Ухвала суду № 72249151, 19.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3490/18

Номер справи місцевого суду: 1527/2-6700/11

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2018 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області Комлева О.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна,

встановила:

02 серпня 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який неодноразово доповнювала та остаточно подала позов до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна, в якому просила стягнути з відповідача грошову компенсацію за майно набуте під час шлюбу у розмірі 49 700,00 грн., виділивши їй у власність в натурі наступне майно : гараж АДРЕСА_4, шкаф білевий - 1000,00 грн., передпокій - 800 грн., комод - 500 грн., пральна машина «Зануссі» -2000,00 грн., газова плита «Веко» 1700,00 грн., кухня - 3000,00 грн., виділити їй в натурі 1/2 частину квартири в АДРЕСА_1 з визнанням права власності, яка належить відповідачу згідно Свідоцтва про право власності на житло від 13 грудня 2000 року виданого УЖКГ виконкому ОМР, стягнути з відповідача 81 000,00 доларів США, як 1/2 частину доходів відповідача за період з 1996 року по 2003 рік, т.я. відповідач працював на суднах закордонного плавання.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією родиною в період з листопада 1995 року по 21 серпня 1998 року, про поділ майна у рівних частках, про визнання права власності з виділом в натурі 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 і гаража АДРЕСА_4 про стягнення грошової компенсації в сумі 49 700,00 грн. та грошової суми у розмірі 81 000,00 доларів США залишений без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду в апеляційній інстанції у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам Закону.

При подачі апеляційної скарги до суду апелянтом був сплачений судовий збір не в повному обсязі, а саме в розмірі 300 грн.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1.6 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами, які набрали чинності з 15.12.2017 року), ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ст. 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією родиною в період з листопада 1995 року по 21 серпня 1998 року, про поділ майна у рівних частках, про визнання права власності з виділом в натурі 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 і гаража АДРЕСА_4, про стягнення грошової компенсації в сумі 49 700,00 грн. та грошової суми у розмірі 81 000,00 доларів США задовольнити.

Відповідно до Декрету Кабінета Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито» (на день подання позову), ставка судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру складав 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; при поданні позовної заяви немайнового характеру складав 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2006 рік становив 17 грн.

Тобто, апелянтом при поданні апеляційної скарги на вказане рішення суду підлягає оплаті судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру та за позовну вимогу майнового характеру на день подання позову, а саме про встановлення факту проживання однією родиною в період з листопада 1995 року по 21 серпня 1998 року (немайнова вимога - 8,50 грн.х150%=12,75 грн.), про поділ майна у рівних частках, про визнання права власності з виділом в натурі 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 і гаража АДРЕСА_4, про стягнення грошової компенсації в сумі 49 700,00 грн. та грошової суми у розмірі 81 000,00 доларів США (майнова вимога - 1700х150%=2550 грн.), а всього 2562 грн. 75 коп.

Оскільки, ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду сплатила судовий збір в розмірі 300 грн., апелянт повинен доплатити судовий збір в розмірі 2262 грн. 75 коп. (2562 грн. 75 коп. - 300 грн.=2262 грн. 75 коп.).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступний рахунок:

Отримувач коштів УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923

Банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області

Код банку отримувача (МФО) 828011

Рахунок отримувача 31214206780007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02892913 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до апеляційного суду Одеської області.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку у відповідності до ст. 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали доплатити судовий збір.

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме апеляційна скарга залишається без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків.

Якщо апелянт відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги закону, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Керуючись ст. 357 ЦПК України,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року - залишити без руху.

Надати ОСОБА_3, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали доплатити судовий збір.

Роз'яснити ОСОБА_3, що у разі невиконання даної ухвали, скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.С. Комлева