Рішення № 72272704, 13.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2018 року м. Ужгород№ 807/1464/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.

за участю:

позивача: ГУ ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився;

відповідача: ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення податкового боргу у сумі 615992,69 грн.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З 15 грудня 2017 року діє Кодекс адміністративного судочинства України (згідно Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, далі КАС України), за п.10 Перехідних положень якого - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Публічне акціонерне товариство ПАТ «Машинобудівний завод «Тиса» код ЄДРПОУ 14313211 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із місцезнаходженням: 88011, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Паризької комуни, буд. 4 та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.

Станом на 14 листопада 2017 року за Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 615992,69 грн., в тому числі пеня - 32918,76грн., а саме:

по платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 66826,00 грн.;

по платежу 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 518686,69грн., в т.ч. пеня - 32918,76 грн.;

по платежу 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власністю об'єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 30480,00 грн.

Вищевказаний борг виник у зв 'язку з наступним:

відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

1. По платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.10.2017 №9217971413 за 9 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3885,00 грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.09.2017 №9191431237 за 8 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4267,00 грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2017 №9167080553 за 7 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4365,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 13.07.2017 №9134038054 за 6 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4367,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.06.2017 №9115881153 за 5 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4357,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.05.2017 №9092009509 за 4 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4338,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.04.2017 №9069274960 за 3 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3995,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.03.2017 №9043291689 за 2 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4349,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.02.2017 №9022992562 за 1 місяць 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4701,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.01.2017 №9267177096 за 12 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4696,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.12.2016 №9245959052 за 11 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4708,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.11.2016 №9222478431 за 10 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4708,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.10.2016 №9197273363 за 9 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4687,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.09.2016 №9171990232 за 8 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4704,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.08.2016 №9147762839 за 7 місяць 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4699,00грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі.

2. По платежу 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

-звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 08.02.2017 №9013575539 за 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає платі до бюджету у розмірі 397617,00грн. Проте, сума боргу у розмірі 298212,75грн. виникла у зв'язку із несплатою Відповідачем плати за землю за січень - вересень 2017р.(33134,75грн. помісячно);

-звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2016 №9021479185 за 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 375110,38грн. Проте, сума боргу у розмірі 187555,18грн. виникла у зв'язку із несплатою Відповідачем плати за землю за липень - грудень 2016р. (31259,20грн. помісячно, 31259,18грн. - за грудень 2016).

Положенням п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно із п.288.3 ст.288 ПКУ об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3. По платежу 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власністю об'єктів нежитлової нерухомості» Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 20.02.2015 №9020149953 за 2015р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 15000,00грн. (3750,00грн. щоквартально). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем несплаченою у повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 22.02.2016 №9021628703 за 2016р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8280,00грн. (2070,00грн. щоквартально). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем несплаченою у повному обсязі;

- звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 08.02.2017 №9013364163 за 2017р. із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9600,00грн. Проте, сума боргу у розмірі 7200,00грн. виникла у зв'язку із несплатою Відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І, II та III квартали 2017р. (2400,00грн. щоквартально).

4. У відповідності до ст. 129 ПК України, Відповідачу по платежу 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» було проведено нарахування пені у розмірі 32918,76грн., яка залишається ним несплаченою в повному обсязі.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України, із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1. ст.57.3 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 16 ПК України передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1. ст.59 ПК України, було виставлено податкову вимогу від 27.12.2013 №174-15 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була вручена особисто - 13.01.2014.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу у розмірі 615992,69 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 77, 139, 243, 246, 255 КАС України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічно акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" код ЄДРПОУ 14313211 із місцезнаходженням: 88011, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Паризької комуни, буд.4 податковий борг у розмірі 615992,69 грн., по платежу 30 14010100 “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” у розмірі 66826,00 грн., по платежу 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб” у розмірі 518686,69 грн., по платежу 50 18010400 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власністю об'єктів нежитлової нерухомості” у розмірі 30480,00 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності.

Рішення суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України

СуддяОСОБА_1