Ухвала суду № 72221682, 14.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/762/18

Провадження № 1-кп/161/366/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 лютого 2018 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющук О.С., при секретарі Данієляні А.К., за участю прокурора Наумука О.М., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4, провівши у приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12017030010003104, яке надійшло з Луцької місцевої прокуратури 16.01.2018 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КК України.

Обвинуваченій ОСОБА_3 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

16 січня 2018 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження №12017030010003104 відносно ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КК України підсудне Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Одночасно, під час підготовчого судового засідання встановлено підстави, передбачені ч.3 п.3 ст.314 КПК України для повернення обвинувального акта прокурору, так як він не відповідає вимогам КПК України, про що також надане суду письмове клопотання захисника ОСОБА_4.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо повернення обвинувального акта, на підставі ч.3 п.3 ст.314 КПК України, посилаючись на те, що обвинувальний складений згідно вимог чинного КПК України, вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження №12017030010003104, потерпілий та представник підтримали думку прокурора, захисник ОСОБА_4 категорично заперечив щодо призначення судового розгляду, оскільки при складанні обвинувального акту слідчим та прокурором порушені вимоги ст.291 КПК України, обвинувачена ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Враховуючи те, що в обвинувальному акті в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України невірно зазначені анкетні дані обвинуваченої ОСОБА_3, які стосуються займаної нею посади. А саме, ОСОБА_3 більше року не обіймає посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності департаменту соціальної політики Луцької міської ради, а натомість тривалий час працює на посаді директора зазначеного департаменту.

Крім того, зі змісту обвинувального акту слідує, що його було складено 11 січня 2017 року слідчим Комарем А. С. та цією ж датою затверджено прокурором Наумуком О. М. Тобто обвинувальний акт було складено раніше повідомлення про підозру та до внесення відомостей про зазначений злочин до ЄРДР, а саме 01.07.2017 року. Таким чином, слідчим та прокурором було грубо порушено порядок вчинення процесуальних дій по зазначеному кримінальному провадженню та сам порядок пред’явлення обвинувачення.

Також Конституцію України доповнено нормою 131-1 внесені Законом України № 1401- від 02.06.2016 року.

Відповідно до п.1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді.

Діючим КПК України, а саме в ст.477 КПК України визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим. прокурором лише на підставі заяви потерпілого, щодо кримінальних правопорушень ( є перелік диспозицій і кваліфікацій) в тому числі за ст.126 КК України.

У згаданій нормі, а саме в ст. 477 КПК України ( Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення) щодо регламентації дій державного обвинувача (прокурора) відсутній термін публічного обвинувачення, визначений у раніше згаданій нормі прямої дії Конституції України. Тобто, діючим КПК не передбачено і не визначено повноваження прокурора в частині підтримання в суді приватного обвинувачення.

Частиною 2 ст.1 КПК України визначено, що кримінально-процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Коституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України, цього кодексу та інших законів України.

Відповідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції , а також на чинному законодавстві , яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України у разі коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Таким чином, сукупність викладених обставин, а саме повна невідповідність обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.126 КК України вимогам КПК України, відсутність повноважень у прокурора щодо підтримання приватного обвинувачення в суді є належними і допустимими підставами для повернення обвинувального акта прокурору у відповідності до ст.314 КПК України.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для виконання вимог, передбачених ст.291 КПК України.

Керуючись ст.314 КПК України,

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження №12017030010003104, яке надійшло з Луцької місцевої прокуратури 16.01.2018 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КК України – повернути керівнику Луцької місцевої прокуратури для виконання вимог, передбачених ст.291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом її подання через Луцький міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.С.Ющук