Рішення № 72186364, 14.02.2018, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1052/17

Провадження № 2/378/38/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Карабань З. І.,

позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ідея Банк” про виключення запису з реєстру обтяжень рухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 з посиланням на те, що він (позивач) є власником автомобіля TOYOTA AVENSIS, номер об’єкта: SB1BR56L70E244023, державний номерний знак НОМЕР_1, легковий седан – В, колір сірий, 2008 року випуску, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.09.2016 року. 04.07.2017 року йому стало відомо, що на вищевказаний автомобіль внесено відповідні записи до Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна, підставою є договір застави транспортного засобу № 6081 від 28.08.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО ОСОБА_3, обтяжувач – відповідач по даній справі.

На момент реєстрації транспортного засобу 20.09.2016 р. відомості в Єдиному Реєстрі обтяжень рухомого майна щодо наявності договору застави транспортного засобу № 6081 від 28.08.2012 року були відсутні. Він не є стороною договору застави майнових прав, що був підставою для обтяження та не має ніяких зобов'язань перед обтяжувачем ПАТ "Ідея Банк", а тому є добросовісним набувачем, що дає право вимагати виключення мого майна із реєстру обтяжень.

Позивач просить суд:

- виключити із державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження вищевказаного легкового автомобіля TOYOTA AVENSIS, номер об’єкта: SB1BR56L70E244023,

- встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким воно є підставою для анулювання всіх реєстраційних записів про обтяження даного легкового автомобіля.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які позивач посилається в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, до суду від ПАТ „Ідея Банк” надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача (а. с. 66) та письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 33-36), відповідно до яких відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що при отриманні 20.09.16 та 04.07.2017 витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна були задані різні параметри запиту, а саме 20.09.16 було зазначено реєстраційний номерний знак автомобіля НОМЕР_1, а 04.07.2017 р. - АІ 2929 ВА, а тому було отримано невірну інформацію. Окрім того відомості про заставу транспортного засобу були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 23 жовтня 2012 року, з терміном дії до 23.10.2017 року та продовжено 22.05.2017 року до 22.05.2022 року, а тому доводи позивача не можуть свідчити про те, що він є добросовісним набувачем автомобіля.

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення на позовну заяву відповідача, заслухавши пояснення позивача, його представника ОСОБА_2, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

З копії договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3249/2016/080111 від 20.09.2016 року встановлено, що ОСОБА_4 в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали вищевказаний договір, предметом якого є транспортний засіб TOYOTA AVENSIS, номер кузова: SB1BR56L70E244023, номерний знак 11ІВ5260, легковий седан – В, колір сірий, 2008 року випуску (а.с. 4).

Цього ж дня - 20.09.2016, вказаний автомобіль було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 з присвоєнням реєстраційного номера - АІ 2929 ВА, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 56).

Згідно копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.09.16 року на транспортний засіб TOYOTA AVENSIS, реєстраційний номер майна: SB1BR56L70E244023, номерний знак НОМЕР_2, легковий седан – В, колір сірий, 2008 року випуску, до вказаного реєстру внесено запис про обтяження з терміном дії до 13.01.2021 р. на підставі постанови державного виконавця Відділу ДВС Черкаського МУЮ від 30.11.2015 р. про арешт майна боржника ОСОБА_4 на все його рухоме майно (а. с. 7, 93).

Відповідно до копій витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.10.2012 (а. с. 37-38) та від 04.07.2017 року (а. с. 6) на вищевказаний автомобіль (номер кузова: SB1BR56L70E244023) 23.10.2012 року Львівською філією ДП „Інформаційний центр” МЮУ внесено запис про обтяження до вказаного реєстру на підставі договору застави транспортного засобу № 6081 від 28.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського МНО ОСОБА_3, обтяжувачем є ПАТ „Ідея Банк” (а. с. 37-38, 6).

З вищевказаних трьох витягів (а. с. 37-38, 6, 93) та договору купівлі-продажу ТЗ (а. с. 4) встановлено, що з 23.10.2012 р. - часу накладення обтяження на зазначений автомобіль (номер об’єкта - кузова: SB1BR56L70E244023) за договором застави від 28.08.2012, реєстраційний номер автомобіля неодноразово мінявся:

- ВІ5123ВМ - на момент реєстрації вказаного обтяження (власник ОСОБА_6 П.),

- СА2917АС– з 27.07.16 власник ОСОБА_4 (згідно копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ-а. с. 5),

- 11ІВ5260– власник-продавець ОСОБА_7 (згідно договору від 20.09.2016 - (а.с. 4 ),

- АІ 2929 ВА – власник позивач ОСОБА_1 (згідно копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ- а. с. 56).

Проте, як встановлено з вищевказаних витягів від 23.10.2012 р. (а. с. 37-38) та від 04.07.2017 року (а. с. 6) обтяження внесене строком дії до 23.10.2017 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на вищевказаний автомобіль (номер об’єкта - кузова: SB1BR56L70E244023) за договором застави від 28.08.2012 року обтяжувачем ПАТ „Ідея Банк”, по даний час не знімалось, а лише 22.05.2017 продовжувалось строком дії до 22.05.2022 року (а. с. 6 зв.).

Позивач вважає, що він не є стороною договору застави майнових прав, що був підставою для обтяження та не має ніяких зобов'язань перед обтяжувачем ПАТ "Ідея Банк", а тому є добросовісним набувачем, що дає право вимагати виключення вищевказаного транспортного засобу із реєстру обтяжень.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Спеціальним законом, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, є Закон України N 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі – Закон N 1255-IV).

Згідно зі ст. 3 Закону N 1255-IV, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 даного Закону, якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжував дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі- продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Положенням статті 11 зазначеного Закону встановлено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону N 1255-IV взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо іншого не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом.

За таких обставин реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Згідно ст. 42 Закону N 1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 43 вказаного Закону визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень.

Так, відповідно до ч. 4 даної статті відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч. 5 ст. 43 Закону N 1255-IV відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Приписами статті 44 Закону встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Відтак, судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 кредитного договору договір застави на даний час є діючим, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.07.2017 р. (а.с. 6), згоди на відчуження заставного майна обтяжувач – ПАТ „Ідея Банк” не надавав. Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

Відповідно до ст. 14 Закону N 1255-IV, якщо інше не встановлено Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет перед незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Крім того, твердження позивача та його представника ОСОБА_2 про те, що він (позивач) є добросовісним набувачем, оскільки на момент придбання та реєстрації за ним вищевказаного транспортного засобу 20.09.2016 р. на вказаний автомобіль було відсутнє будь-яке обтяження, спростовуються, крім вищевказаного, також тим, що на вказаний час (20.09.2016) відповідно до витягу від 20.09.16 р. (а. с. 7, 93) вищевказаний автомобіль в числі всього рухомого майна ОСОБА_4, в якого придбав автомобіль позивач, перебував під арештом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, враховуючи, що статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, - суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування обтяження заставного майна (вищевказаного легкового автомобіля (номер об’єкта - кузова: SB1BR56L70E244023) з підстав, викладених в позові ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вищевказаний договір застави на даний час є діючим і згоди на відчуження заставного майна обтяжувач – ПАТ „Ідея Банк” не надавав, доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

У зв'язку з відмовою у позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. cт. 548, 593 ч. 1, 598-599 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про заставу», ст. ст. 3, 9 ч. 3, 11, 12, 14, 42-44 Закону України N 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 137, 138, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ідея Банк” про виключення запису з реєстру обтяжень рухомого майна відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Суддя Н. М. Марущак