Вирок № 72069797, 06.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3923/16-к

Номер провадження 1-кп/629/30/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

секретаря судового засідання - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Дьолога В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимий:

- 14.04.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

- 18.09.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

- 05.06.2008 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст.ст. 309 ч.2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 19.07.2010 року на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 09.07.2010 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 3 місяці 23 дні,

- 25.05.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2, 395, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

- 02.10.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. 02.12.2015 року звільнений у зв'язку з закінченням строку відбуття покарання,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 12.08.2016 року близько 11 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля території домоволодіння, яке належить ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, побачив на вказаній території велосипед "Україна" червоного кольору, який стояв біля будинку. Далі ОСОБА_1, діючи в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію вказаного домоволодіння. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав вказаний велосипед "Україна ХВЗ 111-431" вартістю 346 грн., проте довести свій злочинний намір до кінця не зміг з незалежних від його волі обставин, а саме внаслідок того, що на момент викрадення був замічений потерпілою ОСОБА_2, яка почала робити йому зауваження. В свою чергу ОСОБА_1, побачивши потерпілу, кинув велосипед на землю, переліз через паркан та втік в невідомому напрямі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій прохала справу розглядати за її відсутності, претензій до обвинуваченого не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений,на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально позитивно.

Згідно висновку досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 17.08.2017р., ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 є високою.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його виправлення і попередження скоєння нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № 4742 від 14.09.2016 року в сумі 263,88 грн.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4742 від 14.09.2016 року в сумі 263,88 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ: велосипед "Україна ХВЗ 111-431", переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов