013р. №3961-VI, серед іншого, врегульовано механізм розміщення тимчасових споруд.

Як слідує зі змісту приписів п.п.2.1,2.30,2.31. «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 21.10.2011р. №244) та п.6.1 «Правил розміщення ТС для проведення підприємницької діяльності в м.Одесі» №3961-УІ від 09.10.2013р., підставою для розміщення ТС - є договір на право тимчасового користування місцями для розташування ТС та паспорт прив'язки, який видається на безоплатній основі органом з питань містобудування та архітектури протягом 10 днів з дня подання заяви про можливість розміщення ТС. Відхилення від паспорту прив'язки ТС не допускається, а у разі закінчення строку його дії, анулювання паспорта прив'язки або самовільного встановлення ТС, така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.

Так, як вбачається з п.15.4-15.5 Правил №3961-УІ від 09.10.2013р., за результатами проведених Уповноваженим органом інвентаризації та/або обстеження, складається акт, в якому фіксуються виявлені порушення, після чого складається відповідний припис про усунення цих порушень.

Разом з тим, як передбачає п.16.3. вказаних Правил, у разі протиправного розміщення ТС демонтаж зазначених об'єктів здійснюється їх власником (користувачем) у термін, зазначений у вимозі (приписі) Уповноваженого органу.

У разі ж невиконання або неналежного виконання власником (користувачем) ТС припису про усунення порушень, Уповноважений орган готує проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про демонтаж таких ТС та виносить його на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради (п.15.6 Правил).

А відповідно до п.15.7. Правил, у разі прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про демонтаж ТС на підставі такого рішення Уповноважений орган власними силами або силами залучених на договірних засадах суб'єктів господарювання здійснює демонтаж протиправно розміщених ТС в порядку, встановленому цими Правилами.

Слід звернути увагу на те, що вказані Правила №3961-УІ від 09.10.2013р., відповідно до ст.144 Конституції України та ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є обов'язковими для виконання на всій території міста Одеси.

Матеріалами справи встановлено, що саме на виконання зазначених вище вимог Правил 03.07.2014 року між ПВТФ «Евіта» та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було укладено договір (а.с.55) зі строком дії з 24.06.2014р. по 31.08.2014р. щодо розміщення літнього майданчику кафе «Хвиля» за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1-Н, та за замовленням ПВТФ «Евіта» оформлено відповідний паспорт літнього майданчику кафе.

Таким чином, одночасно із використанням у власній господарській діяльності нежилої будівлі з навісом загальною площею 35,5 кв.м., ПВТФ «Евіта» розмістило за цією ж адресою літній майданчик кафе «Хвиля».

Однак, після закінчення строку дії вказаного договору щодо розміщення літнього майданчику кафе «Хвиля», позивачем жодних дій стосовно оформлення документів згідно із вимогами Правил для розміщення елементів торгівлі або тимчасових споруд за цією адресою, не вживалося.

Як вже зазначалося вище, 25.04.2017 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів винесло на адресу ПВТФ «Евіта» припис №011494, яким зобов'язала підприємство до 30.04.2017р. за власний рахунок здійснити демонтаж саме тимчасової споруди, а не належних підприємству нежитлового приміщення з навісом.

Як видно з матеріалів справи та вже вказувалося вище, даний спірний припис у встановлений строк позивачем виконаний не був, в зв’язку із чим, 25.05.2017 року виконавчий комітет Одеської міськради виніс рішення №203 про демонтаж цієї тимчасової споруди.

По справі встановлено, що спірні припис від 25.04.2017р. та рішення міськради від 25.05.2017р. були оскаржені позивачем до суду шляхом подачі 07.06.2017р. даного адміністративного позову.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що одночасно із позовною заявою, позивачем було подано до суду і заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення виконкому Одеської міськради №203 від 25.05.2017р. та припису від 25.04.2017р., яку, в свою чергу, було задоволено ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 08.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017р.

Проте, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та пояснень представників відповідачів, на цей час оскаржувані припис від 25.04.2017р. та рішення Одеської міськради від 25.05.2017р. позивачем фактично виконано, т.б. самостійно здійснено демонтаж усіх конструктивних елементів цієї спірної тимчасової споруди, в зв’язку із чим, у відповідачів жодних претензій до ПВТФ «Евіта» не має, що, в свою чергу, фактично свідчить про відсутність предмету спору та відповідно, про правомірність спірних дій та рішень відповідачів.

Даний факт підтверджується актом огляду від 15.12.2017р. та фото-фіксацією, з яких чітко видно, що на момент проведення повторного огляду під навісом будівлі відсутні зазначені в попередньому акті обстеження від 25.04.2017р. додаткові опори (стіни) та двері, і територія під навісом є відкритою.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення діяли обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідно, спірні припис від 25.04.2017р. та рішення міськради від 25.05.2017р. є правомірними та скасуванню не підлягають.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв’язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову суду 1-ї інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради – задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року – скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватної виробничо-торгової фірми «Евіта» – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 12.02.2018р

Головуючий у справі

суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: А.В. Бойко

ОСОБА_6