Рішення № 72086717, 06.02.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1975/17

06 лютого 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В.

за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське державне науково-технічне підприємство “Промінь” (далі – позивач, ТДНТП “Промінь”) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі – відповідач) в якому просить скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Тернопільській області №ТЕ 160/19-01-57/441 від 24.10.2017 про накладення штрафу 9600,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою уповноваженої посадової особи Держпраці у Тернопільській області №ТЕ 160/19-01-57/441 від 24.10.2017 накладено на ТДНТП “Промінь” штраф у розмірі 9600,00 грн. у зв'язку із порушенням позивачем ч.1,2, 4 ст.115 Кодексу законів про працю України та ст. 21, ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”, зокрема порушення строків виплати заробітної плати та виплати заробітної плати за час відпустки проводились пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З прийнятою постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною, оскільки при прийнятті постанови про застосування штрафних санкцій посадовою особою не врахована інформація про погашення підприємством заборгованості по заробітній платі до винесення постанови, не врахований майновий стан позивача, відповідно відповідачем прийняті неправильні висновки про застосування до підприємства штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що невиплата заробітної плати за час відпустки в трьохденний термін від початку відпустки працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулась у зв’язку із їх зверненням про надання термінових відпусток за необхідністю. Їх заяви були задоволені, а заробітна плата за час відпустки виплачена останнім разом із заробітною платою. Вважає, що така виплата здійснена у відповідності до статті 7 Конвенції №132 “Про оплачувані відпустки” та листа Міністерства соціальної політики України №7/13/133-12 від 05.01.2012 “Про виплату відпускних”, згідно якого у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за період відпустки в терміни, визначені між працівником і роботодавцем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення на адміністративний позов (аркуш справи 48-49), додаткові пояснення (аркуш справи 90-92). В судовому засіданні зокрема пояснила, що за результатами проведеної Управлінням Держпраці у Тернопільській області позапланової перевірки додержання ТДНТП “Промінь” законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування виявлено порушення законодавства про працю, суть яких відображено у складеному акті перевірки №19-01-57/441. На підставі цього акта відповідач виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.10.2017 №ТЕ 16-/19-01-57/441, оскільки позивач допустив порушення вимог ст.21, ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці” та ч.1, 2, 4 ст.115 Кодексу Законів про працю України. А саме, заробітна плата за час відпустки виплачувалася пізніше ніж за три дні до початку відпустки та виплата заробітної плати працівникам проводилась із затримкою, зокрема станом на 09.10.2017 усім працівникам не виплачено заробітну плату за вересень 2017 на загальну суму 119058,42 грн. Також зазначила, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про працю позивача діяли відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень, а оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства. Просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, пояснення свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Суд встановив, що 02.10.2017 Управлінням Держпраці у Тернопільській області видано Наказ №517 про проведення інспекційного відвідування ТДНТП “Промінь” з питань додержання законодавства про працю (аркуш справи 51).

На підставі Наказу №517 від 02.10.2017 оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.10.2017 (аркуш справи 8).

За результатами інспекційного відвідування 09.10.2017 складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-57/441 (аркуш справи 9-19).

У висновках акта перевірки відповідач зазначено про наступні порушення вимог Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та інших законодавчих актів:

- ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП та частини першої статті 24 Закону України “Про оплату праці”, а саме: виплата заробітної плати працівникам підприємства упродовж квітня-вересня 2017 року проводилась із затримкою, без виплати авансу. Зокрема, станом на 09.10.2017, працівникам підприємства не виплачено частину заробітної плати за період з травня по серпень 2017 року на загальну суму 74 472,23 грн. та одному звільненому працівнику не виплачено 20 218,36 грн заробітної плати за період з лютого по червень 2017 року. Внаслідок цього, станом на 01 жовтня 2017 року підприємство заборгувало працівникам 94 690,59 грн заробітної плати, у т.ч. 1 звільненому - 20 218,36 грн. Крім цього, станом на 09.10.2017, усім працівникам підприємства не виплачено заробітну плату за вересень 2017 року на загальну суму 119058,42 грн;

- ч.4 ст. 115 КЗпП та статті 21 Закону України “Про відпустки”, а саме: заробітна плата за час відпустки виплачувалася пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, начальнику відділу ОПіНС ОСОБА_3, наказом від 30.05.2017 № 29 надано основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 06.06.2017 по 30.06.2017, а заробітну плату за час відпустки виплачено не за три дні до відпустки, а 17.08.2017. Фрезерувальнику ОСОБА_5 наказом від 29.08.2017 № 49 надано основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 04.09.2017 по 27.09.2017, а заробітну плату за час відпустки станом на 09.10.2017 не виплачено.

У зв'язку з наведеними порушеннями 10.10.2017 винесено Припис №19-01-57/441-375 (аркуш справи 20).

За результатами розгляду акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-5/441 від 09.10.2017 Начальником Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_6 прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТЕ 160/19-01-57/441 від 24.10.2017 (аркуш справи 21).

Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся із даним позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, згідно з Положенням про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011, є Державна інспекція з питань праці України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі - Порядок 295), визначена процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку 295 чітко визначені підстави проведення інспекційних відвідувань, зокрема: підпункт 6) за інформацією Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

Як випливає із наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 02.10.2017 №517 та направлення на проведення перевірки, перевірка Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" проведена на підставі, листа головного Управління статистики у Тернопільській області від 19.07.2017 №09.4-05/226, в якому міститься інформація про наявність заборгованості по виплаті заробітної плати у позивача.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для проведення перевірки.

Щодо виявлених при проведенні перевірки фактів порушень, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна норма закріплена й у ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці".

Згідно з ч.2 ст.115 Кодексу законів про працю України у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно зі ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, у тому числі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Зокрема, представник позивача в судовому засіданні не заперечував факт затримки виплати заробітної платити, проте зазначив, що станом на 12.10.2017 заборгованість по заробітній платі була відсутня, про що надав відповідні підтвердження.

Проте, суд не приймає до уваги посилання представника позивача, як на підставу для задоволення адміністративного позову на факт погашення під час перевірки перед працівникам підприємства заборгованості по виплаті заробітної плати, оскільки сплата штрафу за порушення законодавства виявленого під час проведення перевірки не пов'язана з усуненням порушення, що встановлено під час такої перевірки.

Посилання представника позивача на пункт 28 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі-Порядок), яким передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єктів відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються, суд не приймає до уваги, оскільки, даний пункт порядку не підлягає застосування до спірних правовідносин.

Натомість, як видно зі змісту пункту 29 Порядку, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Посилання представника позивача на те, що підприємство знаходиться в процедурі оздоровлення-досудової санації, а тому неможливо вчасно виплачувати заробітну плату, не спростовує встановленого в ході перевірки порушення трудового законодавства та не є підставою для звільнення позивача від відповідальності визначеної абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем приписів ч.1, ч.2 ст.115 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці".

Щодо порушення частини 4 статті 115 КЗпП України та ст.21 Закону України “Про відпустки” суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки позивача відповідач встановив, що в порушення вимог частини четвертої статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 21 Закону України “Про відпустки”, заробітна плата за час відпустки виплачувалася пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Зокрема, начальнику відділу ОПіНС ОСОБА_3, наказом від 30.05.2017 № 29 надано основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 06.06.2017 по 30.06.2017, а заробітну плату за час відпустки виплачено не за три дні до відпустки, а 17.08.2017. Фрезерувальнику ОСОБА_5, наказом від 29.08.2017 № 49 надано основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 04.09.2017 року по 27.09.2017 року, а заробітну плату за час відпустки станом на 09.10.2017 не виплачено.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що в даному випадку має застосовуватись положення статті 7 Конвенції №132 “Про оплачувані відпустки”, якою вказано, що виплати за час відпустки виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця, та листу Міністерства соціальної політики України №7/13/133-12 від 05.01.2012р. “Про виплату відпускних”, згідно якого у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за період відпустки в терміни, визначені між працівником і роботодавцем.

Суд критично оцінює надані представником позивача заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про надання відпусток (аркуш справи 32-33), в яких зазначено: “прошу нарахувати мені заробітну плату за період відпустки і виплатити її разом із заробітною платою”, оскільки таких заяв під час проведення перевірки позивачем надано не було, що підтверджено поясненнями головного державного інспектора Пастух Г.М., яка була допитана в судовому засідання в якості свідка.

Крім того, положення статті 7 Конвенції про оплачувані відпустки №132 застосовується у випадках надання відпустки у стислі терміни (у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо).

Наказом від 30.05.2017 №29 надано відпустку з 06.06.2017 та наказом від 29.05.2017 №49 надано відпустку з 04.09.2017, тобто у позивача була можливість виплатити заробітну плату за відпустку не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Враховуючи викладене, порушення частини 4 статті 115 КЗпП України та ст..21 Закону України “Про оплату праці” знайшли своє підтвердження судом.

Надаючи правову оцінку діям Управління Держпраці у Тернопільській області щодо притягнення позивача до відповідальності, додержання, при цьому порядку та процедури розгляду справ про такі правопорушення суд виходить з того, що згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як зазначено у п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженого 17.07.2013 постановою Кабінету Міністрів України №509 (далі - Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: (…) акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади (…).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення").

Листом (вих.№3389/01-05-12.2/17 від 17.10.2017) позивача повідомлено про розгляд справи 24.10.2017 о 10:45 год. Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 36).

У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (п.5 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення").

Позивач не надав до суду доказів подання до Управління Держпраці у Тернопільській області клопотання про відкладення розгляду справи, надання доказів, матеріалів тощо.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.6 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення").

Відповідно до п.8 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Надані відповідачем документи підтверджують додержання "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" при розгляді справи за порушеннями трудового законодавства, виявленими при інспекційному відвідуванні позивача.

Як зазначено у ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: (…) порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (…).

Згідно з ст.8 Закону України №1801-VIII від 21.12.2016 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 грн.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТЕ 160/19-01-57/441 від 24.10.2017 до ТДНТП “Промінь” застосовано штрафну санкцію у межах встановленої санкції.

Судом не беруться до уваги покликання представника позивача на те, що однією із причин несвоєчасної виплати заробітної плати на підприємстві є неналежне виконання посадовими особами Управління Держпраці в Тернопільській області Доручення Прем'єр- Міністра України про яке позивач згадував у листі №480 від 05.07.2017 (аркуш справи 29), оскільки дані обставини жодним чином не відносяться до предмету спору в даній адміністративній справі.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що оскаржена постанова відповідача про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Враховуючи те, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження факти порушень чинного законодавства як при проведенні перевірки так і при винесенні оскаржуваної постанови про накладення фінансових санкції, суд вважає, що не підлягає до задоволення клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України посадовими особами Управління Держпраці в Тернопільській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови начальника Управління Держпраці у Тернопільській області №ТЕ 160/19-01-57/441 від 24.10.2017 про накладення штрафу в розмірі 9 600 грн, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.