Ухвала суду № 72241378, 25.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11458/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Седик Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибалко І.М., заінтересована особа: ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

27 липня 2017 року ПАТ «ОТП Банк», в особі представника Макєєва В.М. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибалко І.М. у виконавчому провадженні № 41940322.

Мотивуючи вимоги тим, що 03 лютого 2015 року Дніпровський районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду по справі № 755/30772/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, яким звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль ВМW 2006 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою державного виконавця від 11 грудня 2015 року було скасовано виконавчі дії, однак на адресу стягувача її направлено не було.

На думку заявника державний виконавець не вчинив необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду, а саме щодо накладення арешту на автомобіль ВМW 2006 року, д.н.з. НОМЕР_1 та його оголошення в розшук, не вжив інших передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, недбало поставився до своїх службових обов'язків, що призвело до порушення прав ПАТ «ОТП Банк».

Виходячи з того, що про існування оспорюваної постанови заявник дізнався 19.07.2017 року, після чого у десятиденний строк звернувся з даною скаргою до суду, то вважає, що ним не пропущений строк для подання даної скарги до суду, а тому не просить про його поновлення.

У судовому засіданні представник ПАТ «ОТП Банк» - Макєєв В.М. скаргу підтримав та виходячи з доводів, якими вона обґрунтовується, просив вимоги задовольнити.

Особа, дії якої оскаржуються та заінтересована особа у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надійшло.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність нез'явившихся осіб.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2017 року витребувано з Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №41940322.

На виконання означеної ухвали суду з Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на адресу суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №41940322.

Судом встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва 23 січня 2013 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №CL-003/113/2007 у розмірі 25 902,38 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011 року становить 206 916,00 грн. та 22 292,13 грн.,з яких: 23 569,10 доларів США -залишок заборгованості за кредитом; 2 333,28 доларів США -сума несплачених відсотків за користування кредитом, 22 117,13 грн. -пеня за прострочення виконання зобов'язань за період з 10.05.2011 року по 27.10.2011 року; 175,0 грн. -штраф; та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн. (а.с. 5).

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рибалко І.М. від 07 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження № 41940322 за вказаним виконавчим листом про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 206 916,00 грн. та 22 292,13 грн. (а.с. 4).

Заявник оскаржує бездіяльність державного виконавця, посилаючись на те, що починаючи з 2014 року останнім не здійснювались належним чином дії направлені на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Згідно із пунктом а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

З матеріалів справи убачається, що із матеріалами виконавчого провадження представник стягувача ознайомився 19 липня 2017 року (а.с. 3).

З даною скаргою ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду 27 липня 2017 року, тобто у строки визначені ч. 1 ст. 449 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів справи уході проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, державним виконавцем 07.03.2014 року винесена постанова про арешт всього майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Вказана постанова направлена до УДАІ МВС України у м. Києві та Державної реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві для виконання та боржнику і стягувачу для відома.

Крім того, здійснено запити до Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, Головного управління земельних ресурсів Київської області, ВРЕВ №11 з метою отримання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ОСОБА_2

Відповідно до листа УДАІ МВС України у м. Києві від 17 квітня 2014 року №10/11 за ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби: автомобіль Nissan Micra, 2005 року випуску, коричневого кольору, № кузова: НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль BMW 325I 2006 року випуску, червоного кольору, № кузова: НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_3.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 грудня 2014 року №80926755 все нерухоме майно ОСОБА_2 обтяжене на підставі постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 07 березня 2014 року про арешт майна та заборони його відчуження.

14 серпня 2017 року постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондарчук Ю.М. оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб марки Nissan Micra, тип кузова - Легковий хетчбек-В, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2., яку направлено для виконання до ГУ НП у м. Києві, а також боржнику і стягувачу для відома.

Згідно листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві від 22 грудня 2017 року транспортний засіб боржника ОСОБА_2 перебуває у розшуку з 22 травня 2014 року на підставі постанови виконавчої служби про розшук майна боржника від 14 травня 2014 року №41940322.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 28 червня 2017 року виконавче провадження № 41910322 за виконавчим листом №2-16832 виданим Дніпровським районним судом м. Києва 23 січня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 206 916,00 грн. та 22 292,13 грн. зупинено у зв'язку із розшуком майна боржника (а.с. 10-11).

Разом з тим, матеріали виконавчого провадження не містять даних про розшук автомобіля BMW 325I 2006 року випуску, червоного кольору, № кузова: НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_3, який належить боржнику.

Крім того, як убачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта від 14.08.2017 року, боржнику ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. На праві приватної власності боржнику належить: квартира АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3

Між тим, державним виконавцем не було здійснено виїзд за вказаними адресами для встановлення належного боржнику майна на яке можливо звернути стягнення, не здійснено оцінки вказаного нерухомого майна для проведення прилюдних торгів.

За положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 14 травня 2014 року) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч. 3 ст. 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, під час судового розгляду судом встановлено, що державний виконавець, у строки встановлені законом, не вчинив у повному обсязі всіх можливих та необхідних дій та належних заходів для примусового виконання рішення суду ефективно, в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

За положеннями ст. 129-1 Конституції України Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Оцінюючи кожний доказ окремо, а також достатність та взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, щодоводи заявника, щодо недостатності проведених державним виконавцем заходів для ефективного і повного здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, знайшли своє підтвердження матеріалами справи та є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Виходячи з наведеного, скарга Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибалко І.М., заінтересована особа: ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 259-261, 353, 355, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибалко І.М., заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибалко І.М. у виконавчому провадженні № 41940322 за виконавчим листом №2-16832 виданим Дніпровським районним судом м. Києва 23 січня 2013 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 206 916,00 грн. та 22 292,13 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя