Рішення № 72208694, 15.02.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1301/17

Провадження № 2/364/38/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі Кулинич Г.І.,

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (довіреність від 29.12.2017 р. № 23-1/52464),

Відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк»)

до ОСОБА_2,

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 28.11.2017 р. надійшла позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, в якій Позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь суму боргу за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93850788000 від 02.06.2017 р. у загальному розмірі 35 106,09 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у позовній заяві зазначив, що 02.06.2017 р. між сторонами було укладено вказаний Договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав Відповідачеві кредит в сумі 28 028,03 грн., з яких: 28 000 грн. – сума кредиту, надана в безготівковій формі; 28,03 грн. – страховий платіж. Позичальник (Відповідач) зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 02.06.2020 р. за графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом процентів у розмірі 57,00 %. За умовами цього Договору погашення кредиту повинно було відбуватися щомісячно шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 654,00 грн. в день сплати ануїтетних платежів, а саме: 02 числа кожного місяця. Позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, проте Відповідач не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання. Відтак, за станом на 13.11.2017 р. загальна заборгованість Відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користуванням кредитом, комісії та пені склала 35 106, 09 грн., з яких:

– 27 733,39 грн. – заборгованість за простроченим кредитом;

– 5 265,80 грн. – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

– 1 945,35 грн. – заборгованість по комісії;

– 27,24 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за «тілом» кредиту;

– 112,86 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

– 21,45 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 11.12.2017 р. відкрито провадження у справі за зазначеним позовом та призначено справу до судового розгляду на 03.01.2018 р., відкладене на 13.02.2018 р. через неявку представника Позивача.

У судовому засіданні 13.02.2018 р. представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі. Додатково пояснила, що брала кредитні кошти на ремонт хати, але син потрапив у СІЗО, тому кошти використала на адвоката, також вона сама втратила роботу, а пенсія складає лише 1 730 грн. На теперішній час її чоловік збирається на заробітки закордон, тож вони сплатять борг банку, але згодом. Також повідомила, що в неї шестеро дітей, один син – інвалід дитинства.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, викладеного в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що набрав чинності з 15.12.2017 р. (далі – ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За частинами третьою, четвертою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову за умови якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За роз’ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, надані у судовому засіданні, враховуючи визнання Відповідачем позову, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні, суд, вирішуючи дану цивільну справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що02.06.2017 р. між сторонами було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93850788000 (а.с. 5-9), за умовами якого банк надав Відповідачеві кредит в сумі 28 028,03 грн., з яких: 28 000 грн. – сума кредиту, надана в безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку з 02.06.2017 р. по 13.11.2017 р. (а.с. 15); 28,03 грн. – страховий платіж, сплачений банком відповідно до Заяви-приєднання до договору добровільного страхування позичальника від 02.06.2017 р. (а.с. 16).

Позичальник (Відповідач) зобов’язався повернути отриманий кредит у повному обсязі не пізніше 02.06.2020 р., згідно з графіком погашення кредиту (а.с. 8-9) та сплатити за проценти користування кредитом у розмірі 57,00 % річних.

За умовами зазначеного кредитного договору погашення кредиту повинно було відбуватися щомісячно, повернення суми кредиту та сплата процентів – відбуватися шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 654,00 грн. щомісячно в день сплати ануїтетних платежів, а саме: 02 числа кожного місця. Умови кредитного договору викладені як в підписаному сторонами договорі і додатку до нього (а.с. 5-9), так і в інформаційному повідомленні АТ «УкрСиббанк» про зміни до правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», опублікованому у газеті «Урядовий кур’єр», випуск № 117 від 03.07.2017 р. (а.с. 10-14).

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, а Відповідач не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання, про що Позивачем була направлена вимога від 10.10.2016 р. № 23-1-2/3058 (а.с. 24-28). Через невиконання Відповідачем своїх зобов’язань за зазначеним кредитним договором за станом на 13.11.2017 р. склалася заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користуванням кредитом, комісії та пені становить у загальному розмірі 35 106, 09 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 17-20), з яких:

– 27 733,39 грн. – заборгованість за простроченим кредитом;

– 5 265,80 грн. – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

– 1 945,35 грн. – заборгованість по комісії;

– 27,24 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за «тілом» кредиту;

– 112,86 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

– 21,45 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Відповідно до частини першої статті 509, частини першої статті 525 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначенням частини першої статті 626, частини першої статті 634 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Зважаючи на усе викладене та встановлені судом обставини, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Відповідач порушила умови кредитного договору від 02.06.2017 р. № 93850788000 та не виконала взяті на себе зобов’язання, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову Відповідачем, відтак позовна заява є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі імперативних приписів частин першої, другої статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір. Водночас за частиною першою статті 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статей 15, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 546, 547, 549, 598, 610, 611, 612, 615, 624, 626, 629, 631, 634, 1050, 1054 ЦК України та керуючись частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, підпунктами 8, 9, 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, р/р 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93850788000 від 02.06.2017 р. у загальному розмірі 35 106,09 (тридцять п’ять тисяч сто шість) грн. 09 (дев’ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, р/р 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, р/р 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 14.11.2017 р. № НОМЕР_2.

Копії повного рішення направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354, підпункти 8, 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги – рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.

Повне рішення суду буде складено не пізніше 23.02.2018 р.

Повне рішення суду складено 15.02.2018 р.

Суддя Л.А. Макаренко