Ухвала суду № 72114585, 21.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6065/17

провадження № 1-кп/415/762/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Нескородової Г.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017130240001858 від 07.09.2017 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, не працюючого, інвалідом не являється, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240001858 від 07.09.2017 у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 09.09.2017 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 26.10.2017 ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, який спливає 24 грудня 2017 року.

Під час судового засідання, прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, підстави, за яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. До того ж обвинувачений, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності та, відповідно до положень ст. 89 КК України, не судимий. Наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується, те що він ніде не працює та не має джерела доходу, неодружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 – триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 при вирішення цього питання, покладалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 не згоден з доводами прокурора, просив суд застосувати до нього більш м’який запобіжний захід, оскільки він має на утриманні бабусю похилого віку, яка його виростила та всіляко сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;…5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_2 являючись працездатною особою не працює, неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків, які б утримували його за місцем проведення судового розгляду. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались, не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України на 60 днів, тобто по 18 лютого 2018 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 18 лютого 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_4