Вирок № 72114662, 06.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7320/17 н.п. 1-кп/415/211/18

ВИРОК

Іменем України

06 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Беднарського А.Є.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240002212 від 20.10.2017 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого заготовщиком харчової сировини у ФОП «ОСОБА_3.», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 22.05.2017 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.125 КК України, до покарання у вигляді штрафу у сумі 850 гривень,інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2017, приблизно о 16 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № АДРЕСА_3, побачив в руках у потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка йшла поперед нього, жіночу сумку коричного кольору. У цей час, у обвинуваченого ОСОБА_2 виник раптовий умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_2, прослідував за потерпілою ОСОБА_5 до під'їзду №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де опинився з останньою у ліфті. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_5 кулаком правої руки один удар у ділянку грудної клітини, один удар у ділянку носу та вуст, один удар у ділянку правого ока, один удар у ділянку лівої скроні, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин області носа, скроневої області зліва; забійної рани верхньої губи (з боку слизової); пара орбітальної гематоми правого ока; закритого перелому не повного (тріщина) кісток носу ліворуч без зміщення; забою м'яких тканин голови; синців та набряків м'яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №211 від 30.10.2017, у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, заподіявши короткочасний розлад здоров'я. Після цього, вихопив з рук потерпілої ОСОБА_5 жіночу сумочку коричневого кольору, в якій знаходилось: дві пляшки «Глоду настойки» об'ємом 100 мл; паспорт на ім'я громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_1, а також ідентифікаційний код та пластикова банківська карта «Ощадбанк»; дві губні помади чорного кольору «Avon», одна помада зеленого кольору «maXmaR», пудра «Colort Trend», гребінець сірого кольору, парфум «Great Crystal», люстерко, губна помада з прозорим ковпачком; парасолька синього кольору; гаманець з малюнком тигра.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1283-258е від 08.11.2017, вартість вищезазначеної сумки складає 73 гривні 20 копійок, інше викрадене майно для потерпілої ОСОБА_5 цінності не представляє. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_2 вийшов, із вказаною сумочкою та речами, з під'їзду вказаного будинку та втік у невідомому напрямку. Викраденим майном обвинувачений ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 73 гривні 20 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 20.10.2017, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № АДРЕСА_3, побачив в руках у потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка йшла поперед нього, жіночу сумку коричневого кольору. Прослідував за потерпілою ОСОБА_5 до під'їзду №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де опинився з останньою у ліфті. У подальшому він наніс потерпілій ОСОБА_5 кулаком правої руки один удар у ділянку грудної клітини, один удар у ділянку носу та вуст, один удар у ділянку правого ока, один удар у ділянку лівої скроні. Після чого вихопив з її рук жіночу сумочку коричневого кольору, в якій знаходилась жіноча косметика та документи, і втік. Викрадене майно викинув біля сусіднього під'їзду. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання, оскільки відшкодував потерпілій усі збитки.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд провести без її участі та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_2 у нападі з метою заволодінням чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який працює заготовщиком харчової сировини у ФОП «ОСОБА_3.» (а.с. 111 а), має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 110), у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 107), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 106, 108), раніш судимий (а.с. 114)

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, відшкодування збитків та перебування на утриманні малолітньої дитини.

У якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно до ст. 67 КК України, суд приймає рецидив злочину та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який раніше судимий, вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 1 статті 187 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного та перебування на утриманні малолітньої дитини, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який у судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і у судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілої, яка щодо призначеного покарання не наполягала на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо. На підставі викладеного, арешт тимчасово вилученого майна накладеного ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 25.10.2017 на куртку чорного кольору з капюшоном та спортивні штани з білими смужками (лампасами) - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження товарознавчої експертизи від 08.11.2017 №19/113/9-3/1283-258е, вартістю 618 (шістсот вісімнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

- жіноча сумка світло-коричневого кольору, дві пляшки «Глоду настойки» об'ємом 100 мл; паспорт на ім'я громадянки України - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_1, а також ідентифікаційний код та пластикова банківська карта «Ощадбанк»; дві губні помади чорно кольору «Avon», одна помада зеленого кольору «maXmaR», пудра «Colort Trend», гребінець сірого кольору, парфум «Great Crystal», люстерко, губна помада з прозорим ковпачком; парасолька синього кольору; гаманець з малюнком тигра, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_5- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_5;

- куртка чорного кольору з капюшоном та спортивні штани з білими смужками (лампасами), які знаходяться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_2;

- паперовий пакет зі змивами речовини бурого кольору, який знаходяться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений на куртку чорного кольору з капюшоном та спортивні штани з білими смужками (лампасами) - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи від 08.11.2017 №19/113/9-3/1283-258е, у розмірі 618 (шестисот вісімнадцяти) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Речові докази:

- жіночу сумку світло-коричневого кольору, дві пляшки «Глоду настойки» об'ємом 100 мл; паспорт на ім'я громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_1, а також ідентифікаційний код та пластикова банківська карта «Ощадбанк»; дві губні помади чорно кольору «Avon», одна помада зеленого кольору «maXmaR», пудра «Colort Trend», гребінець сірого кольору, парфум «Great Crystal», люстерко, губна помада з прозорим ковпачком; парасолька синього кольору; гаманець з малюнком тигра, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_5 - повернути потерпілій ОСОБА_5;

- куртку чорного кольору з капюшоном та спортивні штани з білими смужками (лампасами), які знаходяться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_2;

- паперовий пакет зі змивами речовини бурого кольору, який знаходяться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко