Рішення № 72241380, 01.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12782/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Астахової О.О.,

при секретарі: Седик Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою в якій просить визначити їй додатковий строк в два місяці з дня набранням рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

Мотивуючи вимоги тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається із належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що являється єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_2

Для отримання спадщини позивач звернулась із заявою до Сьомої Київської державної нотаріальної контори 27 січня 2017 року засобами поштового зв'язку, однак невірно указала адресата, у зв'язку з чим її заява так і не дійшла до нотаріальної контори.

22 липня 2017 року позивач отримала листа Сьомої Київської державної нотаріальної контори з повідомленням про те, що вона не подала у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2, що змушує її звернутися до суду із даним позовом.

У судове засідання сторони не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, зі змісту якої убачається, що позовні вимоги він підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Сьома Київська державна нотаріальна контора направила до суду заяву про направлення повідомлень по справі до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке представляє інтереси нотаріальних контор у судах.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 09 серпня 1980 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Відповідно до даних свідоцтва про смерть, виданого 04 серпня 2016 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 про що зроблено відповідний актовий запис №11982 (а.с. 5, 6).

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2015 року №49676790, право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованого 11.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. за №3031 (а.с. 7-8, 9).

Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1.

За життя ОСОБА_2 заповіту не склав.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

27 січня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О.О. посвідчено заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 10).

Вказана заява ОСОБА_1 в подальшому була направлена до Сьомої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрована в книзі обліку за №903, що підтверджується матеріалами спадкової справи №320/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено.

Як убачається із матеріалів спадкової справи позивач направляла заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак не зазначила саме якій державній нотаріальній конторі вона адресована, а тому конверт із означеною заявою повернуся відправнику.

Таким чином, у зв'язку з помилкою під час відправлення заяви позивач не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори і оформити спадщину.

А тому, суд погоджується із твердженнями позивача щодо обставин поважності пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, оскільки такі пояснення узгоджується із дослідженими судом доказами.

Як убачається з листа Сьомої Київської державної нотаріальної контори від 22 липня 2017 року №2212/02-14 ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала та на момент його смерті зареєстрована за адресою померлого не була, а тому пропустила строк для прийняття спадщини. (а.с. 11).

Після чого позивач звернулася з даним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва за місцем знаходження спадкового майна.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк прийняття спадщини з поважних причин, а тому суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 тривалістю в два місяці.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 81, 141, 206, 258-259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 тривалістю в два місяці, починаючи з часу набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сьомої Київської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя