Постанова № 72221313, 14.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.

№22-ц/796/1181/2018 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №756/10780/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

судді- доповідача УкраїнецьЛ.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

Немировської О.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальності «Сакцент Плюс» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В

У серпні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

У мотивування вимог посилалося на те, що 21.09.2015 між ним та ТОВ «Сакцент Плюс» укладено кредитний договір, за умовами якого надано відповідачу кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 53893,62 грн. під 32% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21.09.2015 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 11.08.2016 року 94239,27 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 38324,74 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 1036,85 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 54877,68 грн.

Враховуючи наведене, просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг у розмірі 94239,27 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 94239,27 грн. та судові витрати у розмірі 1413,59 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про стягнення з неї 38324,74 грн. реструктуризації за кредитним договором.

Зазначає, що грошові кошти вона реально не отримувала, про що зазначено в кредитному договорі, оскільки це відсотки та штрафні санкції по попередньому кредитному договору від 17.10.2013 року.

Сума стягнута судом у розмірі 94239,27 грн., є взагалі незрозумілою в зв'язку з невизначеністю її розрахунку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2015 року прийнята відмова від позову ПАТ КБ «Приватбанк», що також свідчить про те, що грошові кошти по даному договору вона не отримувала, що зазначена сума є фінансовими санкціями за попереднім кредитним договором від 17.10.2013 року.

Заборгованість за попереднім кредитним договором складає суму 38324,74 грн., до якої вже були застосовані всі можливі фінансові санкції.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом міста Києва.

ПАТ КБ «ПриватБанк» та Товариство з обмеженою відповідальності «Сакцент Плюс» в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідно 29 та 30 січня 2018 року.

ПАТ КБ "ПриватБанк" направив суду заяву про можливість розгляду справи без представника позивача в разі його неявки в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 21.09.2015 року «Приватбанк» та ТОВ «Сакцент Плюс» уклали кредитний договір №F9LK2LON0RRM0, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 53893,64 грн., у тому числі:

- 50343,51 грн. на реструктуризацію заборгованості за договором про надання банківських послуг №32528639, укладеним між банком та ТОВ «Сакцент Плюс»;

- у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна;

- у розмірі 3517,13 грн. на сплату судових витрат (а.с. 9-12).

Пунктом 3 А.3 визначено, що позичальник сплачує банку штраф у розмірі 55 584,69 грн.

Згідно п. А.6 за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти в розмірі 32 % річних.

Термін погашення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту - 15.09.2016 року.

21.09.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Сакцент Плюс» укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання банківських послуг №32528639 згідно якої на дату укладення договору заборгованість позичальника за кредитом складає 94924,35 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 33498,45 грн., прострочена заборгованість за відсотками 26824,83 грн., прострочена заборгованість за комісією 5782,34 грн. та пеня в розмірі 28818,73 грн.

Згідно п.1.2. додаткової угоди сторони дійшли згоди суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цього договору про внесення змін зменшити на 54726,21 грн., а саме пеня в розмірі 28818,73 грн., комісія в розмірі 5782,34 грн., відсотки в розмірі 20125,14 грн.

Пунктами 2,3 додаткової угоди передбачено, що всі інші умови договору, що не суперечать умовам цього додаткового договору, лишаються незмінними. Цей додатковий договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє протягом строку дії договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21.09.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № F9LK2LON0RRM0/DP, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків - п.1.2 договору поруки. (а.с. 13)

Відповідно п. 1.5. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п.4.1. договору поруки сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

ТОВ «Сакцент Плюс» згідно умов кредитного договору отримало від банку в кредит грошові кошти у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 53893,64 грн., проте свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів належним чином не виконало, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

28.07.2016 року позивач направив на адресу позичальника та поручителя повідомлення, в якому просив сплатити прострочену заборгованість по кредитному договору, проте дана вимога залишена без реагування. (а.с.16-18)

Звертаючись в суд з даним позовом до поручителя ОСОБА_3 банк посилався на ст. 543 ЦК України та просив стягнути всю суму заборгованості з поручителя.

За умовами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 53893,64 грн., зокрема 50343,51 грн. на реструктуризацію заборгованості за договором про надання банківських послуг №32528639, укладеним між банком та ТОВ «Сакцент Плюс», тобто фактично надані кошти для погашення заборгованості по попередньому кредитному договору. Разом з тим, уклавши кредитний договір від 21.09.2015 року між сторонами виникли нові правовідносини зобов'язального характеру, які в силу закону та умов нового кредитного договору повинні бути виконані належним чином в повному обсязі.

ОСОБА_3 підтвердила факт укладення цього кредитного договору для погашення коштів за попереднім кредитним договором, зазначивши, що цей кредитний договір укладений з метою реструктуризації боргу за попереднім кредитним договором.

Доводи ОСОБА_4 про те, що заборгованість за попереднім кредитним договором складає суму 38324,74 грн., до якої вже були застосовані всі можливі фінансові санкції та саме вона має бути стягнута з неї не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки банком пред'явлено позов про стягнення боргу не за попереднім договором про надання банківських послуг №32528639, а за договором №F9LK2LON0RRM0 від 21.09.2015 року.

Останнім кредитним договором визначені конкретні умови погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 11.08.2016 року заборгованість становить 94239,27 грн., таскладається з:

заборгованості за кредитом - 38324,74 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1036,85 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 54877,68 грн.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить доводів на неправильність нарахування суми заборгованості за кредитом в розмірі 38324,74 грн.

Фактично вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та стягнути з неї виключно цю суму, що свідчить про визнання нею позову в цій частині та відсутність підстав для скасування рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 38324,74 грн.

Щодо стягнення відсотків в розмірі 1036,85 грн., то колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині їх стягнення з відповідача на користь позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору та повернути кредит у терміни, встановлені договором.

Таким чином за користування кредитними коштами позичальник мав сплатити нараховані відсотки.

У розрахунку заборгованості відображені суми нарахованих процентів та суми їх погашення, які відображені в повному обсязі та підтверджуються випискою по рахунках.

Відповідачем не було надано власного розрахунку на спростування розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, наданого позивачем, з обґрунтуванням його правильності та повноти, як того вимагає ст. 81 ЦПК України.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотках відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Разом з тим, судом першої інстанції не звернуто уваги на розрахунок заборгованості в частині нарахування пені.

Згідно з п. 5.1. кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, передбачених договором, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

З розрахунку вбачається, що в день укладення кредитного договору 21.09.2015 року нарахована пеня в розмірі 28818,73 грн., яка через два дні, а саме 23.09.2015 року вже становила суму 55584,69 грн., тоді як зі змісту Додаткової угоди №1 до договору про надання банківських послуг №32528639 від 21.09.2015 року вбачається, що сторони дійшли згоди зменшити розмір заборгованості шляхом списання, зокрема, пені в розмірі 28818,73 грн.

У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Представником позивача не надано доказів правомірності нарахування пені 21.09.2015 року в сумі 28818,73 грн., яка була списана за умовами Додаткової угоди від 21.09.2015 року, та яка станом на 23.09.2015 року становила вже 55584,69 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає вимогу про стягнення пені недоведеною та необґрунтованою, оскільки сума нарахованої пені за порушення строків розрахунків, без врахування недоведеної суми пені в розмірі 55584,69 грн. повністю погашена позичальником, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунках.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 54877,68 грн., тому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача, як поручителя за договором поруки від 21.09.2015 року № F9LK2LON0RRM0/DP, що відповідає вимогам ст. 543 ЦК України, з 94239,27 грн. до 39361,59 грн., тобто до суми заборгованості по тілу кредиту та відсотках.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи зменшення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3, тому з урахуванням принципу пропорційності зменшенню підлягає сума судового збору з 1413,59 грн. до 590,42 грн.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, тому з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 905,49 грн.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з 94 239,27 грн. до 39 361,59 грн. та суму судового збору з 1 413,59 грн. до 590,42 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 905,49 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.

Суддя - доповідач Л.Д. Українець

судді В.А.Шебуєва

О.В. Немировська